Ситуація нагадує метушливі і напівсвідомі дії людей, які опинилися в епіцентрі стихійного лиха і намагаються врятувати хто що може. Хоча при цьому всі добре розуміють: те, що трапилося на уроках фізкультури, — наслідок розквіту нездорового способу життя серед молоді, пов’язаного з відсутністю злагодженої державної політики у цьому напрямку. А крайніми залишаються шкільні педагоги, більшість із яких, після інцидентів на уроках фізкультури і розпоряджень згори, просто не знають, як їм далі працювати.
За словами спеціаліста управління освіти Калуської міської ради Володимира Палагнюка, донедавна всі школярі здавали чотири види тестів: державні тести, затверджені Кабінетом міністрів у 1996 році; тести, які учні здають відповідно до програми уроків фізкультури, які поділяються на орієнтовні (їх здають усі перевідні класи) та обов’язкові (всі випускні класи); нормативи, затверджені МОН України у 2007 році, щодо проведення патріотичного комплексу школярів України “Козацький гарт”.
— Щодо перших, то їх школярі здавали протягом 12 років, — каже Володимир Палагнюк. — Від 5 листопада вони відмінені повністю. Доля всіх інших нормативів остаточно стане відомою після 10 лютого 2009 року, коли департамент загальної середньої та дошкільної освіти спільно з комітетом фізичного виховання та спорту МОН України, Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти МОН України підготують методичні рекомендації щодо особливостей застосування контрольних навчальних нормативів і вимог. Поки що з шести головних нормативів (швидкість, витривалість, гнучкість, сила, спритність та швидкісно-силові. — Авт.), які здавали у школі, тимчасово призупинено перші два. Тобто найближчим часом діти не здаватимуть нормативи на швидкість та витривалість. Усі інші — залишаються у дії.
Виснажує не фізкультура
Тією ж постановою МОН України від 6 листопада ухвалено забезпечити контроль за проходженням щорічного медичного огляду школярів та занесенням даних огляду до класних журналів. Батьки ж повинні постійно інформувати адміністрацію навчального закладу про реальний стан здоров’я дітей. МОН України також зобов’язало школи здійснювати заходи щодо всебічного забезпечення рухової активності учнів на перервах, в урочний та позаурочний час. Щоправда, як це робити — у наказі не сказано.
— Минулого тижня відбулося засідання у заступника голови облдержадміністрації, — каже Володимир Палагнюк. — У ньому брали участь представники обласного та місцевих управлінь освіти, а також представники охорони здоров’я. У ході засідання обговорювалися питання збереження здоров’я школярів. Одним з головних, як на мене, є перегляд критеріїв оцінювання рівня досягнень учнів на уроках фізкультури. Не можна виводити підсумкову оцінку, орієнтуючись тільки на результати зданих нормативів. До цього потрібно підходити комплексно, враховуючи і техніку виконання, і знання теоретичного матеріалу, і нормативний показник.
Учитель фізкультури ЗШ №1 із 19-річним досвідом роботи Тетяна Цяпа вважає, що виснаження дітей після занять у школі ніяк не пов’язане з уроками фізкультури. Причина поганого самопочуття — надто важкі та тривалі розумові навантаження, після яких у дітей залишається дуже мало часу на заняття спортом і відпочинок.
