Cміттєпереробний завод: перезавантаження

Зараз у Калуші мало завершуватися будівництво сміттєпереробного заводу, який би не шкодив довкіллю. Проте інвестор уже більше року зволікає із фінансуванням, тож міська влада вирішила зробити другу спробу і таки забезпечити місто спеціалізованим комплексом. Але чи виграє від цього громада? Калуські екологи отримали інформацію, що у Калуші планується будівництво сміттєспалювального заводу, куди звозитимуть сміття з усього регіону.
Переглядів: 360

На сесії міської ради, яка відбулася минулого тижня, міський голова Ігор Насалик озвучив нову бізнес-ідею. Так, за його словами, напередодні до нього звернулася фірма, яка хоче будувати у Калуші сміттєпереробний завод. Попередня вартість проекту — 130 млн. євро. Окрім вирішення питання зі сміттям, місту обіцяють ще і дешевші газ та електроенергію як продукти переробки відходів, а саме сміття у міста не просто забиратимуть, а ще і платитимуть за нього. Міська влада натомість має у найкоротші терміни сприяти ТОВ “Інвестиційна компанія “Схід-Захід-Спецбуд”  із земельною ділянкою під будівництво. Мовляв, саме цей факт стане козиром для уряду, який має гарантувати іноземні інвестиції. Щодо інвестора — то це іноземна фірма, яка вже має досвід співпраці з українським урядом. Ігор Насалик поінформував: він як міський голова уже підписав із товариством договір про наміри, у якому, зокрема, обумовлено, що фірма має розпочати будівництво заводу не пізніше, ніж за місяць з часу прийняття міською радою рішення. Це — за умови, що отримає усі необхідні висновки спеціалістів. А за рік будівництво планують завершити.

Два роки тому
Два роки тому у Калуші вперше було підняте питання про кардинальне вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів. На той час воно стояло по-справжньому гостро, адже горів полігон ТПВ, виділяючи у повітря отруйні речовини, на полігоні виходили із ладу насоси і нічим було відкачувати фільтрат. У травні того ж року міська рада надала дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки ТзОВ “МіМ”. Щоправда, уже буквально за три місяці до питання будівництва сміттєпереробного заводу міська влада підійшла серйозніше. Був організований конкурс, на якому з-поміж п’яти проектів найкращим та найвигіднішим у фінансовому та екологічному планах було визнано проект, який запропонувало ТзОВ “СПК-Калуш”. Пропозиції цього товариства ретельно вивчали дві постійні та одна тимчасова депутатські комісії міської ради. У вересні 2007 року міська рада ухвалила рішення надати дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу ТзОВ „СПК-Калуш”, у жовтні — дозвіл на проект відведення земельної ділянки. 27 грудня товариство отримало земельну ділянку в оренду терміном на три роки. А до цього було підписано договір про співпрацю між Калуською міською радою та “СПК-Калуш” терміном на 20 років. Остаточним місцем, на якому мав розташуватися завод з переробки сміття, було вибрано земельну ділянку площею майже 5 га на вул. Б. Хмельницького.
Проект “СПК-Калуш” був вигідним для міста. Насамперед, екологічною складовою. Так, фірма обіцяла за рахунок власних та залучених матеріально-фінансових ресурсів ввести в експлуатацію завод з повною (100%) переробкою твердих побутових відходів, будівельного сміття, відходів виробництва. Потужність комплексу — 32-70 тис. тонн сміття на рік (при тому, що Калуш виробляє близько 35-40 тис. тонн сміття за аналогічний період. — Авт.). Абсолютно безвідходна переробка сміття мала здійснюватися за допомогою хімреагентів. А результатом переробки відходів за найсучаснішими світовими технологіями мали бути  сипучі матеріали для будівництва, більше 20 видів вторинної сировини, скла — у порошку, відбір брухту кольорових і чорних металів, органічні добрива. Окрім цього, “СПК-Калуш” зобов’язувалося провести утилізацію відходів верхнього шару полігону із наступною рекультивацією, ліквідувати всі несанкціоновані сміттєзвалища.
Місто, зі свого боку, ставало співзасновником підприємства, надавало земельну ділянку у користування, сприяло в оформленні документації, а також вносило у статутний фонд, зокрема, і майно комунальних підприємств, які працюють у сфері утилізації ТПВ. Ставши співвласником підприємства, територіальна громада мала у ньому таку частку, яка дозволяла впливати на всі процеси та навіть отримувати частину прибутку. Будівництво заводу мало завершитися у листопаді-грудні цього року. За словами директора ТзОВ “СПК-Калуш” Тараса Ладаняка, інвестори від фінансування не відмовилися, але очікують на стабілізацію економічної ситуації. Тому товариство не проти передати земельну ділянку у суборенду з тим, щоб завод будувало ТОВ “Інвестиційна компанія “Схід-Захід-Спецбуд”.
До сьогодні “СПК-Калуш” встигло вкласти у проект чимало коштів (за деякою інформацією — до 1,5 млн. гривень. — Авт.). Це — виготовлення документації, ліцензії, проекту будівництва, який готовий приблизно на 90%, орендна плата за землю. 25 лютого цього року генеральний директор ТзОВ “СПК-Калуш” Микола Сидорів написав заяву на ім’я міського голови Ігоря Насалика з проханням розірвати договір оренди землі та вилучити у фірми земельну ділянку.
З невідомих причин заява генерального директора не була задоволена. Натомість минулого тижня на сесії міської ради земельну ділянку, яку орендує ТзОВ “СПК-Калуш”, за рішенням сесії було передано ТОВ “Інвестиційна компанія “Схід-Захід-Спецбуд”.

