Хто випустив собаку?

Тільки за 22 дні липня у Калуші було зареєстровано 26 випадків укусів людей собаками. Тому побудова притулка для бродячих тварин набула особливої гостроти.
Переглядів: 448

У березні депутати міської ради затвердили Програму скорочення популяції безпритульних тварин у м. Калуші на 2008-2011 роки, спрямовану на захист від страждань і загибелі тварин внаслідок жорстокого поводження з ними, захист їхніх природних прав та зміцнення моральності і гуманності суспільства. Тоді ж було вирішено, що у місті буде створений притулок для тварин, які не мають домівки. Ідея сама по собі — дуже хороша і гуманна. Однак втілення її у життя на сьогодні є дуже проблемним. Зрозуміло, що виконання даної Програми дасть змогу регулювати чисельність тварин, які не утримуються у домашніх умовах, зменшить забруднення територій, створить безпечні умови для здоров’я, відпочинку та інших сфер життя і діяльності мешканців міста. Однак коштів на реалізацію задуму у міському бюджеті не вистачає. Благодійних та спонсорських внесків також катма. Тому поки що притулок виглядає лише далекою перспективою.

За словами заступника начальника УЖКГ з питань благоустрою та реконструкції Миколи Найди, притулок навряд чи остаточно вирішить проблему. У ньому зможуть перебувати лише близько 30 безпритульних тварин. Їхня кількість же у місті значно більша.
— На сьогодні під притулок виділено місце на калійному заводі, — каже Микола Найда. — Найперше його потрібно обгородити. Передбачалося, що у цьому році з міського бюджету буде виділено 60 тис. гривень. Ці кошти мали бути використані для наведення порядку на території та закупівлю вольєрів для тварин. Однак грошей поки що немає.
У місті щоденно виловлюють собак, які загрожують життю і здоров’ю калушан. Однак скоротити популяцію безпритульних тварин не вдається. Причин цього кілька. По-перше, багато підвальних приміщень будинків не упорядковані належним чином. Як мінімум, засклені вікна та вставлені двері дали б можливість попередити стихійне розмноження тварин. Відповідно — їхня кількість зменшилася б. Над цим працюють ЖЕО міста. Але ні КП „Екосервіс”, ні ветеринарні служби міста, ні санепідстанція не мають коштів на те, щоб проводити виловленим тваринам стерилізацію і тим більше — утримувати їх протягом тривалого часу. Сюди також слід додати той факт, що багато громадян викидають домашніх тварин просто на вулицю.
Директор КП „Екосервіс”  Дмитро Кобилецький зазначив, що, крім усіх цих проблем,  у Калуші особливо гострою є ще одна: проблема приватного сектору. Чимало підприємців просто не пускають працівників, які займаються виловлюванням собак, до себе на територію. Внаслідок цього там народжуються нові і нові тварини, яких ніхто не реєструє. Відповідно — кількість бродячих собак збільшується.
— Відловлювання безпритульних тварин, зокрема — собак, ведеться згідно із затвердженим графіком, погодженим з управлінням житлово-комунального господарства, — каже Дмитро Кобилецький. — Наша служба має у своєму розпорядженні необхідні для відлову спецмашини і засоби. Однак працювати у цьому напрямі дуже важко. Зазвичай люди не повідомляють вчасно про те, що їх покусала собака. Вони не можуть дати і точного опису тварини. Тому ту чи іншу собаку доводиться шукати протягом кількох днів. Тварини за цей час мігрують. До того ж, чимало калушан вороже сприймають людей, які намагаються вберегти мешканців міста від небезпеки. Бували випадки, коли собаколова просто гнали геть і навіть били. Тому виловлювання бродячих собак зазвичай відбувається о 5-6-й годині ранку.
Лікар-епідеміолог Калуської санепідстанції Мирослава Гуменюк вважає, що питання побудови притулку для бродячих тварин зараз набуло особливої гостроти. На її думку, ветслужба міста та КП „Екосервіс” нехтують цією проблемою, не організовують карантинування невідомих тварин, які покусали людей. Тому кількість потерпілих постійно зростає. Вона повідомила, що лише за 22 дні липня у Калуші зареєстровано 26 випадків, коли людей покусали собаки. 14 тварин досі не впізнані, 4 людей приймають антирабічне щеплення. Однак, якщо протягом 10 днів не знайдуть собак, які покусали інших калушан, то їх також доведеться відправити на стаціонарне лікування.
— Сказ — одне з невиліковних інфекційних захворювань, яке завжди закінчується смертю, — каже Мирослава Гуменюк. — Попередити сказ можна лише завдяки профілактичним щепленням в умовах стаціонару. Лікування проводиться майже повністю за кошти потерпілого, за винятком 1-2 ін’єкцій антирабічної вакцини (обходиться курс лікування щонайменше у 300 гривень. — Авт.). Саме тому багато людей, нехтуючи власним здоров’ям та безпекою, не поспішають звертатися за допомогою до спеціалістів. У момент укусу тварина може виглядати цілком здоровою. Якщо нанесена рана – не велика, то вона може швидко зажити. Людина заспокоюється і не звертається за допомогою. Але інкубаційний період сказу дуже тривалий. Захворювання може проявитися і через рік. Під час вакцинації потрібно суворо виконувати рекомендації лікаря: не переохолоджуватися, не перегріватися. Забороняється вживати алкогольні напої.