— Діти у молодших класах — дуже рухливі, — каже Тетяна Цяпа. — Чим старшими вони стають, тим більшим для них стає розумове навантаження у школі. І це стосується усіх предметів. Відповідно — їхня рухливість знижується. Фактично 9-11 класи, обтяжені іспитами, атестаціями, незалежним оцінюванням та низкою інших проблем, майже не рухаються поза уроками фізкультури. Малорухливий спосіб життя помітно відбивається і на фізичних можливостях дітей. Чимало з них хотіли б займатися спортом, але їм просто не вистачає часу. Знаю це з власного досвіду, бо мій син навчається у 6-му класі. Уроки майже до третьої години по обіді, потім біжить на тренування, бо все ж хоче займатися спортом, а додому повертається близько 6-ї і лише тоді сідає виконувати домашнє завдання. Багато дітей свій вільний час використовує зовсім по-іншому. Звідси — і всі проблеми. Я не можу погодитися з твердженням, що оцінки з фізкультури для школярів — це стрес. Стреси вони отримують де завгодно — тільки не на фізкультурі. Ніхто від них не вимагає більше, ніж вони можуть. І якщо якийсь норматив вони не можуть здати на високий бал, то завжди можуть “дотягнути” до нього знаннями з теорії та технічно правильним виконанням поставленого завдання. Я впевнена, що переважна більшість учителів фізкультури іде назустріч дітям.
Зараз науковці працюють над новою програмою, яка стане синтезом різних підходів щодо системи освіти, а також враховуватиме пропозиції медиків щодо того, як треба узгоджувати нормативи на уроках фізичного виховання зі станом здоров’я дітей.
Наразі точно відомо, що однією з новацій стане державна підсумкова атестація з фізичної культури як екзамен за вибором. Вперше такий іспит відбудеться вже цього навчального року. Також замість двох уроків фізкультури на тиждень пропонуватиметься п’ять, адже в ідеалі програма з фізкультури у школі має забезпечувати достатню рухову активність дитини відповідно до її віку. Зараз чимало дітей проводять свій вільний час за комп’ютерами чи біля екранів телевізора. Тому уроки фізичної культури, позакласні заходи, спортивні змагання якраз і забезпечують рухову активність дитини. Ще один аспект, який необхідно враховувати у шкільній програмі, — ця рухова активність має бути задоволенням для дитини.
Право вибору за учнями?
Науковці доводять, що дитина має мати право обирати, чим саме вона хоче займатися на уроці фізкультури: бігати, стрибати, грати у футбол чи баскетбол. А от учителі з цим категорично не погоджуються.
— Діти не можуть обирати вид спорту, яким хочуть займатися, якщо не мають попередніх знань про нього, — акцентує Тетяна Цяпа. — У вищих навчальних закладах таке цілком можна практикувати. У школі — ні. По-перше, діти повинні здобути базові знання зі всіх видів спорту. А по-друге, давши таку волю дітям, ми перетворимо заняття у шкільному спортзалі на суцільний безлад. Користі від цього аж ніяк ніхто не отримає. Я не проти замінювати деякі нормативи, скажімо, той же крос, рухливими іграми. Зараз ми так і робимо. Як на мене, кроси дають психологічні навантаження школярам. Під час гри цього не спостерігається, оскільки діти працюють не на оцінку, а задля власної перемоги. Крім того, координація рухів, увага та спритність під час гри куди краще розвиваються, ніж під час здачі нормативів.
А от вчитель фізкультури ЗШ №3 Олег Харченко з такою думкою колеги не зовсім погоджується. За його словами, заміна нормативів рухливими іграми не завжди себе виправдовує.
— Навіть футбол може бути різним, — твердить Олег Харченко. — До прикладу, гра може бути просто технічним відточуванням майстерності, і тоді не можна говорити про розвиток витривалості та швидкості. Особисто я вважаю, що ігрові елементи обов’язково повинні бути на кожному уроці. Однак їм мають передувати розминка, легенькі пробіжки та виконання кількох обов’язкових вправ, щоб до здачі нормативів діти були готовими. З особистого досвіду знаю, що школярі, які активно працюють на кожному уроці, зазвичай не мають проблем зі здаванням нормативів. Ну, а ті, хто з різних причин стараються “просачкувати”, потім здають їх дуже важко. Є ще одна крайність: деякі учні на уроці намагаються “витиснути” з себе більше, ніж вони можуть; деякі, до того ж, не зізнаються, що погано себе почувають. Доводиться їх просто зупиняти. Хочу також зауважити, що результати нормативів, звичайно, впливають на підсумкову оцінку. Але більшість учителів фізкультури вже давно перейшли на диференційоване оцінювання учнів, критерії якого здебільшого добираються до кожного учня індивідуально.
