Замість об’єктивного розслідування — фантазії на вільну тему

Саме так можна розцінити публікацію у газеті “Вікна” про нібито проведене розслідування прикрого випадку, що стався у Підмихайлівській школі 30 січня. Цікаво, про яке розслідування і байдужість керівництва і вчителів школи йшла мова, коли вперше начальник відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Калуського міськвідділу УМВС в Івано-Франківській області, капітан міліції Тарас Бульба навідався до школи уже після того, як стаття “Четверо школярів побили однокласника…під час уроку” була опублікована у газеті “Вікна”, а потерпілий учень був виписаний з лікарні.
Переглядів: 366

Перебування і все розслідування у стінах школи обмежилося десятьма хвилинами, оскільки капітан Бульба дуже поспішав. Узятися за ручку змусило не бажання відмити “мундир школи”, адже прикрий факт був, ніхто його не приховував. Навпаки, процес реагування розпочався через 20 хвилин після бійки у 5-му класі — з того часу, коли це стало відомо.
Нас особисто здивували абсолютно видумані тези, просто не сумісні з принципами об’єктивності і неупередженості, на яких має базуватися розслідування. Чому капітан міліції стверджує, що бійка сталася під час уроку, коли насправді — на перерві після четвертого уроку? Чому працівник міліції подав діагноз потерпілого, який на 80% не співпадає з діагнозом, указаним у довідці за підписом лікаря-нейрохірурга Притуляка О. І.? Чому звинувачено вчителя Богусевич М. О., коли бійка відбулася на перерві? Теза про те, що вчитель фізкультури нібито змушував потерпілого хлопчика “віджиматися до непритомності”, теж не відповідає правді. Насправді вчитель фізкультури, заглянувши у клас, заспокоїв учнів і сказав, що корисніше для здоров’я “декілька разів віджатися, ніж здіймати галас “. Дивно, що Тарас Бульба під час “розслідування” не зміг знайти відповіді на запитання, коли 30 січня і в наступні дні всі були на робочих місцях, крім директора, яка перебувала на курсах підвищення кваліфікації. Дивно, що “розслідування” нібито встановило, що заступник директора — на лікарняному. Ми хочемо спростувати і це: останній раз заступник директора була на лікарняному більше 10 років тому.
Чи справді школа залишила цей прикрий факт поза увагою? Як свідчать пояснювальні записки вчителів, батьків потерпілого, на п’ятому уроці того ж дня з’ясовували ситуацію педагог-організатор, громадський інспектор Кубрак О. П., психолог школи Фіцак Н. В., в. о. класного керівника Музичин І. М. (оскільки класний керівник перебуває на лікарняному). Із дітьми було проведено бесіду, зроблено відповідні записи у щоденниках і їхніх батьків запросили до школи.


Упередженості щодо педагогів немає і не може бути
Коментар начальника відділення кримінальної міліції у справах
неповнолітніх Калуського МВ УМВС,
капітана міліції Тараса Бульби:
— Педагогічний колектив Підмихайлівської школи має певні зауваження щодо обставин бійки, про яку була надрукована стаття у “Вікнах”. Тому я хочу прокоментувати ситуацію. Жодної упередженості з боку відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Калуського МВ УМВС щодо працівників Підмихайлівської школи немає і не може бути. Факт побиття учня 5-го класу був, адже до міліції надійшла заява від матері потерпілого. Факт його перебування у лікарні також підтверджений, оскільки до міськвідділу міліції надійшло повідомлення з Калуської ЦРЛ про госпіталізацію дитини. Щодо неправдивості діагнозу, то хочу сказати, що у міськвідділі міліції він задокументований як телефонограма від чергової медсестри Калуської ЦРЛ.
Свідчення про обставини бійки і її момент (адже згідно з поясненнями учасників бійки, вона почалася на перерві і закінчилася вже у класі на початку п’ятого уроку) також запротокольовані. Мати хлопчика звернулася із заявою до міліції лише у суботу, тому оперативники відділення з’ясовували обставини цієї прикрої для усіх пригоди саме у лікарні. І якщо у школу ми приїхали лише наступної п’ятниці, то слід зазначити, що на те також є свої причини, пов’язані зі службою у Калуському міськвідділі міліції, адже, окрім випадку у Підмихайлі, як не прикро, трапляються й інші правопорушення, до того ж — досить серйозні, на які ми зобов’язані оперативно реагувати.
Звичайно ж, така пригода не є приємною ні для кого, але вона була. А струс головного мозку — це також не подряпина на пальці, а досить серйозний діагноз. До речі, ми не стверджували, що учителі не відреагували на те, що сталося.