З пи¬тань техногенно-екологічної без¬пе¬ки та над¬зви¬чайних си¬ту¬а¬цій на сесії районної ра¬ди звітував перший зас¬тупник голови РДА Віктор Романів. Чимало уваги він приділив саме наслідкам лип¬невого стихійного ли¬ха, внаслідок якого пост¬раж¬дали 39 населених пунктів.
— На даний час част¬ково відновлено берего¬ук¬ріплення, 4 пішохідних мос¬ти та 5 автомобільних мос¬тів, 5 навчальних зак¬ладів, — повідомив Віктор Романів. — В усіх насе¬лених пунктах відновлено електропостачання та елект¬розв’язок, газопос¬та¬чання відбувається за тимчасовою схемою. Сіль¬ські амбулаторії також ремонтують. Зокрема, у с. Кропивнику проведена заміна підлоги, у с. Під¬михайлі — ремонт пок¬рит¬тя, у с. Довгій Войни¬лівсь¬кій — частково ре¬монт даху. У центральній районній поліклініці про¬водять заміну даху.
Цікаво, що потік заяв на відшкодування збитків, завданих стихією, не при¬пиняється до сьогодні. За словами Віктора Рома¬ніва, на території району виз¬нали пошкодженими 494 житлові будинки (3 з них потребують капіталь¬ного ремонту, тому їх за¬рахували до ІІ категорії. — Авт.), власникам яких вип¬латили по 5 тис. гривень. Крім того, 598 осіб отри¬ма¬ли гроші у зв’язку із втратою сільськогос¬по¬дарсь¬кої продукції на при¬садибних ділянках за¬галом на 311,5 тис. гри¬вень. Ще більше 2 млн. гри¬вень виділили на від¬шкодування збитків по сільськогосподарських угіддях. Окремо 256 тис. гри¬вень розподілили між студентами, сім’ї яких пост¬¬раждали від стихії.
Однак з кожним днем постраждалих стає біль¬ше. Так, мешканці зокре¬ма сіл Грабівки, Пійла, За¬вою, Тужилова продов¬жу¬ють писати заяви та скар¬ги, мотивуючи свої дії зде¬більшого тим, що хтось отримав гроші, а вони — ні. Чимало людей просто обу¬рюються, що сусіди незаконно отримали по 5 тис. гривень і витратили їх на власні блага, оскільки їхні будинки не були пош¬код¬женими і відповідно не потребували ремонту.
Депутат Ольга Сікора (БЮТ) зауважила, що до неї щодня звертаються по 20-40 чоловік, які розпо¬відають про те, що район¬на влада відмовилася виз¬навати їхні збитки. Попри це на обласному рів¬ні людей визнали пост¬раждалими, а деякі з них навіть отримали гроші від страхової компанії. Низка порушень у ліквідації нас¬лідків стихії змусили де¬путата звернутися до голо¬ви РДА Івана Живачівсь¬кого із депутатським за¬пи¬том про притягнення до відповідальності поса¬до¬вц¬ів, які не виконали своїх зобов’язань перед пост¬раж¬далими.
Депутати не підтри¬ма¬ли Ольгу Сікору, а Іван Жи¬вачівський заявив, що люди просто заздрять один одному і вигадують по¬рушення, яких насправ¬ді не було:
— Люди не можуть за¬спокоїтися, бо їх „душить жаба”, якій у східній Укра¬їні встановлено пам’ят¬ни¬ки. Така поведінка харак¬терна для українців. Люди звертаються із заявами. Комісія усіх їх перевіряє, і нерідко виявляється, що така заява суперечить будь-якій логіці.
Можливо, проблема справді криється у мен¬тальності. За майже три мі¬сяці кожен постраж¬да¬лий міг подати необхідні документи і отримати ма¬теріальне відшкодування. Часу для цього було біль¬ше, ніж достатньо. У місті згідно з рішенням викон¬ко¬му офіційно припинили приймати заяви щодо сти¬хійного лиха 23-27 липня. Мабуть, саме надлишок часу призвів до того, що у багатьох осіб виникло бажання вхопити кілька тисяч „на халяву”. Тому зараз так багато говорять і про „липові” фотографії, і про вигадане ігнорування владою, і про неспра¬вед¬ли¬ву зрівняйлівку по-різному постраждалих сімей, і про те, що люди просто чекали, коли їм при¬несуть допомогу до¬дому, бо не знали, що за нею потрібно звертатися са¬мостійно. Принаймні, останнє є абсолютно вик¬лю¬ченим. Адже всі засоби масової інформації пос¬тійно повідомляли про все, пов’язане з павод¬ком.
В Україні є два пам’ятники жабі
Наприкінці літа минулого року у м. Бердянську Запорізької області встановили пам’ятник жабі, яка з двома мобільними телефонами, пачкою банкнот і масивним золотим ланцюгом сидить на головах чоловіка, жінки, старого й дитини. Ця жаба символізує жадібність та уособлює фразу, яка стала останнім часом актуальною серед представників суспільства усіх прошарків і різного віку, — “жаба давить”.
Уже за кілька місяців за ініціативою міського го¬лови м. Гола Пристань Херсонської області оголосили конкурс серед місцевого населення на найкраще від¬творення українських вад. У результаті народного го¬лосування встановили, що найбільшою бідою українців є жадібність і заздрість. Тому напередодні 299-ліття міста 200-кілограмову скульптуру української жаби вста¬новили в улюбленому місці городян — на набережній.
Особливістю цієї скульптури є те, що вона зроблена з підручних матеріалів: пінопласту, цементу та фарби.
Ватикан: коли час зупинився