Бої за медицину закінчилися?

У 2009 році місто буде повністю фінансувати видатки на Калуську ЦРЛ. Районна влада погодилася передати місту міжбюджетний трансферт для утримання закладів охорони здоров’я. Тож з нового року район буде фінансувати тільки фельдшерсько-акушерські пункти та амбулаторії.
Переглядів: 426

Нагадаємо, що досі з міського бюджету фінансувалися тільки станція швидкої і невідкладної медичної допомоги, стоматполіклініка та міська поліклініка. Решту коштів на утримання спільної медицини місто передавало у районний бюджет, звідки і здійснювалося фінансування. Тепер до сфери впливу міської влади потраплять додатково стаціонар Калуської ЦРЛ, що у Підгірках, пологовий будинок, дитяча лікарня, дитяча поліклініка та жіноча консультація.
Щоб погодити таке рішення, за рамки угоди між містом і районом було винесено питання власності. Як відомо, досі тривають суди щодо прав власності на колишні приміщення пологового будинку та дитячої лікарні, а стаціонар ЦРЛ належить територіальній громаді району. Районна влада, за словами міського голови Ігоря Насалика, почала переговори з позначки 18% (саме стільки районний бюджет погоджувався надавати місту у фінансуванні спільної медицини. — Авт.). Проте цю цифру вдалося довести до 33,5%. Загалом у грошовому виразі це становитиме, за попередніми підрахунками, 8 млн. гривень. Решту 16 млн. має забезпечити місто. Ігор Насалик переконує: цієї суми недостатньо для повноцінного фінансування медицини, але рішення міської влади взяти на себе фінансування медицини дозволить дискутувати з Міністерством фінансів щодо додаткового фінансування.
За словами головного лікаря Калуської ЦРЛ Василя Семаньківа, медицина переживає черговий експеримент:
— Може, цей експеримент і вдасться. Але районний бюджет залишає для потреб ФАПів 16 млн. гривень. Недофінансування негативно позначиться на стаціонарі медицини. Шкода, що не прислухалися до думки начальника управління охорони здоров’я ОДА: фінансування усієї медицини проводити з одного бюджету. Шкода, що хоча б за три місяці перед прийняттям рішення фахівці не розробили необхідних змін.
Ігор Насалик налаштований рішуче: з міського бюджету на гідному рівні утримуються станція швидкої і невідкладної медичної допомоги, дві поліклініки, тож і з рештою медзакладів влада впорається достойно.
— Коли ми вперше прийшли на станцію швидкої допомоги, я вжахнувся, — розповів депутатам міський голова. — Нині ж медики „швидкої” отримали додатково нову машину, форму, мають достатньо пального, медикаменти, закуплені рації.
Найбільше, чого боялися медики, то це чергової реорганізації медицини. Як відомо, досі триває процес ліквідації Калуського ТМО, на базі якого було утворено ЦРЛ. Досі медичні працівники очікують заборгованості із заробітної плати та відряджень. Депутати прислухалися до думки головного лікаря ЦРЛ Василя Семаньківа і доручили тільки внести зміни у діючий Статут Калуської ЦРЛ.
На думку завідувача урологічного відділення ЦРЛ, голови профкому стаціонару ЦРЛ, депутата Василя Питлика („Наша Україна”), розпочати процес переговорів треба було як мінімум півроку тому (вони розпочалися і завершилися у липні. — Авт.). У переговорах мали брати участь представники медичного колективу та адміністрація ЦРЛ. Адже існуючий фонд заробітної плати — неповноцінний, медики отримують доплати, зокрема за шкідливі умови праці, не у повному обсязі. Середній рівень щомісячної зарплати калуських медиків складає 900 грн., тоді як в Україні — у межах 1300 грн. Тому міській владі, яка взяла відтепер на себе зобов’язання фінансувати практично усю медицину міста і району, потрібно буде у бюджеті на 2009 рік вишуковувати додаткові кошти. І не тільки на зарплату, а й на технічне переоснащення.

Можна констатувати: тепер медичні заклади на території міста повністю повернулися у сферу впливу міської влади. Тож, якщо раніше районна влада критикувала міську за те, що та жодної додаткової копійки не вкладає у спільну медицину, то тепер ситуація, вочевидь, буде повторюватися з точністю до навпаки: районний бюджет, крім необхідних відрахувань, не буде фінансувати спільну медицину ні на копійку. Проте від такого повороту подій можуть виграти сільські ФАПи та амбулаторії, адже тільки ними тепер буде опікуватися районна влада. Тож існує імовірність, що у сільську медицину підуть суттєві бюджетні вливання.
Загалом медики впевнені: гірше від того, що медициною тепер опікуватиметься місто, точно не буде. А от чи краще — покаже час.