Неабияке значення для подальшого лікування має і первинна обробка рани. Вона, зазвичай, проводиться у домашніх умовах, одразу ж після укусу твариною. За словами Мирослави Гуменюк, більшість людей не рятують себе від вірусів, а “заштовхують” їх у кров. Натомість віруси потрібно вимивати мильним струменем води під тиском. Краї ж рани — обробляти 50%-ою настоянкою йоду або 70%-им спиртом.
За останній місяць кількість нападів собак на мешканців міста має тенденцію до зростання. Однак, все ж у порівнянні з минулим роком кількість еападів зменшилася. За словами завідувачки епідеміологічного відділу санепідстанції Зінаїди Ковбаснюк, за антирабічною допомогою у лікувально-профілактичні заклади району цього року звернулося 106 осіб, тоді як за цей же період минулого року — 129. Кількість укусів бродячими тваринами зменшилась і становить 19 від загальної кількості проти 28 за аналогічний період минулого року. За 6 місяців 2008 року ушкодження людям нанесли 90 собак та 14 котів. З них бродячими є 16 собак та 3 коти. Антирабічне лікування призначили 20 особам. 1 людина від такого щеплення відмовилась. З метою визначення циркуляції сказу на території району санепідстанція дослідила 7 тіл тварин. Результати досліджень — від’ємні.
— На сьогодні у районі зареєстровано 6 тисяч собак, — каже Зінаїда Ковбаснюк. — З них лише 2571 щеплена проти сказу. Усі інші становлять потенційну загрозу. Частіше кусають саме домашні улюбленці через неправильне або жорстоке поводження з ними. Люди порушують правила утримання тварин, вигулюють їх у неналежних місцях та без повідків і намордників.
Погоджується з цим і Дмитро Кобилецький, який вважає, що для вирішення проблеми з безпритульними собаками потрібно, щоб самі калушани почали гуманніше ставитися до тварин, краще за ними доглядати і не викидати на вулицю як непотріб.
— Наша служба, — зауважує Дмитро Кобилецький, — працює по всьому місту. Ми намагаємося оперативно реагувати на кожне офіційне звернення. Однак проблема ще й у тому, що нам не надають вчасно інформації про укуси. Виловлених собак ми можемо карантинувати протягом кількох днів. Клітки у нас є. Але годувати тварин доведеться за власні кошти. Адже грошей на це ніхто не виділяє.
Заступник начальника міського управління ветеринарної медицини Віктор Возняк підкреслив, що карантинування потрібно проводити обов’язково, навіть якщо це безпритульні собаки і немає надії, що хтось їх шукатиме. За усіма тваринами, які кусають людей, необхідно спостерігати протягом 10 днів. Тому створення притулку, що матиме у своєму розпорядженні певні кошти, вирішило б низку проблем.
За законом, усіх відловлених тварин мають доставляти до спеціалізованого закладу та утримувати їх там щонайменше тиждень під наглядом ветеринара. Безпритульним тваринам мали б провести процедуру стерилізації та знайти господаря. Домашніх тварин господарі забирають додому, попередньо оплативши вартість утримання та послуги спеціалістів. Присипляти можна лише небезпечних або хворих тварин.
Отож доля тисяч безпритульних тварин на сьогодні залежить лише від того, чи знайдуться у міському бюджеті кошти на створення притулку та чи стане сил громадським організаціям дбати за виловлених тварин, опікуючись ними та стежачи про дотриманням їхніх прав.


На Донеччині зафіксований спалах сказу
За даними УНІАН, за п’ять місяців поточного року на території донецького регіону зареєстровано 69 випадків сказу серед тварин, що на 20% більше, ніж за аналогічний період 2007 року (58 випадків). Серед собак виявили 39 випадків сказу, серед котів — 19, 8 — серед лисиць і 3 — серед великої рогатої худоби.
У Тельманівському ж районі Донецької області 25-26 червня зареєстрували три випадки нападу вовка на жителів села Староігнатівка. Мисливці застрелили вовчицю, яка напала на людей і тварин. При її дослідженні в обласній державній ветеринарній лабораторії було підтверджено діагноз „сказ”.
Постраждалих від укусів хижака людей довелося госпіталізувати до хірургічного відділення Тельманівської районної лікарні. У селі ж проводиться комплекс протиепізоотичних і протиепідемічних заходів. У районі посилили роботу зі скорочення чисельності диких і бродячих тварин, проводиться додаткова імунізація проти сказу домашніх і сільськогосподарських тварин.
У Тельманівському районі 2 липня приступила до роботи бригада фахівців Голопідемстанції і обласного управління ветеринарної медицини.