Про якість кавунів та динь мали б свідчити відповідні документи. Кожен продавець повинен отримати ліцензію на право торгівлі у певному місці і сертифікат якості товару. Звичайно, що будь-які овочі та фрукти, які продають біля доріг, купувати не можна. Адже вони вбирають у себе вихлопні гази та випари бензину, покриваються пилом та брудом. Ще небезпечнішими є половинки таких продуктів, які протягом цілого дня ріжуть одним і тим же ножем, що, звісно ж, є порушенням санітарних вимог. До того ж, бруд потрапляє безпосередньо у м’якоть кавуна. Тому ризик отруїтися значно більший.
За словами лікаря з гігієни харчування Калуської райсанепідстанції Людмили Бичковської, продавці, які торгують на стихійних ринках, здебільшого не мають ані документів на торгівлю, ані сертифікатів якості продукції. У зв’язку з цим та з метою профілактики виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь головний державний санітарний лікар санепідстанції Богдан Пеленичка своїми постановами заборонив реалізацію різаних кавунів та динь, а також торгівлю ними з землі.
— Працівники відділення гігієни харчування санепідстанції у липні-серпні відібрали 16 проб кавунів та динь на вміст нітратів та 16 проб — на залишкову кількість пестицидів, — каже Людмила Бичковська. — Нестандартною виявилася лише одна проба дині, у якій вміст нітратів перевищував допустиму норму. Решта проб відповідали нормі.
У якості кавунів та динь, які продають зараз у нашому місті, впевнена і ветлікар Калуської державної лабораторії ветеринарно-санітарної медицини, що розташована на продуктовому ринку на вул. Стуса, Оксана Мостова. За її словами, регулярні перевірки ветлабораторія робить протягом усього літа, перевіряючи кожну партію, яка надходить на ринок. Перевищень вмісту нітратів не виявляли.
— Більшість підприємців, які постачають на ринки Калуша кавуни і дині, працюють у цій сфері не один рік, — каже Оксана Мостова. — Вони зацікавлені у тому, щоб на їхній товар був попит. Тому знають, що у кожного з них мають бути експертні висновки, які вони зобов’язані показувати на вимогу покупця. Нерідко буває так, що людина хоче купити половинку кавуна. У такому випадку продавець повинен розрізати свіжу ягоду. „Нав’язувати” покупцю половинку, яка залишилася від іншого кавуна, не можна. Їх потрібно використовувати лише як зразки і викидати наприкінці робочого дня.
Кавун чи диня?
Обидва ці продукти є смачними та корисними. Вони багаті на вітаміни. Тому сприяють укріпленню імунітету. Кавун на 87% складається з води, диня — на 95%. У м‘якоті останньої є речовини, що допомагають виробленню серотоніну — „гормону щастя”. Тому вона корисна тим, у кого поганий настрій. Завдяки кремнію, яким багата “баштанна цариця”, поліпшується обмін речовин, робота кори головного мозку, нервів і стінок внутрішніх органів. Диня допомагає боротися з хронічними запальними захворюваннями. А завдяки високому вмісту заліза вона стимулює кровотворення, тому корисна тим, хто страждає анемією (недокрів‘ям).
Натомість кавун містить цілий „букет” корисних речовин, які допоможуть гіпертонікам та сердечникам. Скажімо, магній, що міститься у ньому, заспокоює серце. А ніжні харчові волокна знижують рівень шкідливого холестерину в організмі, поліпшують активність корисних мікроорганізмів у кишківнику, завдяки чому сприяють профілактиці дисбактеріозу. Низька концентрація солей викликає сечогінний ефект (а значить, знижує тиск).
— У кавунах міститься значна кількість фолієвої кислоти, — каже Людмила Бичковська. — Вона стимулює кровотворення. Тому ця ягода дуже корисна тим, хто страждає від недокрів‘я. Завдяки сечогінним властивостям кавун корисно вживати людям із захворюванням нирок при лікуванні циститів, сечокам’яної хвороби, пієлонефриту. Кавун корисно вживати і при серцево-судинних захворюваннях, анемії, артритах, подагрі, захворюваннях печінки і жовчного міхура. Крім того, ця ягода сприяє виведенню холестерину з організму, а тому її рекомендують при атеросклерозі. Завдяки тому, що у кавуні багато фруктози, його можна вживати при цукровому діабеті.
