Погода була сльотава, накрапав дощ. Приблизно о пів на 19-ту, коли робочий день практично добігав кінця, вода у до того мілкій та безпечній Свічі почала раптово прибувати. Зовсім скоро каламутні хвилі дісталися до моторного відсіка екскаватора: машина декілька разів підозріло захарчала і заглухла. Усі зусилля знову завести екскаватор були даремні. А вода тим часом все прибувала. Розуміючи, що справи кепські, чоловік заволав на допомогу. Розпачливі крики зачули люди на березі і негайно зателефонували на 01.
Долинські рятувальники, негайно прибувши до місця нещастя, не змогли самостійно зарадити біді, адже ситуація й справді була доволі важкою. Екскаватор височів посеред Свічі за 20 метрів від одного берега і за сто від іншого. Сильна течія та глибина, котра в середньому сягала двох метрів, не дозволили долинським МНСникам дістатися до загубленої посеред каламутної води людини. Тут потрібні були фахівці івано-франківського річкового координаційного аварійно-рятувального центру. Вони виїхали з обласного центру близько 23-ої і вже за півтора години були на березі Свічі.
Три години МНСники намагалися впритул наблизитися до полоненого грізної та багатоводної тепер Свічі, однак через темряву та швидку течію усі спроби закінчилися нічим. Довелося відкласти рятувальні роботи до світанку.
За повідомленням Центру пропаганди Головного управління МНС в Івано-Франківській області, надворі ледь розвиднілося, а МНСники знову були на березі. Зваживши усі „за” і „проти”, вони вирішили, що врятувати потерпілого може тільки навісна переправа. Один кінець мотузки міцно закріпили на кабіні ескаватора, а інший тримали на витягнутих руках троє рятувальників. МНСники стояли по пояс у холодній воді, допоки переляканий чолов’яга у рятувальному жилеті, балансуючи над розбурханою поверхнею, не дістався берега. Тут його напоїли гарячим чаєм та надали першу медичну допомогу.
Загалом з початку цього року на водних об’єктах Івано-Франківщини було врятовано 19 осіб.
Ватикан: коли час зупинився