Хоча за останні три роки кількість потерпілих від отруєнь неїстівними грибами зменшується, однак станом на 22 вересня в Україні вже було зареєстровано 67 осіб, у тому числі — 15 дітей віком до 14 років, які постраждали внаслідок харчових отруєнь через вживання грибів. Померло 7 осіб, серед них 3 дітей. За словами старшої медсестри Калуської ЦРЛ Марії Данилюк, у нашому місті отруєнь грибами, на щастя, у цьому році немає. Однак, враховуючи сприятливі погодні умови, а також те, що грибний сезон — у розпалі, потрібно бути дуже обережними.
Іноді навіть досвідченим грибникам важко розпізнати деякі небезпечні гриби, які вдало “маскуються” під їстівні. Найчастіше отруєння зумовлені вживанням пластинчастих отруйних грибів, насамперед блідої поганки, які помилково вважають їстівними печерицями та сироїжками. Розрізняють три види поганки: зелену, жовту та бліду. Вони ростуть всюди приблизно з липня до кінця жовтня у листяних та змішаних лісах. Усі частини поганки (шапка, ніжка, шкірка) — отруйні. Навіть її спори дуже небезпечні. З вітром вони можуть потрапити на рослини та гриби, що ростуть поблизу. Щоб отруїтися, достатньо з’їсти половину або навіть третину блідої поганки, а для дитини — ще менше. Підступність цього гриба ще й у тому, що він містить отрути уповільненої дії. Симптоми отруєння з’являються через 6-48 годин. За цей час токсини потрапляють до головного мозку і спричиняють незворотні зміни.
Надзвичайно небезпечними є також мухомори — білий і смердючий, сморжі та інші гриби, які, потрапивши до шлунку, навіть до трьох діб можуть не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже і забуде, що споживала їх. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг — все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.
Ринок не гарантує якості грибів
За словами старшого інспектора Калуського райвідділу ГУ МНС Романа Петріва, для того, щоб уберегтися від отруєнь грибами, потрібно купувати їх тільки у спеціально відведених для цього місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках). Особливо слід уникати стихійних ринків, де невідомо звідки привезені гриби і наскільки вони безпечні.
У Калуші гриби на радіонуклідність не перевіряють. Це мали б робити лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які є на кожному ринку і перевіряють продукти рослинного і тваринного походження. Однак, за словами завідувачки однієї з таких лабораторій Людмили Мельник, відповідного обладнання у них немає. Тому гриби на наших ринках працівники лабораторій переважно просто оглядають візуально, проводячи так званий контроль у рядах.
— Продавці більшості грибів, які пропонуються на наших ринках, не мають експертних висновків працівників лабораторії, — каже Людмила Мельник. — З одного боку, це пов’язано з тим, що кількість цих продуктів не така уже і велика. З іншого — люди просто відмовляються давати гриби на експертизу, мотивуючи свої дії здебільшого тим, що ця послуга платна (вартує вона 1,8 грн., якщо кількість грибів не перевищує 50 кг. — Авт.). Ми не можемо змусити людей робити аналіз. Багато людей, почувши вимогу ветлікаря провести необхідну експертизу, просто збираються і йдуть геть. Виданий нашою лабораторією акт недопущення до торгівлі також мало на що впливає. Здебільшого на ринку можна побачити не більше 2-3 людей, які продають гриби. Зараз найбільша пропозиція опеньків. Ми оглядаємо їх і, якщо вони свіжі і безпечні, то дозволяємо продавати. Якщо ж гриби викликають підозри, то ми контролюємо, щоб людина не продавала їх на ринку. Ми також цікавимося тим, де збирають гриби. Зазвичай люди кажуть, що у ближніх селах нашого району. Літні гриби трохи привозили із Рожнятівщини, проте зараз — менше.
Загалом вважається, що краще їсти гриби, зібрані не у горах, а на рівнинній місцевості. Радіонуклідів у останніх значно менше.
