Після повені питна вода як у місті, так і в районі не відповідала санітарно-гігієнічним нормам за мікробіологічними показниками та мутністю. У районі мікробне забруднення перевищувало норму у 240 разів. Не тішили показники і по місту. А у стаціонарі ЦРЛ тимчасово припинили проведення планових оперативних втручань.
Зараз, за твердженням Оксани Ананевич, санепідстанція проводить щоденний контроль за якістю води. Мікробіологічні показники у місті прийшли до норми. Щоправда, на Хотінському водозаборі все ще підвищена мутність води (12 при нормі 1,5).
— Головний санітарний лікар району видав припис, за яким КП „Водотеплосервіс” має здійснити ряд заходів для покращення якості питної води у місті. Зокрема — очистити 72 свердловини та систему штучного збагачення. Це досить дороговартісна, проте конче необхідна процедура, — каже Оксана Ананевич.
Щодо приватного сектору, то там дезинфекцію криниць ще не проводили. За поясненням Оксани Ананевич — через проблеми зі складанням списків. Завідувачка санітарно-гігієнічного відділу також рекомендує калушанам наразі утриматися від купання у річках, адже самоочищення — досить тривала процедура.
Дещо інша ситуація у районі: із 1485 заяв фахівці санепідстанції опрацювали 602. Проте дані суперечливі. За словами Оксани Ананевич, санепідстанція оперує цифрою 1485, тоді як у „еменесників” є близько 2 тис. заявок по району щодо чищення криниць.
— Люди самі ускладнюють роботу працівникам санепідстанції, — твердить Оксана Ананевич. — Наприклад, з Підмихайля надійшла інформація: у селі — 1182 криниці. 40% з них потребують чистки та дезинфекції. І все. Ні адреси, ні вихідних даних криниць, за якими фахівці розраховують потребу дезинфікуючого засобу. Або інша ситуація: три наші бригади приїхали у суботу у Завадку. Сільський голова — хворий, а секретар пояснив, що мандрівка з одного кінця села в інший не входить в його обов’язки. Чимало таких випадків, коли господаря немає вдома, бо „не знав”. Тому, якщо сільському голові відомо про дату візиту спеціалістів у село, він має про це повідомити односельчан. На сьогодні непродезинфіковано (або тільки частково виконані роботи) колодязі ще у Луці, Студінці, Завої, Грабівці, селах Ріп’янської сільської ради, Боднарові, Вістові, Сівці Калуській.
Оксана Ананевич резюмує: деякі мешканці району не проти чистки криниць, але категорично не згідні проводити дезинфекцію. У такому разі господар колодязя має написати офіційну відмову. Адже у разі спалаху інфекційних захворювань відповідатимуть зокрема і ті служби, які не продезинфікували воду, отримавши заявку.
— Зараз у Калуші та районі спостерігається ріст шлунково-кишкових захворювань. Порівняно із минулим роком — у 2,5 рази. Проте не можна сказати, що основний фактор цього — вода, — твердить Оксана Ананевич. — На першому місці все ж продукти харчування та недотримання правил особистої гігієни. У Підмихайлі та Голині зафіксовано випадки сімейних спалахів інфекцій. Проблем із наданням медичної допомоги немає. Попри те, що в інфекційному відділенні ще триває ремонт, госпіталь для інфекційних хворих розгорнуто на базі шкірвендиспансеру. Тішать показники води у стаціонарі ЦРЛ: з минулого тижня там дозволено проводити операції.
Ватикан: коли час зупинився