Цькування ліворуких відійшло у минуле

Близько 15% дітей, які щорічно народжуються у світі, у шкільному віці беруть ручку у ліву руку. Це факт. Ще донедавна у нашій країні таких дітей наполегливо переучували, нав’язуючи їм думку, що вони не такі, як усі. Стандартизуючи школярів, ніхто не думав про самих ліворучок та про ті психологічні особливості, які для них характерні.
Переглядів: 949

Учаси розвитку цивілізації люди-лівші викликали особливий інтерес і деяку настороженість. Вони нерідко бачили здивування і допитливість в очах людей, які їх оточували. У добу середньовіччя усіх ліворуких спалювали на вогнищах. І лише тому, що праворуким здавалося, що ті люди є чаклунами і відьмами. Почасти вони були праві. Це уже тепер психологи відкрито заявляють, що шульги мають здатність до яснобачення, екстрасенсорики, у них сильно загострене шосте чуття. Серед екстрасенсів та ясновидців лише до 2% можна зустріти праворуких, а 98% — шульги. Існує думка, що ліворукі люди можуть бачити людину наскрізь, заглядати у минуле і майбутнє.
Підозріло до шульг ставилися і у Київській Русі. Їм навіть забороняли давати покази у суді. Вважалося, що шульгою був сам диявол.
У радянські часи усіх шульг цькували та силою змушували навчатися писати правою рукою. Учителі на уроках били ліваків лінійкою по руці, а однокласники — засміювали.

Бути шульгою — це нормально
Те, що хтось пише лівою рукою і частіше використовує її при виконанні певних робіт, не свідчить про якісь відхилення. Просто у людини домінує права півкуля головного мозку. Саме вона відповідає за творчість, екстрасенсорику, емоційність. Шульги — це люди, котрі постійно роблять вчинки, які не зрозумілі для правшів. Останні є більш раціональними і логічними. Вони мають схильності до точних наук. А лівші постійно роблять непередбачувані вчинки, більший інтерес виявляють до гуманітарних наук та творчості. Права півкуля головного мозку відповідає за образну пам’ять, тому ліворучки мають здатність зберігати тривалий час враження від побаченого. Ця півкуля допомагає добре орієнтуватися у просторі, передавати й отримувати інформацію.
За словами практикуючого психолога ЗОШ №3 Галини Кирилович, ліворукі діти вже давно перестали бути дивиною. Їх є чимало у кожній школі. Вони відрізняються від своїх однокласників практичним інтелектом та наочно-образним мисленням. У ліворуких дітей переважає мимовільна пам’ять. Вони швидше переробляють отриману інформацію.
— Це типові екстраверти (люди, відкриті для спілкування, комунікабельні. — Авт.), — каже Галина Кирилович. — Вони дуже часто мають здібності до малювання, тонко відчувають гармонію форм і кольорів. Крім того, шульги зазвичай є артистичними та мають музичний слух. Вони нерідко добиваються значних успіхів у спорті. Для того, щоб навчання у школі таким дітям давалося легше, їм необхідні певні умови. Скажімо, ефективним буде використання на уроці творчих завдань, різних експериментів та музичного тла. Звичайно, що особливої роботи з цими дітьми ніхто не проводить. Адже вчителям доводиться працювати майже з 30-ма учнями одночасно. До них ставляться так само, як і до всіх праворучок. У школах також не вирішена проблема, куди і з ким посадити шульгу, щоб було комфортно і йому, і тому, хто сидить поруч.
Для формування правильної постави необхідно, щоб дитина правильно сиділа. Якщо за одним столом сидять діти, один з яких пише правою, а інший — лівою рукою, то, звичайно ж, вони заважають один одному. Не можна, щоб лікоть звисав зі столу під час письма. Адже рука швидко втомлюється. Навряд чи комфортно почуватиме себе дитина-шульга, яку вчитель постійно садитиме за парту одну. У цьому плані було б добре, якби у школі всі діти сиділи поодинці. Одиничні парти характерні переважно для закордонних шкіл. І „плюсів” вони мають чимало: діти не мають змоги говорити на уроках, списування також виключене, ніхто нікому не заважає. Школярі таким чином змалку вчаться відповідати за себе та свої вчинки, знають, що розраховувати слід на власні знання, а не знання сусіда по парті.

