Як повідомляли “Вікна”, внаслідок стихійного лиха 25-27 липня цього року постраждали сотні калушан, у тому числі — підприємці, які торгують у центрі міста (вул. Олени Пчілки). Їхні торгові місця не пошкодувала стихія: внаслідок розливу Сівки крамнички побутової техніки, шкіряних виробів, жалюзів, канцтоварів були затоплені майже на метр, Більшість товару відновленню не підлягає. Надія в кінці тунелю з’явилася після того, як міська влада запевнила: збитки представників малого бізнесу будуть компенсовані.
Збитки підприємців засвідчила спеціальна комісія Івано-Франківської ОДА. Крім того, підприємці здали кипу необхідних документів, починаючи від копій свідоцтв про реєстрацію підприємницької діяльності, довідок з ЖЕО про склад сім’ї, договорів оренди на торгові місця, до копій накладних на товар, який постраждав унаслідок повені.
— Мій товар постраждав повністю, оскільки його нікому було рятувати, — каже підприємець Микола Перегінець. — 24 липня помер мій батько, 26-го був похорон. Тому 25 липня, коли була власне повінь, мене у місті не було і весь мій товар постраждав. А це канцтоварів більше, ніж на 40 тис. гривень. Але до відшкодування я заявив тільки товар, який був взятий під реалізацію, — на 16 тис. гривень.
Підприємці досі не можуть отримати компенсацію за втрачений товар.
— Торговий майданчик, на якому ми орендуємо торгові кіоски, належать підприємцеві Оресту Скікуну, — стверджує постраждалий Степан Луцький. — Згідно із законодавством, торгові ряди не є ринком. Тож наш орендодавець не сплачує ринкового збору. Саме тому, як пояснюють посадовці міської влади, ми, згідно з Постановою Кабінету Міністрів, не можемо отримати компенсацію. Але ж це не наша проблема! Ми постраждали, тож логічно, що маємо право на компенсацію. Ми справно сплачуємо усі належні нам податки, орендну плату, забезпечуємо робочими місцями чимало калушан, надали усі необхідні документи. Ми вимагаємо справедливості. Прості постраждалі люди, у яких тільки вода на подвір’я зайшла, отримали по 5 тис. гривень. Ми отримали не тільки прямі збитки: фактично через порятунок товару, який уцілів, ми ще два тижні не торгували і втратили можливий прибуток. Про його компенсацію вже навіть не мріємо.
“Всіх підприємців, які орендують торгові точки на критому торгівельному майданчику, податкова інспекція і міська рада зобов’язала сплачувати не фіксований патент у розмірі 50 гривень, а єдиний податок у розмірі 150 гривень мотивуючи це тим, що якщо ми не платимо ринковий збір, то треба сплачувати єдиний податок, де входять всі відрахування, у тому числі — і ринковий збір, — йдеться у зверненні 18 постраждалих калушан-підприємців на адресу голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Оксани Продан. — То чому тепер ми, підприємці, які регулярно сплачують єдиний податок, не підлягаємо отриманню допомоги? Наш об’єкт у Калуші єдиний, який постраждав так сильно. При затопленні його показували по всіх каналах телебачення, як приклад невгамовності стихії”.
Підприємці переконані: затоплення не було б, якби влада й управління з надзвичайних ситуацій спрацювали грамотно і злагоджено. Тому що їхні торгові ряди затопила не дощова вода, яка приходить поступово, а вода, скинута із Чечвинського водосховища. Вона затопила майданчик та центр міста за 20 хвилин. “У цивілізованих країнах про таке хоча би попереджують”, — стверджують підприємці.
Калуські підприємці не сидять, склавши руки, бо вважають: чиновники чинять з ними несправедливо. Вони звернулися до голови уряду Юлії Тимошенко, у Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України, до місцевих ЗМІ. Але поки що посадовці тільки з’ясовують ситуацію і кінцевої відповіді немає. Підприємці ж налаштовані їхати під стіни Кабміну і залучати до вирішення ситуації столичних журналістів
Підприємці мають почекати
В. о. заступника міського голови з економіки Руслана Вайда повідомила, що до кінця цього тижня Калушу обіцяють остаточне роз’яснення ситуації із потерпілими підприємцями. Щоправда, постанова Кабінету Міністрів від 6 серпня 2008 р. №707 особливо не обнадіює: там чітко вказано, що “допомога у зв’язку із втратою майна фізичними особами — підприємцями, виплачується тільки тим особам, які мали відведені в установленому порядку місця для торгівлі на установленому ринку і фактично здійснювали реалізацію товарів на таких ринках. Сума допомоги — 5 тис. гривень на одну сім’ю, до складу якої входять фізичні особи — підприємці, незалежно від кількості місць, які були відведені в установленому порядку на ринку”.
— До нас надійшло 47 заяв від підприємців, які здійснюють торгівлю на тимчасовій площадці на вул. Дзвонарській та критому торговому майданчику на вул. Олени Пчілки, 17, — твердить Руслана Вайда. — Проте відшкодування збитків громадянам, які потерпіли від стихії, та підприємцям здійснюється за допомогою зовсім різних механізмів. Так, для складання актів щодо підтоплених помешкань калушан формувалися комісії на місцях. Щодо підприємців, то обстеження проводила комісія, створена при ОДА на окреме доручення облдержадміністрації від 28 серпня цього року. До складу цієї комісії увійшли: заступник начальника головного управління економіки ОДА Євген Паламар, начальник та головний спеціаліст відділу регуляторної політики ОДА Юрій Цимбалюк, інші представники ОДА, УМВС, ДПА. Від Калуша акти підписали начальник відділу підприємництва та спеціаліст відділу управління економіки Ольга Ананевич та Тетяна Рябова, заступник голови Ради підприємців Віктор Павлів, депутат міської ради Надія Марій. Комісія склала акти обстеження, керуючись поясненнями підприємців. До актів не долучені жодні підтверджуючі документи. Зрідка були представлені тільки залишки підтопленого товару. Крім того, повінь відбулася наприкінці липня, а комісія працювала у вересні.
22 вересня міська влада отримала акти обстеження від комісії. Проте попередньо, не дочекавшись цих актів, 12 вересня місто звернулося до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з проханням про роз’яснення. Не дочекавшись відповіді, у телефонному режимі зв’язалися із головою Ради підприємців при Кабінеті Міністів Оксаною Продан та направили їй листа, у якому чітко вказали перелік питань, на які Калуш хоче отримати роз’яснення. На початку жовтня від голови Ради підприємців при Кабміні надійшов лист, у якому, зокрема, йдеться: “Вважаю, що сплата ринкового збору є підтвердженням наявності виділеного місця та реалізації товарів на ринках. Для підтвердження чи спростування зазначеної вище позиції Радою підприємців при Кабміні буде направлено запит до Міністерства юстиції України”.
Очевидно (про що також йдеться у листі), що підприємці, які здійснювали торгівлю на ринках, які сплачували ринковий збір, мають шанс отримати відшкодування (не більше 5 тис. гривень), а де ринковий збір не платили, можливість отримати допомогу від держави є практично нульовою. Загалом, шквал загального незадоволення мав би бути насамперед спрямований проти власників ринків, які не сплачували ринкового збору та не надали їм спеціального статусу, чим фактично позбавили підприємців права на відшкодування.
Ватикан: коли час зупинився