Наприклад, 3 березня цього року я зауважив подертий прапор у с. Черчі Рогатинського району. і відразу, звісно, зателефонував до Івано-Франківська з проханням розтлумачити власникам прапора (партія Народний рух), що так ставитися до державних символів негоже.
Реакція була настільки блискавичною, що вже 14 березня побіля рухівського щита висів — правильно! — ще більше пошматований вітрами Державний прапор…
Вершиною глумління над Державним прапором України, безперечно, є Калуш. Тут на схрещенні чотирьох доріг більше двох тижнів висить не один, а два державні прапори України. Один зачепився за освітлювальні прилади і з кожним днем рветься все дужче, а другий злетів із древка і теліпається на щоглі, перепрошую, як лисячий хвіст. Найцікавішим у цьому ганьбленні є те, що під обидвома порваними прапорами красується велетенський напис “Слава Україні!”.
Чи робив я щось, аби ганьблення припинити? Так. Спершу звернувся до в. о. першого заступника міського голови п. Олександра Челядина з проханням припинити це неподобство. Пан пообіцяв втрутитися. І так оперативно втрутився, що за добу після мого звернення принагідно поінформував мене: нема як і з чим вилізти на конструкцію, на якій державні прапори встановлено.
Ще один в. о. заступника міського голови, п. Галина Романко, цілком погодилася щодо моєї оцінки стану державних прапорів, але на тому і стало. До речі, стосовно державних прапорів на тому самому місці до п. Галини Романко я мав честь звертатися і раніше. Результат був аналогічний.
Міському голові п. Ігорю Насалику свою стурбованість станом прапорів я переказав (телефоном) через приймальню, оскільки пані з приймальні міського голови вже давно чомусь мене з міським головою не з’єднує.
Про те, що з проханням виправити ситуацію мені довелося звертатися до кількох депутатів Калуської міськради, гадаю, наголошувати не варто. Калуські депутати, як і керівники міста, ходять містом з опущеними носами, як індики, і тому вище свого носа нічого не бачать. Тож мені не залишається нічого іншого, як волати про допомогу державним символам через газету.
Слава Україні!
24.04.2009
Ватикан: коли час зупинився