То переучувати    чи ні?
До недавнього часу переучування ліворуких дітей було досить звичною справою. Здебільшого цим займалися у дитсадках та школах. Не заважали їм і лікарі. Останнім часом психологи все частіше акцентують увагу на тому, що переучувати ліворуку дитину не можна. Не потрібно змінювати специфічні якості її психіки, бо це негативно позначається на її психологічному стані, емоційності та здоров’ї у цілому. У процесі насильного переучування дитина стає запальною, капризною, її може мучити безсоння. Нерідко у зв’язку з цим у дітей знижується апетит, з’являються часті головні болі, розвиваються невротичні реакції і навіть затинання. До речі, згідно зі статистикою кожна третя дитина, яка затинається, — це переучений лівша.
— Добре, що зараз не практикують переучувати ліворуких дітей, — каже Галина Кирилович. — Не можна цього робити. Бо тоді руйнується великий творчий потенціал, який генетично закладений у цих дітях. Півкулі головного мозку у результаті переучування просто „плутаються” і не знають, котра за що має відповідати. У результаті з дитини, яка могла стати генієм, виростає звичайна посередня особа, якій важко зреалізувати себе у житті. Переучені діти часто втрачають темп письма. Тому часто вони відстають від своїх ровесників-правшів. Дорослі ж, яких у дитинстві переучували писати правою рукою, а не лівою, виростаючи, відчувають більш тонку координацію лівої руки. Тому використовують її у побуті. Вони часто пишуть правою, проте малюють або підкреслюють лівою рукою.
— У молодших класах вчителі старалися перевчити мене, — каже калушанин Василь Завалко. — Тому я навчився писати правою рукою. У школі. Вдома ж брав ручку тільки у ліву руку. Зараз пишу і лівою, і правою  рукою. Почерк, звичайно, відрізняється. Лівою рукою виходить значно краще і каліграфічніше. А от права рука при письмі швидко втомлюється. Не думаю, що я чимось дуже сильно відрізняюся від тих, хто пише правою рукою. Помітив лише, що у мене сильно розвинена інтуїція, до якої я нерідко прислухаюсь, приймаючи якесь рішення. Можу сказати, що мої захоплення завжди були пов’язані з творчістю. Я працюю за комп’ютером. Це моя робота. А от у вільний час люблю малювати та фотографувати. Якби обирав професію зараз, то, скоріш за все, спробував би стати архітектором.

Хто виросте         із ліворучки?
Психологи стверджують, що всі шульги володіють сильним характером і потужним творчим потенціалом. Ліворукість частіше зустрічається серед жінок, але передається здебільшого через чоловіків. А народжуються такі індивідууми, частіше за все, у зимову пору. Дослідження у Санкт-Петербурзькому нейрохірургічному інституті засвідчили, що для ліворуків характерною є температурна асиметрія — ліва рука завжди тепліша, ніж права.
Чоловіки-лівші нерідко проявляють прекрасні організаторські здібності, часто стають архітекторами. Лівші також добиваються високих результатів у боксі, бейсболі, тенісі, фехтуванні. Проте, за даними досліджень, серед стрілків, баскетболістів і важковаговиків ліворуких практично не помічали. Усі шульги володіють максимальною здатністю до творчості. Дуже високою є імовірність того, що вони стануть відомими художниками, музикантами чи письменниками.
Лівшами були і є чимало відомих людей. Серед них є імена музикантів і композиторів (Людвіг Ван Бетховен, Вольфганг Амадей Моцарт, Ніколо Паганіні, Роберт Шуман, Сергій Рахманінов, Пол Маккартні, Селін Діон, Славко Вакарчук та ін.), письменників (Фрідріх Ніцше, Франц Кафка, Льюіс Керол, Герберт Велс, Марк Твен, Лев Толстой, Микола Лєсков та ін.), художників (Альбрехт Дюрер, Леонардо да Вінчі, Ганс Гольбейн, Мікеланджело Буанароті, Рафаель та ін.), політики і королівські особи (Бенджамін Франклін, королева Єлизавета, Наполеон, Вінстон Черчілль, Юлій Цезар, Жанна д’Арк, Петро I, Джордж Буш старший, Білл Клінтон, королева Вікторія, принц Вільям, Фідель Кастро, Адольф Гітлер та ін.), актори (Джулія Робертс, Том Круз, Роберт де Ніро, Бред Пітт, Кіану Рівз, Сильвестр Сталлоне, Ніколь Кідман, Анжеліна Джолі, Брюс Вілліс, Мерилін Монро, Чарлі Чаплін та ін.) та інші не менш відомі особи (Арістотель, Ньютон, Білл Гейтс, Дієго Марадона, Осама бен Ладен та ін.).
„Вікнам” не пощастило знайти шульг серед калуських посадовців. Хоча це не означає, що їх у нашій владі немає. А от серед дітей відомих калушан такі знайшлися. Так, нам вдалося з’ясувати, що син головного архітектора міста Петра Пострильоного Андрій — шульга. Він каже, що ні у школі, ні вдома його не переучували.
— Я не виявляв у собі якихось особливих творчих здібностей, — каже Андрій Пострильоний. —  А от займатися спортом мені подобається. Після закінчення школи вирішив стати комп’ютерним інженером. Архітектура мені не цікава.

Довідка. 13 серпня 1992 року вперше було відзначено День шульги. Ініціатором свята став британський Клуб лівш, створений у 1990 році. Відтоді 13 серпня вважається офіційним святом усіх ліворуків. У цей день шульги всього світу влаштовують різні заходи і змагання, прагнучи привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати і їхні зручності. Клуб активно виступає проти переучування дітей-лівш. Прагнення навчити шульгу писати правою рукою викликає в останнього психологічні стреси і знижує успішність у школі.