Інцидент трапився минулої середи. На уроці вчителька Марія Іванівна (імена з етичних міркувань змінено. — Авт.) забрала в одного із учнів мобільний телефон і поставила його на свою сумку (за іншою версією — у сумку. — Авт.), яка стояла на вчительському столі. Під час уроку вчителька на кілька хвилин відлучилася і хлопець попросив свою однокласницю Ірину, яка сиділа на першій парті, передати йому “мобільник”. Дівчина так і зробила.
Очима батьків
“Якщо б після цього вчинку вчитель повідомила класного керівника, викликала у школу батьків, зробила певні зауваження, то я б не мав до неї жодних претензій, — твердить батько учениці Микола. — Але те, що відбулося далі, не поміщається у жодні рамки і методи педагогічного виховання”.
Батько учениці розповідає: допомогти молодшій колезі у вихованні учениці вирішила вчитель з немалим стажем роботи Леся Володимирівна. Під час одного із наступних уроків вони удвох викликали Ірину на коридор і, використовуючи не зовсім нормативну лексику, дали дитині доброго прочухана.
“Особливо у виховному процесі відзначилася Леся Володимирівна: здивовані криками, на коридор повиходили вчителі з інших класів. Вчителька заявила дочці, що у сумці Марії Іванівни було 300 доларів, які зникли. А вкрала їх моя Ірина. Тому завтра вона має ці 300 доларів принести у школу і віддати вчительці. При цьому дитину назвали злодійкою.
Після цього у восьмикласниці стався нервовий зрив й істерика. Всі решту уроків вона проплакала. Істерика продовжувалася і вдома. Ірина заявила, що більше у цю школу не піде, а також стверджувала, що її безпідставно звинуватили у крадіжці. Заспокоїти дівчину намагалися бабуся і мама, проте — без особливого успіху. Тоді бабуся зателефонувала до Лесі Володимирівни, маючи на меті з’ясувати всі обставини ситуації та вислухати іншу точку зору. Розмова вийшла, м’яко кажучи, не зовсім коректною, і після неї у шоковому стані опинилася уже бабуся. У старенької — проблеми із серцем.
“Ввечері до вчительки зателефонувала моя дружина, і тільки тоді та розповіла, що історія із крадіжкою грошей насправді — вигадка. Педагог пішла на такий крок, щоб, мовляв, провчити не тільки мою дочку, але навчити інших учнів слухняності. Леся Володимирівна попросила не відкривати дочці цієї таємниці, бо “вона розповість усьому класу”. Дружина мені про інцидент нічого не розповідала, знаючи мій вибуховий характер”, — стверджує батько восьмикласниці.
Наступного дня Ірина категорично відмовилася йти до школи, проте рідні все ж наполягли. Апогеєм виховного процесу став урок, який знову проводила Марія Іванівна. На домашнє завдання вчителька задала твір на тему “Злодійство як явище і бачення вашими очима цього явища”.
“При цьому перед усім класом вчителька звернулася до моєї дочки і сказала, що саме вона — головна героїня цього твору,і діти мають перед собою яскравий приклад злодійства. На перерві Ірина в сльозах зателефонувала дружині і розповіла, що над нею сміються діти. Тільки після цього дружина зателефонувала мені”, — розповів “Вікнам” батько.
Разом із дочкою Микола направився до директора школи, яка повідомила батькові: вона у курсі справи та вже вислухала пояснення вчителів, задіяних в інциденті. Справа дирекції школи — розібратися у ситуації, не нагнітаючи її та не кваплячи події. Крім того, з понеділка з класом працюватиме шкільний психолог. А зусилля батьків повинні бути спрямовані на виховання дочки та недопустимості подібного вчинку у майбутньому
“Я сказав директору, що вік у дитини — досить вразливий і нервовий зрив міг дати поштовх до необдуманого вчинку. Тим більше, що у школі уже трапилося два випадки суїциду. Коли у дитини зрив, то психолог має розпочати роботу не через кілька днів, коли вже може бути пізно, а негайно. Я вважаю, що дирекція має розбирати ситуацію відразу, щоб запобігти біді”, — небезпідставно переконаний батько.
Уже минулої п’ятниці стан здоров’я Ірини погіршився. Дільничний педіатр дитячої поліклініки зафіксував підняття тиску та пов’язані із цим болі у серці, на які дівчинка постійно скаржилася. Лікарі призначили курс лікування та консультацію психоневролога і кардіолога. У ніч з п’ятниці на суботу в Ірини почалися приступи задухи і болей у серці, а зранку батьки викликали “швидку”. Згідно із рішенням лікарської консультативної комісії від 22 грудня, Ірина була звільнена від занять фізкультурою до кінця навчального року через проблеми з кардіальним тиском.
Батько дівчинки Микола звернувся до начальника управління освіти та у прокуратуру. Він хоче отримати відповідь на ряд запитань. Зокрема:
— Хто дозволив вчителям принижувати дитину?
— Який стосунок до конфлікту має вчитель Леся Володимирівна?
— Чи мали право педагоги створювати штучну ситуацію із крадіжкою грошей?