Отож, основними показниками, за якими учень оцінюється вчителем фізкультури, є активність дитини на уроці та здобуті вміння і навички. Якщо на початку року учень стрибав на один метр, а наприкінці — на 1,30 м, то його досягнення оцінюються високим балом, бо він поліпшив свій особистий показник, а отже — і фізичний стан свого організму. Результати ж контрольних нормативів лише доповнюють загальну “картину”.
Фізкультура не впливає на самопочуття дітей
Востаннє в Україні система викладання фізкультури реформувалася з переходом школи на дванадцятирічне навчання. З 2005 року учні 5-7 класів мають по 2,5 години фізкультури на тиждень, а з 2007-го — для молодших класів ввели третій урок фізкультури. З’явилися також уроки футболу.
За словами шкільної медсестри ЗОШ №3 Галини Ярець, діти дуже часто приходять зі скаргами у медпункт, однак констатувати, що звернення частішають після уроків фізкультури, було б помилкою:
— Найчастіше діти скаржаться на головний біль, біль у животі і навіть серце. Нерідко приходять поміряти температуру, коли відчувають, що вона піднімається. Після надмірних навантажень на фізкультурі учні також іноді погано себе почувають, однак це буває рідко. Зазвичай, якщо учень себе погано почуває, то до медпункту іде ще до початку уроку, а не після. Якщо ми бачимо, що дитині справді погано, то просимо вчителя звільнити її від занять на цей день. Педагоги до такого завжди ставляться з розумінням. А загалом стан здоров’я дітей з кожним роком погіршується. Це пов’язано з тим, що школярі не займаються вдома, мало рухаються і не бігають. Потрібно, щоб на це звернули увагу, у першу чергу, батьки.
Учителі фізкультури з упевненістю твердять, що зараз звільнених з фізкультури дітей значно більше, ніж було ще 10 років тому.
Так, лише у ЗОШ №3 таких дітей є 25, а у спецгрупах ЗОШ №1 займається більше 30 школярів. Цікаво, що основною причиною обмежень занять фізкультурою є сколіоз. Лише близько 15% випускників 11-х класів, які покидають стіни рідної школи, на думку педагога Олега Харченка, є абсолютно здоровими. Ще 40% — ослаблені та ті, що інколи хворіють. Половина ж дітей вже мають розвинені різноманітні захворювання.
Улюблений урок? Фізкультура!
Цікаве дослідження нещодавно провела практичний психолог ЗОШ №1 Марія Князевич. На запит адміністрації школи, вона, з метою раціональної організації уроку та попередження перенавантаження учнів домашнім завданням, провела опитування серед учнів восьмих класів. Результати показали, що на виконання домашнього завдання 80% восьмикласників потрібно від двох до трьох годин, а улюбленим уроком школярів є фізкультура.
— Анкетування складалося всього з п’яти запитань, — підсумовує Марія Князевич. — Всього було опитано 78 респондентів, які навчаються у трьох восьмих класах. Найбільше мене здивували відповіді, які дали учні на запитання “Твої улюблені предмети”. Рівно половина опитаних (39) назвали улюбленим уроком фізкультуру, решта предметів обрали всього по кілька учнів. Причини такого вибору називали різні: урок проводиться на свіжому повітрі; можна розслабитися; люблю спорт і все, що з ним пов’язано; обираю здоровий спосіб життя.
49% опитаних ствердно відповіли на запитання “Чи з бажанням ти виконуєш домашнє завдання?”. Ще 42% дітей зізналися, що навчання їм дається важко. А знань, здобутих на уроці, не вистачає 30% восьмикласників.
Ватикан: коли час зупинився