Будинок на вул. Коновальця, 7 збудований 45 років тому. За цей час усі комунікації, віконні та дверні конструкції зазнали руйнувань. Покрівля почала протікати, а відповідно — стеля і стіни у квартирах останніх поверхів поступово вкрилися грибком.
— Такі проблеми почалися ще у 1996 році, — каже Віра Гарькава. — Спочатку замокало лише під час сильних дощів, але скоро стеля і стіни почали вкриватися пліснявою. Тоді і почалися мої безкінечні походи у ЖЕО, управління ЖКГ та міську раду, які тривають і досі. І хоча керівництво у цих структурах неодноразово змінювалося, результати однаково нульові. Всі обіцяли щось зробити, але далі обіцянок так нічого і не йде.
Ще у липні 2006 року виконавчий комітет Калуської міської ради письмово повідомив Віру Гарькаву, що покрівлю житлового будинку, враховуючи її технічний стан, включено у перелік об’єктів 2006 року, які підлягають реконструкції. Фінансування цих робіт буде проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку, — зазначалося у листі, підписаному тодішнім заступником міського голови з комунальних питань Степаном Різником.
Майстри
ще і нашкодили
Однак довгоочікуваного ремонту покрівлі мешканці будинку тоді так і не побачили. На численні вимоги провести обстеження технічного стану квартири у березні 2008 року зрештою відреагувало керівництво КП “ЖЕО №5”. Комісія у складі головного та провідного інженерів цього підприємства і начальника відділу капітального ремонту та реконструкції житлового фонду УЖКГ міської ради при обстеженні встановили: “На стінах та стелі, особливо по периметру стиків між стелею та стіною в кухні та двох житлових кімнатах, є сліди від тривалих затікань із покрівлі, місцями відпала штукатурка, прийшли у негідність віконний блок на кухні та балконний блок у залі. На трубопроводах центрального опалення встановлено декілька хомутів. Необхідно: провести капітальний ремонт покрівлі з заміною водостічної системи та заміну аварійних ділянок магістральних трубопроводів і стояків у квартирі. Після проведення вище перелічених робіт, просушити стіни та стелю, замінити віконний та балконний блоки, виконати опоряджувальні роботи у двох кімнатах і кухні”.
Лише через півроку після цього мешканці будинку побачили бригаду ремонтників.
— Із якихось причин ремонтувати покрівлю на нашому будинку приїхала бригада з Івано-Франківська, — дивується Віра Гарькава. — Їх тут ніхто не контролював, а тому вони робили, що хотіли. Довше 3-ї години пополудні вони ніколи не сиділи. Працювати також не поспішали. Зате щодня у робочі години знаходили ще достатньо часу для того, щоб посидіти на даху та розпити кілька пляшок горілки. Покрівлю вони трохи відремонтували над кількома під’їздами, а от над нашим стало ще гірше. Справа у тому, що майстри поздирали увесь руберойд, готуючись до капітального ремонту. Та його ми так і не дочекалися, бо незабаром усі роботи припинили, пояснивши, що гроші, які були виділені на будинок, уже витрачені. Після всього цього чергові дощі розмили решту покриття й у стелі утворилися діри. Вода почала не просто капати, а текти! Я ходила у ЖЕО, скаржилася, намагалася з’ясувати, чому робітники так халатно ставляться до роботи. Та у відповідь почула тільки, що калуські управлінці не можуть контролювати роботу бригади з Івано-Франківська, бо вона їм не підпорядковується.
Ремонт покрівлі коштом сиріт?
На всі звернення жінки комунальники тільки розводять руками. Вихід вони придумали тільки один: робіть ремонт своїми силами, а витрачені кошти вам зарахують як комунальні послуги. Враховуючи скромний бюджет сім’ї, така пропозиція здається не лише нереальною, а і безглуздою. Тим часом при найменших опадах і навіть таненні снігу у квартирі замокають не лише стіни, а і меблі. Люди скрізь розкладають великі миски та відра, у які зі стелі скапує вода. А на балкон страшно виходити навіть у сонячну погоду.
Проблема ще й у тому, що трубопроводи центрального опалення у багатьох старих будинках розміщені не вертикально, а горизонтально, паралельно до карнизів. Оскільки вони здебільшого — ровесники самих будинків, то ржа вже давно їх роз’їла. Хомути вберігають від протікань тільки на короткий час, так само, як і фарбування. З цих труб постійно капає вода, а тому тюль на вікнах стає брудно жовтим. За словами Віри Гарькавої, у квартирі неодноразово пробували робити ремонт, малювати вікна та труби. Однак усе це дуже швидко знову руйнується.
Кілька тижнів тому спеціалісти служби у справах дітей провели обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та дійшли до висновку, що квартира — у жахливому стані та потребує негайного капітального ремонту. А подальше проживання дітей у цій квартирі становить загрозу їхньому здоров’ю.
Віра Гарькава забрала онуків до себе на квартиру, де зараз живуть її син та невістка. Таким чином на 27 кв. метрах змушені поміщатися семеро людей. За словами жінки, якщо комунальники не зроблять свою роботу, то у неї не буде іншого виходу, як збирати дітей і їхати до Києва шукати зустрічі з Президентом.
Директор КП “ЖЕО №5” Тарас Підлужний повідомив, що у вересні-жовтні минулого року проводився ремонт м’якої покрівлі будинку. Роботи не були завершені, а тому продовжуватимуться цьогоріч.
— Фірма майстрів, які займалися реконструкцією покрівлі, справді зареєстрована в Івано-Франківську, — каже Тарас Підлужний. — Але з ними уклали угоду і вони виконують свої роботи. Сказати, що вони працювали по кілька годин на день, я не можу. Можливо, і був випадок, що вони пішли швидше, але бувало, що майстри до пізньої ночі працювали. Все залежало від того, як їм підвозили матеріали. А загалом покрівля у цьому будинку протікає вже багато років. А діти-сироти, про яких йдеться, взагалі там не проживають. Ця квартира пустує. Покриття над нею справді протікає. Але я не можу відповідати за бездіяльність своїх попередників. Як тільки з’явилася можливість, будинок включили у перелік тих, що підлягають капітальному ремонту. Роботи були розпочаті восени. Основна причина, через яку їх не завершили, — погані погодні умови. Частково спрацював і фактор підвищення цін. Однак він не був визначальним. Як тільки стане тепла суха погода, роботи продовжать. Скільки на це потрібно буде коштів, я наразі сказати не можу. Відносно того, що ЖЕО змушує жінку самостійно міняти покриття, то це — абсурд. Такими роботами мають займатися спеціалісти, а не мешканці того чи іншого будинку.
Ватикан: коли час зупинився