Не менш корисними є шкірки та насіння цих баштанних ласощів. Тому не варто поспішати їх викидати. Так, насіння дині вважається природним афродизіаком, оскільки містить велику кількість цинку. А насіння кавуна багате на корисні олії. Тому з нього можна зробити маску для обличчя. Для цього потрібно подрібнити „кісточки” на м’ясорубці і висипати у теплу кип’ячену воду. Таку маску достатньо накласти на 10-15 хв., і шкіра стане ніжно-оксамитовою.
Для омолодження шкіри обличчя можна використати шкірки дині. Вона містить багато вітамінів, які мають антиоксидантні властивості. Накладати такі маски на шкіру обличчя особливо корисно тим, у кого вона прикрашена ластовинням. А зі шкірок кавуна умільці роблять смачне домашнє варення.
Протипоказань до застосування немає?
За словами Людмили Бичковської, шкоди організму, у першу чергу, можуть завдати ті дині і кавуни, які містять нітрати. Різні хімічні добавки використовують, щоб пришвидшити процес дозрівання баштанових. Азотні добрива стимулюють ріст ягід, які, до того ж, після „підживлення” мають гарний апетитний вигляд. Отруїтися нітратним кавуном, особливо дітям, дуже легко. Ягоди із хімікатами здатні викликати харчові отруєння та порушення обміну речовин. Якщо ж тривалий час уживати овочі, фрукти та воду, які містять підвищену кількість нітратів, то може розвинутися хронічна нітратна інтоксикація: ушкоджуються шлунково-кишковий тракт, серцево-судинна та нервова системи, збільшується печінка, знижується артеріальний тиск.
Кавуни та дині, які не містять нітратів, практично не мають протипоказань до застосування. Зрідка можуть зустрічатися індивідуальні неприйняття цих продуктів організмами окремих людей. Варто також запам’ятати, що диня містить багато „важких” цукрів, тому нею не варто захоплюватися діабетикам. Надмірне вживання цього овоча може викликати розлад кишківника і коліки. Не варто часто вживати дині і людям з надмірною масою тіла.
Щоб вибір був правильним
Щоб диня принесла більше користі, вона повинна бути стиглою — тоді у ній міститься максимум вітамінів. Плоди, що дозріли, видають глухий звук. Ще один критерій стиглості — шкірка. У стиглої дині вона повинна бути м‘якою (якщо натискати на неї з протилежного боку від стебла. — Авт.). Не варто купувати диню з пошкодженою шкіркою: м‘якоть може бути ватяною і гіркою на смак. І пам‘ятайте про запах: стигла диня має чудовий аромат.
Розпізнати кавун, у якому є надлишок нітратів, може кожен покупець. Для цього достатньо ретельно оглянути вибрану ягоду. Стиглий кавун повинен „тріщати”. Зверніть увагу на його „хвостик”: якщо він сухий, а місце, звідки він росте, опукле, — значить, кавун стиглий і дозрілий у природних умовах. На боці у кавуна повинна бути земляна пляма: стежте за тим, щоб вона була жовтою, а не білою (біла засвідчує незрілість ягоди). Достиглий кавун можна подряпати: проведіть по ньому нігтем — і верхній шар шкірки легко зніметься. Хороший кавун, коли його розрізати, має „світитися” цукровими крупинками, а у нітратного — зріз гладкий, навіть глянцевий. Ще однією ознакою того, що зі смугастою ягодою не все гаразд, є товсті жовті волокна, бліда м’якоть та пустоти.
Поради насамкінець
Диня — дуже капризна та перебірлива: вона не любить сусідства у шлунку. Тому уникайте прийому їжі дві години до і після вживання дині, інакше може бути пронос.
Якщо розтерти шматочок м‘якоті кавуна у склянці води, то можна без професійної експертизи визначити, наскільки нітратним він є. Якщо вода стала червоного кольору — їсти такий екземпляр не потрібно. А якщо ягода стигла — вода просто помутніє.
Пам’ятайте, що кавуни потрібно вибирати середніх розмірів. А при покупці бажано пересвідчитися, що продавець має довідку санітарної лабораторії про нітратний контроль.
Ватикан: коли час зупинився