— Збирати потрібно тільки ті гриби, які ви добре знаєте, — каже Роман Петрів. — Іноді люди приносять додому невідомі їм гриби і починають порівнювати їх із зображеннями у різних довідниках. Робити це не можна ні у якому разі, бо фотографії чи малюнки не завжди відповідають реальності. Також не можна куштувати сирі гриби на смак, оскільки нерідко навіть невеличка доза отрути можне призвести до негативних наслідків. Повернувшись із лісу додому, слід ще раз ретельно передивитися всі гриби. Усі сумнівні — негайно викиньте. Варто запам’ятати, що гриби підлягають кулінарній обробці у день збору, інакше у них утворюється трупна отрута. Гриби можна варити або смажити лише після того, як попередньо прокип’ятили їх 7-10 хвилин і злили відвар. При консервуванні також потрібно дотримуватися правил. Не можна давати гриби дітям, літнім людям та вагітним жінкам.
У зарубіжних країнах випадки отруєнь дикорослими грибами трапляються дуже рідко. Це пов’язано з тим, що грибів у лісах просто ніхто не збирає. Щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще, звичайно, споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях. Однак відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, багато хто просто не може. І це не дивно, адже у грибах міститься значно більше білків, ніж в овочах. Білок грибів включає всі незмінні амінокислоти, за винятком цистину. Як і в інших рослинних продуктах, у грибах є вітаміни В1, В6, РР, С, пантотенова кислота, а також фосфор. Цього макроелементу у грибах втричі більше, ніж в овочах, а кальцію — майже стільки, скільки у рибі. Із мікроелементів у грибах є цинк, мідь, залізо, марганець.
Правила безпеки
Варто запам’ятати кілька простих правил, які допоможуть уберегтися від отруєнь. Найперше — слід остерігатися пластинчатих грибів. Також не варто брати невідомі, старі, перезрілі або дуже молоді гриби, у яких ще не чітко видно морфологічні ознаки. Гриби, які ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях, збирати не можна. Під час посухи гриби краще не брати взагалі. Оскільки у спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду і починає накопичувати токсини.
За словами Романа Петріва, причин отруєння може бути багато. Звичайно, що найперше — це вживання отруйних грибів. Навіть боровики і підберезники мають своїх небезпечних двійників. Деякі фахівці вважають, що це пов’язано із мутаціями грибів, тобто їхньою зміною на клітинному рівні під впливом сонячної радіації. Вживання старих або зіпсованих їстівних грибів, а також неправильне приготування умовно їстівних грибів також може призвести до отруєння. Однак багато нещасних випадків трапляється через застосування “народних” способів з’ясування придатний гриб для споживання чи ні.
— Люди вірять у те, що усі отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні —приємний, — каже Роман Петрів. — На жаль, це не так. Так само помилковими є твердження, що у молодому віці всі гриби є їстівними, а личинки комах, черв’яки та равлики не чіпають отруйних грибів. Побутує серед народу і такий міф: опущена у відвар грибів срібні ложка або монета чорніють, якщо у каструлі є отруйні гриби. Насправді срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є і в отруйних грибах, і у їстівних. Неможливо визначити і безпечність грибів за допомогою цибулини чи часнику. Люди вважають, що ці овочі стають бурими, якщо їх проварити з отруйними грибами. Однак колір вони змінюють під впливом ферменту тирозинази, який є абсолютно в усіх грибах, а не під дією отрути. Не менш поширеною і такою ж хибною є думка, що отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин. Найчастіше ці отрути є термостійкими. Тому слід пам’ятати, що кулінарна, теплова обробка, сушіння чи маринування не руйнують отруту у грибах. Отже, отруєння заготовленими про запас грибами може статися і взимку. Готові страви з грибів можна зберігати на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
Отож, зважаючи на те, що близько 55% отруєнь реєструються серед жителів міста, а дані лабораторних досліджень вказують на значне забруднення дикорослих грибів важкими металами, потрібно бути дуже уважними при збиранні та споживанні цих делікатесів. Не варто ставити під загрозу своє здоров’я, а інколи — власне життя та життя своїх рідних.
Ватикан: коли час зупинився