Голов(н)а комбінація

Днями міський голова висловився за зміну голови Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша. Підстава — незадовільна робота Фонду. Його очільник Іван Ткачик запевняє: попри деякі недоліки, Фонд працює нормально. На сьогодні програма приватизації на цей рік уже виконана наполовину і до бюджету надходять кошти від приватизації. За мінімального сприяння міської влади цей показник може ще суттєво поліпшитися.
Переглядів: 303

Іван Ткачик — беззмінний голова Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша протягом восьми років. А загалом Іван Павлович працює в органах приватизації з 1994 року. Проте під головою Фонду захиталося крісло. Крім того, міська рада приймає рішення про введення у структуру Фонду ще однієї посади — головного спеціаліста цієї структури, і голова Фонду буцімто має бути переведений на цю посаду. Інформацію про звільнення Івана Ткачика підтвердив міський голова в інтерв’ю муніципальній газеті. „Рішення викликане тим, що у Фонді достатньо недоліків. Як юрист, спеціаліст, Іван Ткачик залишиться у Фонді, але стратегією цієї структури займатиметься інша людина”, — зазначив Ігор Насалик.
Заступник міського голови з економіки Ігор Очкур твердить: на сьогодні не може йти мова про стратегію Фонду, адже її якось змінити практично неможливо: структура працює у межах законодавства, а майновий фонд міста наразі не поповнюється.
— Місто не набуває майна, а навпаки — його кількість невпинно зменшується, бо міська влада нічого не будує. То яка може бути стратегія? — дивується Ігор Очкур. — Комунальне майно приватизовуватиметься ще приблизно протягом двох років. Що реально наразі можна зробити, то це скоригувати орендну плату. Над цим ми зараз і працюємо.
Наразі мер не оприлюднив ім’я нового кандидата на голову Фонду (це призначення — у компетенції міського голови. — Авт.), проте, за деякою інформацією, триває потужне лобіювання двох осіб із оточення, впритул наближених до міського голови. 
Ігор Насалик останнім часом висловлював своє невдоволення роботою Фонду. Голова Фонду Іван Ткачик твердить: так, недоліки у роботі очолюваної ним структури є, але інших зауважень, окрім ненадходжень у бюджет розвитку коштів від приватизації комунального майна, йому ніхто не висловлював. Про роботу Фонду та ситуацію з приватизацією цьогоріч — у розмові з Іваном Ткачиком.
— Іване Павловичу, міський голова останнім часом заявляв  про незадовільну роботу Фонду як у засобах масової інформації, так і на сесії міської ради. Остання інформація стосується зміни голови Фонду. Є твердження про те, що за усною згодою Ігоря Насалика, Ви перейдете на посаду головного спеціаліста Фонду. Чи була у Вас така розмова з мером і як діятимете у такій ситуації?
— Це право міського голови — висловлювати судження про роботу міських структур. У попереднього міського голови навіть працювали два економісти, які вивчали стан справ у міських підрозділах і подавали меру повну картину їхньої діяльності та відповідні пропозиції. Мої дії будуть адекватними ситуації. На сьогодні вона ще не визначена. Можливо, я залишуся на посаді головного спеціаліста, а, можливо, не буду працювати тут. Зрештою, у мене чимало невикористаної відпустки, і я вважаю, що маю повне право нарешті відпочити. Адже Фонд виконує чимало копіткої роботи і ритм дуже напружений. Так, структура займається приватизацією, орендою майна та малих архітектурних форм, оформленням права власності, проведенням аукціонів із продажу нематеріального активу — права отримати у власність земельні ділянки та права їхньої оренди, організацією та проведенням конкурсів із надання в оренду нерухомого майна. Окрім того, спеціалісти Фонду беруть участь у різних комісіях та зобов’язані надавати інформацію, звітність та інші консультації всім підрозділам міської ради. Тому і не дивно, що інколи Фонд допускає певні помилки у роботі, але їх не більше, ніж в інших структурах міської ради.
— Як на сьогодні реалізовується програма приватизації і які надходження до міського бюджету Фонд дав цьогоріч?
