Як відомо, піднімати екологічні проблеми для Ігоря Насалика — справа не нова. Ще будучи депутатом Верховної Ради України, висунув ідею надати Калушу статусу міста підвищеного екологічного ризику. Крім того, йдучи на вибори у парламент під прапорами „Еко+25” тоді ще кандидат на посаду міського голови Ігор Насалик стверджував: кожен калушанин повинен одержувати екологічну надбавку до своєї зарплати чи пенсії. Вибори минули, Насалик став мером, „Еко+25” забулася. Але ідея надати Калушу статусу „міста-заводу” залишилася.
Швидше за все, йдеться не про статус міста-заводу (такого „Вікна” в українському законодавстві не знайшли. — Авт.), а про місто як зону надзвичайної екологічної ситуації. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” чітко йдеться: „Зона надзвичайної екологічної ситуації — окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація”. У свою чергу, „надзвичайна екологічна ситуація —надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави”.
Ці негативні зміни, згідно із Законом, — це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності у цих умовах.
Стаття 5 Закону України визначає підстави для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації. Серед них:
— значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;
— виникнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів;
— негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;
— негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;
— значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.
Калуш має екологічних проблем „вище даху”
Вже не перший рік влада нашого міста намагається привернути увагу до екологічних проблем Калуша. Колишній міський голова Калуша возив на хвостосховища калійного заводу голову ОДА, свого однопартійця Романа Ткача. Нинішній склад міської ради делегував своїх представників разом із науковцями до Верховної Ради України, щоб надати усю необхідну інформацію про надзвичайну екологічну ситуацію на території Калуша. Проте ні чисельні звернення до Кабінету міністрів, Президента, РНБО, Верховної Ради, ні виїзди до столиці результату не дають. Тому референдум виглядає як останній аргумент достукатися до держави. За словами Ігоря Насалика, Івано-Франківська ОДА теж рекомендувала міській виконавчій владі провести місцевий референдум з приводу надання місту особливого статусу.
От тільки основні проблеми нашого міста, які дають підстави Калушу претендувати на особливий статус:
Перша — екологічна ситуація у зоні діяльності ДП „Калійний завод”. Як відомо, вода річки Сівки через карстові утворення прорвалася у Домбровський кар’єр, тому швидкими темпами йде затоплення кар’єру. І це у той час, коли нерозробленими залишаються 32 млн. куб. метрів порід калійних солей. Ареал засолення водоносних горизонтів охоплює уже більше 950 га землі і прямує у бік міських водозаборів. Тобто місто може залишитися без джерела питної води. Крім того, під час проливних дощів у травні раптово просіла дамба хвостосховища №2, яке акумулює 9,7 млн. куб. метрів рідких і твердих відходів з високою концентрацією солей. Ситуація ускладнилася після паводку 23-27 липня. Прорив дамби спричинить екологічну катастрофу небачених наслідків.
Друга — швидкими темпами проходить просідання земних поверхонь над шахтними виробітками. У зоні впливу гірничих виробок рудника „Калуш” зараз розташовано понад 30 житлових будинків. Над шахтними полями інших рудників розташовано: рудник „Голинь” — 275 житлових будинків села Голинь; рудник „Ново-Голинь” — 589 житлових будинків сіл Кропивника та Сівки Калуської (2500 осіб) та близько 100 промислових споруд; рудник „Хотінь” — 111 житлових будинків (460 осіб). Загалом площа просідання рудника „Ново-Голинь” — 80 га. За прогнозами, років за сто поверхня просяде на 28 м. Уже нині відселенню підлягають десятки калушан.
Третя — у місті (територія ТзОВ „Оріана-Галев”. — Авт.) розташоване єдине у Європі сховище токсичних відходів. У червні фахівці Калуської санепідстанції під час перевірки полігону вперше виявили у свердловині гексахлорбензол — речовину першого класу небезпеки. На полігоні токсичних відходів утилізовано більше 11 тис. тонн гексахлорбензолу.
Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування нанесених збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізацію комплексних та цільових програм громадських робіт.
Згідно із Законом України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” запровадження правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає обов’язкове виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, резервного фонду Кабінету Міністрів України чи інших джерел, не заборонених законом. За недостатністю цих коштів Кабінет Міністрів України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного бюджету України, який подається до Верховної Ради України для позачергового розгляду як невідкладний.
Чи потрібен референдум?
Стаття 6 Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” регламентує: окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.
Кабінет Міністрів України вносить подання про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання екологічної безпеки, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або за власною ініціативою. Про жоден референдум у законодавстві не йдеться. Швидше, висловлення калушанами своєї думки з цього приводу (а можна не сумніватися, що воно буде ствердним майже на 100%. — Авт.) може стати вагомим важелем впливу міської влади на уряд та законотворців.
Калуш не має досвіду проведення місцевих референдумів, хоча минулого року були зроблені, здавалося б, усі кроки для того, щоб перший референдум відбувся. Неофіційним його організатором був міський голова Ігор Насалик. Офіційним — ініціативна група. Саме остання зібрала, як того вимагає законодавство, понад 7000 голосів калушан на підтримку референдуму про недовіру депутатському корпусу міської ради. Проте депутати відхилили ініціативу дуже ініціативної групи, адже, на думку народних обранців, у наданих документах була виявлена низка порушень. Тоді прокурор міста оскаржив розпорядження секретаря міської ради Романа Боднарчука про скликання позачергової сесії міської ради, яка розглянула питання референдуму. Проте суд не задовольнив позов, адже прокурор пропустив термін звернення до суду. Самі члени ініціативної групи, як і будь-хто з 7000 калушан, які підписалися за проведення референдуму, не оскаржили рішення міської ради.
Тож яка доля чекає екологічний референдум, поки що невідомо. Адже при розгляді питання на сесії міської ради міський голова може наполягати на одночасному включенні до розгляду на референдумі, крім екологічного, питання недовіри до депутатського корпусу Калуської міської ради. Таким чином, Ігор Насалик засвідчить: йому важлива підтримка громади саме у політичній площині, а екологічна складова референдуму — другорядна. За таких умов, депутатський корпус, безумовно, знову проголосує проти.
Якщо ж депутатам запропонують чистий екологічний референдум, швидше за все, аргументів проти знайти буде важко або їх узагалі не буде. Адже саме таке голосування засвідчить про вболівання за громаду та її інтереси.
За словами секретаря міської ради Романа Боднарчука, поки що рано говорити про те, як проголосують депутати:
— Згідно із Законом України „Про всеукраїнський та місцевий референдуми” предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць; прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих і розпорядчих органів. Стаття 6 регламентує: на місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної Ради народних депутатів та її голови. Тобто теоретично ми можемо таке питання винести на референдум. Хоча Закон України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” не передбачає такого кроку. Потрібен Указ Президента, а далі — постанова Верховної Ради. Таке подання може внести також Кабінет міністрів за пропозицією профільного міністерства чи органів місцевого самоврядування. Яке рішення приймуть депутати і що запропонує міський голова, побачимо. Поки що ніякої інформації, крім оголошеного міським головою наміру, немає.
Ватикан: коли час зупинився