Відбулася науково-практична конференція про загрозу техногенної катастрофи у Калуші

Калуш, де було колись потужне хімічне виробництво, сьогодні називають пороховою бочкою. Незаповнені порожнини, звідки вибрано руду, загрожують провалами, а переповнене хвостосховище може не втримати соляних розсолів, і вони потраплять у Дністер.
Переглядів: 346

У Калуші час від часу працюють різні комісії — обласні, міжвідомчі, урядові, та у середу вперше про техногенно-екологічну ситуацію у зоні промислової діяльності калійного заводу ВАТ “Оріана” йшлося на науково-практичній конференції, що проходила на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. У зібранні взяли участь науковці Прикарпаття, а також Києва, Львова, Криму, зокрема, з Інституту проблем національної безпеки при РНБО, інституту геохімії навколишнього середовища, Національного космічного агентства, Державної геологічної служби, гірничої академії наук.
Завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор наук, професор Едуард Кузьменко виділив чотири основні проблеми нашого міста: перша — солі наповнюють водоносні шари, а відтак Калуш може опинитися без питної води; друга — якщо буде прорвана дамба, у Дністер можуть потрапити мільйони тонн розсолів, що призведе до катастрофи міжнародного масштабу; третя — у солевідвалах накопичено близько 20 млн. тонн натрію хлору, з яких вода потрапляє у водоносний горизонт (у деяких криницях с. Пійла Калуського району вода через засоленість уже не придатна для пиття. — Авт.). І остання — наявність підземних шахтних полів і утворення провалів. Під помешканнями мешканців Калуша, Сівки Калуської, Кропивника — близько 35 млн. куб. метрів порожнин.
Домбровський кар’єр зараз самозатоплюється. Проект відновлення виробництва калійних добрив надто дорогий, а пошуку інвестора перешкоджає те, що це державна власність, а борг ВАТ „Оріана” є надто великим. Тож, на думку науковців, найоптимальніший варіант — так звана мокра консервація. А шахтні порожнини рекомендують заповнювати породою або заливати розсолами.
Та найбільш небезпечним з екологічної точки зору є хвостосховище. Його, переконані науковці, треба ліквідувати, поки розсоли не пішли через дамбу і не потрапили у Дністер. За приблизними підрахунками, на такий проект потрібно не менше 1 мільярда гривень.
У вівторок учасники науково-практичної конференції побували у Калуші.