“Ми звертаємося до Вас по допомогу і хочемо знати правду. Наші будинки були залиті водою разом із сараями та присадибними ділянками. Вода була у кімнатах, коридорах, кладовках, гаражах. Одразу після повені у нас була комісія у складі 4-ох чоловік. Вони все оглянули, заміряли і пішли.
Пізніше на зборах у Народному домі п. Надія Рим читала якісь постанови і говорила, що будуть відшкодовувати збитки, нанесені повінню, за городи, підлоги. Це були тільки балачки. Куди ми не зверталися (а нас у Підгірках не так уже і багато, де вода була у хатах), нам конкретно ніхто нічого не говорить.
26 липня у школі №8 була комісія, яка записувала всіх, хто приходив. Незабаром всім, хто тоді звернувся, виплатили по 5 тис. гривень. Комісія нічого не перевіряла. Гроші роздавали і тим, хто постраждав, і тим, у кого вода взагалі не була на подвір’ї.
Ми звернулися до п. Василя Петріва, який керував справами під час повені. Він говорив, що будуть складати кошторис і будуть доплачувати згідно кошторису за мінусом 5 тисяч, які ми одержали. Ми чекали, надіялися. Потім нас почали з кабінетів виганяти. Ми написали нові заяви на ім’я голови міста і зареєстрували. Але пройшло вже більше місяця, а відповіді ніхто не дає.
У нас у будинках стіни поздувалися знизу, почали осипатися, грибок “повзе” по стінах, підлоги покоробилися. Нам дали гроші на ремонт, але це крапля у морі. А нащо дали гроші тим людям, які не постраждали? Ми живемо у ХХІ столітті і не потрібно вищої освіти, щоб так розтринькувати державні гроші і ставитися так до постраждалих”.
Остаточні крапки над “і” спробував розставити у коментарі “Вікнам” заступник міського голови Василь Петрів, який погодився ще раз все детально пояснити постраждалим від стихії людям. За його словами, кошториси почали складати одразу ж після повені, бо ще не знали, якими будуть дії та вказівки уряду. Тоді було складено близько 700 кошторисів. Але 2 серпня вийшла перша постанова Кабінету Міністрів України №689, з якої одразу ж стало зрозуміло, що кошториси не потрібні. Згідно з цією постановою передбачалися такі виплати:
50 тис. гривень — для першої категорії постраждалих сімей, у яких житловий будинок (квартиру) зруйновано, або він не підлягає відновленню, чи сім’я підлягає відселенню з житлового будинку (квартири) у зв’язку з тим, що він розташований у зоні підвищеного ризику (пошкоджений житловий будинок (квартира), який може бути протягом найближчого часу підтоплений, або житловий будинок (квартира), який протягом найближчого часу може бути пошкоджений внаслідок зсуву);
15 тис. гривень — для другої категорії постраждалих сімей, у яких пошкоджений житловий будинок (квартира) підлягає капітальному ремонту або має істотні пошкодження (непридатні для експлуатації підлога, віконні та дверні блоки, внутрішньобудинкові мережі газо-, водо-, електропостачання, має місце відшарування зовнішньої або внутрішньої штукатурки);
5 тис. гривень — для третьої категорії постраждалих сімей, у яких пошкоджений житловий будинок (квартира) підлягає поточному ремонту та втрачене майно.
— Постанова №707 від 6.08.2008 року уточнила суми деяких виплат, — каже Василь Петрів. — Зокрема, зміни стосувалися другої категорії, якій розмір грошової допомоги підняли до 20 тис. гривень. У третій же категорії передбачили виплати у розмірі 5 тис. гривень з розрахунку 4 тис. гривень на поточний ремонт і 1 тис. гривень — на відшкодування вартості втраченого майна. Однак зміни на цьому не закінчилися. Постанова №737 від 20.08. 2008 року внесла остаточні корективи. Для першої категорії передбачили 100 тис. гривень, для другої — 30 тис. гривень. Третя категорія постраждалих залишилася майже без змін. З неї лише вилучили пункт про відшкодування збитків за сільськогосподарську продукцію, яку вирішили відшкодовувати окремо. Далі ми діяли виключно за цими постановами. Саме тому у Калуші всіх постраждалих віднесли до третьої категорії. Ми розуміємо, що з точки зору людей наші дії є несправедливими. Але ми змушені виплачувати по 5 тис. гривень тим, хто реальних збитків має значно менше, бо такою є вказівка Уряду. Те саме стосується і тих, хто зазнав збитків, скажімо, на 7-8 тис. гривень, бо ці люди не “дотягують” до другої категорії. Ми не можемо брати якийсь один пункт, наприклад, про те, що у будівлі здулася підлога, і на основі цього відносити людину до другої категорії. Все має бути у комплексі. Тобто, капітального ремонту мають потребувати і вікна, і двері, і газопостачання та все інше. Попросту кажучи, до другої категорії можна відносити людей, будівлі яких були залиті водою хоча б на рівні вікон. А таких у Калуші не було. Так само жодного з постраждалих не відселяли у гуртожитки чи інші будинки, тобто їхні помешкання придатні для життя, хоч і пошкоджені.
На ім’я Василя Петріва продовжують надходити сотні листів від калушан з вимогою перевести їх у другу категорію постраждалих. Усіх їх перевіряють і кожному пояснюють причини, через які зробити це неможливо. До деяких людей члени комісій ідуть по кілька разів, однак результату це не змінює. Скарги на те, що сусіди отримали гроші незаконно, також перевіряють. Вони не підтверджуються. Заступник міського голови повністю заперечує, що комусь з людей дали гроші просто так. За його словами, комісія була у кожному будинку і є підтвердження офіційними документами.
— Жодної виплати у Калуші не провели без перевірки, — каже Василь Петрів. — На сьогодні вже повністю закінчені обстеження 1717 будинків. 1695 калушан вже отримали по 5 тис. гривень. Деякі з них ще отримають додаткові виплати, оскільки третя категорія передбачає пільги для пенсіонерів, студентів та інших категорій людей. Залишилося ще обстежити 300 земельних ділянок та 20 гаражів. Решта роботи — зроблена. Люди повинні зрозуміти, що гроші дають не за те, була вода чи ні, а за те, яких збитків вона завдала. Ми проробили велику і рутинну роботу. Практично вся структура міської ради брала участь в обстеженні постраждалих будинків. 105 чоловік обстежували будинки, ще 36 — земельні ділянки. Ми знаємо, що багатьом людям 5 тис. гривень не вистачило на проведення ремонту. Тому ті, хто цього справді потребують, отримають допомогу з так званих небюджетних коштів. Над цим ми зараз працюємо.
Ватикан: коли час зупинився