За словами завідувачки дезінфекційного відділення Олександри Бережницької, до Калуської санепідстанції надійшло 1485 заявок від мешканців сіл району та 712 — від калушан із проханням провести дезінфекцію криниць. На сьогодні всі криниці уже почистили.
— У санепідстанції створено штаб для моніторингу санітарно-епідеміологічної ситуації, — каже Олександра Бережницька, — а дезінфекцію криниць проводили працівники дезінфекційного відділення та відділу профілактичної дезінфекції. Працювали спочатку у районі, бо там ситуація гірша: довелося повторно знезаражувати воду у більше, ніж 130 криницях, оскільки проби води не дуже добрі. Для дезінфекції ми використовували „Жавель-Клейд” та „Акватабс-0,68” — засоби нового покоління, які значно кращі, ніж хлорне вапно. Вони підходять для знезараження та не дають специфічного запаху.
Олександра Бережницька твердить: зараз, після дощів, люди знову почали звертатися за тим, щоб провести чистку та дезінфекцію криниць. Між тим, вода додала негативного впливу до не зовсім доброї картини захворюваності на гострі інфекційні шлунково-кишкові інфекції. За словами завідувачки епідеміологічного відділу Калуської санепідстанції Зінаїди Ковбаснюк, зараз ситуація уже нормалізувалася і захворюваність порівняно із минулим місяцем зменшилася вдвічі. Загалом від 23 липня (з часу повені) на шлунково-кишкові інфекції захворіли 226 осіб: 131 калушанин та 95 мешканців району. З них 140 — діти.
Для порівняння: у серпні на шлунково-кишкові інфекції захворіли 108 осіб проти 19 торік. У вересні кількість хворих зменшилася вдвічі і становила 54 особи, проте ці показники все ж не йдуть у жодні порівняння із минулорічними — 11 осіб. Позитивний факт — попри ріст захворюваності на гострі інфекційні шлунково-кишкові інфекції, не зафіксовано жодного випадку вірусного гепатиту (фактор передачі — водний. — Авт.).
— Медики під час та після повені працювали у важких умовах, — каже Зінаїда Ковбаснюк. — Такої повені не було уже років 200. Водночас розпочався ремонт інфекційного відділення, хоча паралельно із тим хворим надавали тут усю необхідну медичну допомогу. 10 ліжок для інфекційних хворих було зарезервовано у шкірвендиспансері.
Дощі, які випали за останній тиждень-два, знову позначилися на якості питної води. За словами завідувачки санітарно-гігієнічного відділу Калуської райСЕС Оксани Ананевич, мутність води у міському центральному водопроводі перевищувала норму у 2-3 рази. Найвищу мутність, а відтак — і найгірші показники, традиційно дав Хотінський водозабір. Проте перевищень за мікробіологічними показниками зафіксовано не було. Зараз фахівці контролюють якість води практично постійно, відбираючи по 4-6 проб на день.
Щодо району, то відразу після повені йшлося про те, що мікробіологічне забруднення води у колодязях подекуди перевищує норму у 240 разів.
— У Томашівцях, Негівцях, Луці ми проводили дезінфекцію криниць повторно, — каже Оксана Ананевич. — У Луку будемо їхати третій раз, оскільки вода все ще не відповідає нормі. Так, у деяких криницях мікробіологічне забруднення перевищує норму у 2,5 рази, у деяких — удесятеро. Проте є ще і такі колодязі, де забрудненість перевищує норму 240 разів. Ми постійно рекомендуємо людям кип’ятити воду не менше 5-10 хвилин. Адже теоретично, якщо вода мутна, то може бути вірусологічне забруднення. Такі дослідження ми не робимо — це прерогатива обласної СЕС. Відразу ж після повені ми кілька разів возили воду на дослідження. І хоча аналізи нічого не виявили, проте перестрахуватися і прокип’ятити воду завжди доцільно.
Ватикан: коли час зупинився