— Чи вправі Марія Іванівна задавати твір на вище згадану тему та чи є ця тема у планах навчального процесу?
— Чи педагогічно доводити ученицю до нервових зривів, наслідки яких можуть бути непередбачуваними?
— Хто відповідатиме за шкоду для здоров’я учениці, її батьків та рідних?
Очима педагогів
Начальник управління освіти Калуської міської ради Любов Максимович у коментарі “Вікнам” повідомила: службове розслідування завершено, а його результати передано до прокуратури. Із Іриною індивідуально працюватиме психолог, а щодо педагогів, то своїм наказом начальник управління освіти зобов’язала адміністрацію школи вжити заходів та вирішити питання щодо покарання вчителів за порушення трудової дисципліни. Також обом викладачам вказано на нетактовну поведінку стосовно учениці. Проте, за версією педагогів, перебіг подій дещо відрізняється.
— Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, використання мобільних телефонів під час уроків заборонено усім учасникам навчально-виховного процесу, — каже Любов Максимович. — Проте не всі учні реагують на заборону. Так, під час уроку вчитель Марія Іванівна кілька разів зробила зауваження восьмикласнику, після чого забрала у нього мобільний та поставила собі у сумку. Коли ж учитель на кілька хвилин відвернулася, учениця, яка сиділа за першою партою, на прохання однокласника, витягла телефон із сумки і передала йому. Про це діти не повідомили нікого. Марія Іванівна — молодий педагог, яка працює у школі менше, ніж двох років. Всі решту уроків її мучила думка про те, що вона загубила чужий телефон. Аж зрештою одна із колег — Леся Володимирівна, яка теж має уроки у цьому класі — звернула увагу на її надто блідий вигляд і поцікавилася у чому справа. Під кінець останнього уроку обидві вчительки викликали на коридор спочатку власника телефону, який, зрештою, зізнався в усьому, а потім — і саму Ірину.
Звичайно, визнає начальник управління освіти, це було порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, проте після останнього уроку учні розбігаються, тож не залишається можливості з’ясувати обставини справи. У ході службового розслідування твердження про звинувачення вчителями учениці у крадіжці не підтвердилося. За поясненнями вчителів, насправді прозвучала фраза: а якби там було 300 доларів і вони зникли? При чому це запитання вони задавали як школяреві, так і його однокласниці. Ірина просто його неправильно потрактувала.
— За словами Лесі Володимирівни, вчителі звеліли Ірині, щоб наступного дня до школи з’явилися батьки. Проте вони не прийшли. Тому у четвер це повідомлення уже було вписане у щоденник. Приблизно за годину після інциденту до Лесі Володимирівни зателефонувала бабуся восьмикласниці, розмова із якою вийшла малоприємною. Не підтверджується також і твердження про написання твору на тему злодійства — ми переглянули класний журнал та робочі зошити. А загалом Марія Іванівна — молодий педагог, яка вперше зітнулася з такою ситуацією і дуже важко емоційно переживає ситуацію, — каже начальник управління освіти.
Любов Максимович твердить: у неї відбулася усна розмова із батьком дівчинки, під час якої він поставив їй ряд запитань. Проте за відповідями так і не звернувся. Також із сім’єю не можуть зв’язатися інші педагоги школи. Тому не знають і не можуть оцінити емоційний та психологічний стан учениці. В управлінні визнають: у цій ситуації є проступки як вчителів, так і восьмикласниці. Так, ще у жовтні всі керівники навчальних закладів отримали листи “Про дотримання педагогічної етики”, у яких зокрема, йдеться, про вжиття заходів щодо недопущення з боку педагогічних працівників нетактовного ставлення до неповнолітніх, байдужості до їхніх проблем, а також про посилення персональної відповідальності вчителів за взаємовідносини з учнями. Зараз школа, у якій навчається Ірина, отримає такий лист повторно і має розглянути його на педагогічній раді. Вчителі у цій ситуації допустили порушення правил внутрішнього розпорядку. Проте, з іншого боку, учні шкіл зараз все частіше зловживають тим, що вони безкарні.
— Як учні, так і вчителі не вказують на те, що розмова із Іриною проводилася на підвищених тонах чи у різкій формі. А щодо участі в інциденті Лесі Володимирівни, то вона — вчитель цієї школи, і її моральний та професійний обов’язок здійснювати виховання учнів.
Минулого навчального року у школі трапилося два випадки суїцидів старшокласниць. Попри цей факт, каже Любов Максимович, школа все ж не може допускати випадків правопорушень учнями.
— Ми говоримо про суїцид, але забуваємо, що не так давно правоохоронці затримали учнів цієї школи, які обкрадали церкви. Ми мусимо запобігати проявам як одного, так і іншого. Щодо дитини, то ми зобов’язали шкільного психолога попрацювати із нею індивідуально, щоби при потребі вивести її зі стресового стану. Можу запевнити, що у школі ніхто не чинитиме на неї жодного тиску і учениця зможе нормально повернутися до навчального процесу, — підсумувала вона.
Ватикан: коли час зупинився