Урочиста частина розпочалася ретроспекцією ведучої у минуле. Вона розповіла про березень-липень 1942 року, коли відбулася перша широкомасштабна депортація робочої сили до Німеччини з Калущини. Тоді загалом було вивезено близько 12 тис. чоловік. Далі її розповідь перенеслась на 28 квітня 1943 року, коли у Калуші проголосили формування дивізії СС „Галичина”. Головою військової управи у нашому місті став Ізидор Пігуляк. А до початку травня у дивізію було записано уже 1500 наших земляків. Усіх їх згадали поіменно: Казимир Синчина, Василь Смольський, Тарас і Теодозій Загаєвичі, Дмитро Паліїв, Йосип Микитка, Євген Дзундза, Мар’ян Сімків, Степан Дідошак та ін. Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.
Як відомо, у вересні 1943 року, — продовжила ведуча програми Любов Фоміна, — був виданий наказ фашистського командування про повне зруйнування господарських споруд і знищення народного майна при відступі. У результаті згубної акції німців було спалене село Бабин Зарічний, а 40 його жителів — розстріляно. Під удар потрапило і село Копанки, де була спалена церква, а кілька десятків жителів розстріляно і поранено. Разом із польським костьолом згоріло село Голинь та більшість його жителів. У Кропивнику спалили майже половину села, решту — грабували, знущалися над жінками. 23 квітня 1944 року у провідну неділю у Калуші на цвинтарі були розстріляні 10 в’язнів. Така ж німецька облава спіткала села Довжку, Перекоси, Новицю…
Зі сцени до ветеранів линули побажання щастя, здоров’я та довголіття від в. о. заступника міського голови з гуманітарних питань Галини Романко, яка від імені мера міста вручила полковникові Івану Ісаєнку і пообіцяла, що усі ветерани отримають грошові винагороди. Сам полковник розповів про бої за визволення Калуша, під час яких загинуло 537 воїнів.
Привітати колишніх бійців прийшла і поетеса Розалія Боднарчук, яка висловила особливу подяку Володимиру Романову. Саме йому вона завдячує своїм життям:
— Я народилася у 1942 році, коли була окупація. Війни не пам’ятаю, але добре пам’ятаю голод 1947 року. Схиляю перед вами свою уже сиву голову. Бо ви подарували нам мир.
Розалія Боднарчук декламувала свої вірші. Потім звучали пісні та вірші у виконанні дуету „Доленька”, Наталії Чолій, Тетяни Кушлик, Вікторії Пуляк, Мар’яни Сатур, Любові Фоміної та Мар’яни Коваль.
Ватикан: коли час зупинився