— Сесія міської ради прийняла бюджет на 2008 рік і програму приватизації та управління комунальним майном. Фонду доведено показники від приватизації на рівні 8 млн. гривень. Окрім того, план надходжень від оренди становить 700 тис. гривень, а від інших надходжень (продаж права позачергового отримання у власність земельних ділянок під індивідуальне житлове і гаражне будівництво та права оренди. — Авт.) — 800 тис. гривень. У цілому Фонд мав би забезпечити 9,5 млн. гривень надходжень до бюджету.
Згідно із програмою, планується приватизувати 36 об’єктів комунальної власності. На сьогодні приватизовано 15 об’єктів, а ще  7 перебувають у заставі: ними міська рада забезпечила отримання кредиту комунальному підприємству „Водотеплосервіс”. Їхня орієнтовна вартість — 2,7 млн. гривень. Сьогодні потрібно погасити позику у розмірі 600 тис. гривень, відсотки і пеню. Станом на минулий четвер загальна сума становила 772 тис. гривень. До сьогодні вона збільшилася на 5 тис. гривень. Я домовився із керівництвом банку ВТБ, що вони вилучать із застави майно, якщо КП “Водотеплосервіс” погасить 640 тис. гривень. Таким шляхом можна розійтися по-доброму. Бо уже цього тижня планується засідання кредитного комітету Центрального банку ВТБ і цю суму можуть стягнути з міста у примусовому порядку. 
Сьогодні за рахунок приватизації об’єктів до міського бюджету перераховано 2 млн. 633 тис. гривень. Борг по приватизації суб’єктів господарювання, які не розплатилися за придбане майно, становить 1 млн. 573 тис. гривень. Якщо б до Фонду надійшли усі заборговані кошти, то можна говорити про виконання 52% річного плану (наразі — 40%). До речі, надходження від оренди ми уже виконали на 85%, а від інших надходжень — на 199% від річного плану. І від трьох видів доходів перерахували до міського бюджету 4 млн. 828 тис. гривень (із 9,5 млн. гривень запланованих). А якби вирішилося питання з тими об’єктами, що у заставі, то бюджет розвитку поповнився би ще на майже 2,1 млн. гривень (вони повністю готові до приватизації).
Найбільший недолік роботи Фонду — неоплата за приватизовані об’єкти. Фонд діє згідно із законодавством, направляє покупцям попередження та подає позовні заяви до Господарського суду. Іншого варіанту не існує.
Водночас фінансування Фонду по Програмі приватизації вкрай незадовільне: за перше півріччя фактично профінансовано третину від передбачених коштів, а структура потребує капітального ремонту та придбання техніки.
— Як можна змінити стратегію розвитку Фонду?
— Стратегію можна пропонувати чи змінювати на початку реалізації того  чи іншого напрямку діяльності (у даному випадку — приватизації майна), а не вкінці. Якщо програма приватизації-2008 буде виконана, то у місті для продажу залишиться близько 50 дрібних об’єктів. Така ситуація не тільки у Калуші — це відбувається по всій Україні, тому через кілька років бюджети не зможуть наповнюватися шляхом продажу майна територіальних громад. Потрібні термінові зміни до законодавства України, які би стосувалися введення податку на нерухомість. Її повинні ініціювати також і з „низів”.
Зараз ми готуємо зміни до Методики розрахунку орендної плати та порядку надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Калуша. Така Методика була запропонована для міст обласного підпорядкування згідно із законами про бюджет минулого та цього року. Її треба привести у відповідність до індикативних коефіцієнтів Кабміну. Керуючись цим, Фонд ще минулого року розробив нову Методику. Відбулися громадські слухання. Проте сесія міської ради, керуючись Законом про місцеве самоврядування, Методику не прийняла. Але закон вимагає і Фонд знову пропонує депутатам затвердити Методику у дещо іншому викладі. Згідно із нею, зростає орендна плата (як і у державі у цілому), але зберігається пільгова оренда для державних установ. Проте загалом плата зростає. Вона становитиме 15-20 гривень за 1 кв. метр (залежно від виду діяльності). Зараз — 7-12 гривень за 1 кв. метр. 
— Дякую за розмову.