Питання переходу медицини на фінансування з міського бюджету обговорювалося ще минулого року. Проте домовленості так і не було досягнуто. І насамперед тому, що зайнята внутрішніми протистояннями міська влада не приділила цьому питанню належної уваги. До міста перейшла тільки станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. І відповідно зменшився трансфер, який місто щороку передає району на фінансування спільної медицини. Нагадаємо, що медициною опікується район, а місто передає свою частку фінансування через Міністерство фінансів. Цьогоріч міжбюджетний трансфер, який передавало місто району, становив 60,2% від бюджетних призначень на охорону здоров’я. Решту 39,8% місто залишило собі для фінансування міської і стоматполіклініки та „швидкої”.
Коли плани щодо переходу медицини не здійснилися, Ігор Насалик заявив: планували оголосити рік медицини, але тепер буде рік „комуналки”. Між іншим, проти будь-яких реформ у калуській медицині виступало також і керівництво області. Бачення таке: якщо медицину поділити окремо на міську та районну, то буде втрачено кілька дуже важливих і великих відділів, адже є чітко прописано, яка саме структура лікарні передбачена для міст чи районів із певною кількістю населення. За таким поглядом області можна також угледіти небажання втрачати контроль за кадровими та іншими важливими призначеннями, який може значно послабитися, якщо місто перебере курування медицини на себе.
10 липня Ігор Насалик одноосібно зустрівся із колективом найбільшого у місті стаціонару, щоб вивчити думку медиків щодо зміни схеми фінансування галузі охорони здоров’я. За словами голови профспілкового комітету стаціонару, депутата міської ради Василя Питлика, як минулого року, так і тепер, медики поставили міському голові низку вимог. Зокрема, створити тристоронню комісію (з представників міської, районної влади та самих медичних працівників); ввести у структуру медичних установ Калуської ЦРЛ міську та стоматологічну поліклініки зі збереженням статусу юридичної особи, не змінюючи статусу ЦРЛ; усі медичні установи міста та району (окрім ФАПів) передати на фінансування до міського бюджету.
— Згідно з рекомендацією ВООЗ, частка фінансування на медицину має становити 6% від Державного бюджету, — каже Василь Питлик. — В Україні цей показник затверджений на рівні 10%, проте за всі роки незалежності держави кошти виділялися на рівні 3-3,5%. Очевидно, що галузь хронічно недофінансовується, і влада на місцях по можливості мала би виправляти цю ситуацію. Минулого року міський голова говорив про десятимільйонні вливання у медицину, проте фактично участь у дофінансуванні спільної медицини місто не бере. Аргументація така: один заклад із двох бюджетів фінансуватися не може. Але ж насправді можна виділяти кошти під якусь програму. Я запропонував програму розвитку стаціонарної медичної допомоги мешканцям міста і району. Під неї потрібно фінансування на рівні 3-4 млн. гривень щороку. Тоді можна було б, принаймні, оновити апаратуру і зняти питання про благодійні внески.
Нещодавно у пресі міський голова заявив, що місто забирає медицину, а інакше ніяких угод він не підпише. Але це не вихід: тоді фінансування медицини буде заблоковано.
Василь Питлик резюмує: у деякій мірі навіть краще, що саме район опікується галуззю охорони здоров’я, адже трансфер міста залежить від надходжень до міського бюджету, тоді як районний бюджет на 95% дотується з Державного і кошти надходять у повній мірі.
Фактично, не важливо, хто курує медицину: йдеться насамперед про боротьбу за сфери впливу. Водночас як одна, так й інша влада можуть вкладати кошти як у технічне оснащення медичних закладів, так і у капітальні ремонти. Адже медицина позиціонується як спільна. Попри те, на думку Василя Питлика, район ще і дофінансовує медичне обслуговування міських мешканців. Адже пацієнти стаціонару на 60% — міські мешканці, а фінансування ділиться навпіл.
Вирішивши провести реформу, питання треба вивчити грунтовно і зусібіч. А 1 серпня спливає останній термін, коли має бути підписана угода про фінансування медицини. До того часу можна змінити як схему фінансування, так і відсоток.
Чи були прораховані можливості міського бюджету щодо фінансування медицини? В. о. першого заступника міського голови Олександр Челядин каже: добре, що місто не взяло медицину, як це раніше планувалося. Адже цього року у місті ще не відбулося жодного земельного аукціону, отож відчувається хронічна нестача коштів. Проте наміри міського голови — тверді, і, швидше за все, реформа таки відбудеться.
Василь Питлик переконаний: перед тим, як зробити такий крок, міський голова мав би показати джерела додаткового фінансування медицини, бо реформа заради реформи не може бути виправдана.
Голова РДА Іван Живачівський повідомив: район не проти, щоб місто курувало медицину, і готовий зробити крок назустріч. Для цього міський та районний фінвідділи мають узгодити відсотки трансферу.
— У попередні роки міська влада мала можливість займатися галуззю охорони здоров’я, — каже Іван Живачівський. — Минулого року йшлося про 5 млн. додатково вкладених коштів, цьогоріч — про 8 млн. гривень. Однак реально за 3,5 роки місто вклало у спільну медицину додатково тільки 100 тис. гривень . Та й то ще — за каденції минулої влади. Водночас район додатково профінансував медицину на 12 млн. гривень.
Варто нагадати, що торік місто закупило дороговартісне обладнання для міської поліклініки. Проте, оскільки кошти були виділені з міського бюджету, то і безкоштовно користуватися новим томографом та УЗД-апаратом мають право тільки калушани. Також місто закупило обладнання для жіночої консультації, застосувавши схему оренди (все обладнання рахується за міською поліклінікою, а жіноча консультація виступає орендарем. — Авт.).
Василь Питлик вбачає три складові реформи: структуру (яка має залишитися незмінною), фінансування (яке має поліпшитися за рахунок дофінансування з міського бюджету) та комунальну власність. Саме останню позицію, вважає депутат міської ради, потрібно при реформуванні схеми фінансування наразі відкинути. Бо якщо почати з цього, то суперечки між містом та районом можуть затягнутися на роки. Причому — у судовому порядку (нагадаємо, зараз відбуваються суди між містом та районом щодо приміщень колишнього пологового та дитячої лікарні. — Авт.).
Найкраще, до чого дійшли обидві влади за цей час, — це рішення залишити медицину цілісною і спільною. Адже поділ медицини збільшив би видатки на цю галузь у півтора рази та знищив би кілька великих відділів стаціонару, а, отже, і якість медичного обслуговування погіршилася б. Також невідомо, як би це відобразилося на кадрових перестановках. Схоже на те, що район тепер буде опікуватися сільськими закладами охорони здоров’я та районною поліклінікою на вул. Каракая. Це — не найгірший варіант для сільських ФАПів та поліклініки, оскільки досі всі додаткові кошти спрямовувалися тільки на ЦРЛ. Тепер районна влада зможе звернути свій погляд на сільську медицину.
Постає питання: наскільки місто готове взяти на себе фінансування всієї медицини? Наразі, із бюджетом розвитку у близько 450 гривень, проблемами у „комуналці” це „пахне” необдуманістю та поспішністю.
Ватикан: коли час зупинився