Калуш стане регіональним сміттєзвалищем?
Як з’ясувалося, дане питання не розглядалося на профільній комісії і депутати не бачили ні пропозицій, ні опису технології утилізації сміття, а інформацію сприйняли “на слух”. Як і договір про наміри. Ніякого конкурсу, відсутність одних правил гри для всіх. Просто замінили один проект іншим: “СПК-Калуш” — на ТОВ “Інвестиційна компанія “Схід-Захід-Спецбуд”.
Такий поспіх виглядає, як мінімум, дивним. Без сумніву, ситуація з утилізацією сміття у Калуші є важкою. Тому будь-які пропозиції міська влада має, безсумнівно, розглядати та максимально сприяти інвестору, який виявляє бажання взяти на себе вирішення цієї проблеми. З іншого боку, надмірна суєта — недоречна, адже Калуш — екологічно неблагополучне місто, тому збільшення навантаження на атмосферу є неприпустимим.
За словами заступника міського голови з питань будівництва Василя Петріва, такий крок було зроблено для того, щоб зекономити час, адже процедура відводу земельної ділянки — тривала.
— Депутати міської ради матимуть можливість ознайомитися з проектом та технологією, коли будуть давати дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу, — твердить Василь Петрів. — Тут насправді йдеться не про спалювання сміття, а про його переробку. І технології, які пропонує новий інвестор, навіть більш екологічно безпечні, ніж ті, за якими мало працювати ТзОВ “СПК-Калуш”. Адже захисна зона за новим проектом становить 300 метрів, тоді як досі йшлося про півкілометра.
Проте відомий у місті еколог, депутат міської ради Михайло Довбенчук (БЮТ) твердить: за його інформацією, у Калуші планується спорудження регіонального заводу з утилізації сміття. Його потужність — 300 тис. тонн на рік (а не 32-70 тис. тонн, як у пропозиції “СПК-Калуш”. — Авт.). При цьому тільки приблизно п’ята частина відходів утилізуватиметься шляхом сортування. Решту — палитимуть, а це —  величезне навантаження на атмосферу. Між тим, в Україні така технологія уже апробована і дозволена, тож немає сумніву у тому, що всі необхідні висновки спеціалістів новий інвестор отримає.
— Згідно зі ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, до виключної компетенції міської ради відноситься надання згоди на розташування на території міста нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких включає відповідну територію. У Калуші будуватиметься новий об’єкт, на який міська рада дозволу не давала. А фірма уже має земельну ділянку. Я особисто вклав дуже багато зусиль для того, щоб у Калуші запрацювало екологічно чисте виробництво. Знаю, що “СПК-Калуш” через економічну кризу не могло взяти банківський кредит, проте уже практично виготовило проект. Тому мав намір через депутатів Верховної Ради шукати вихід на Європейський банк реконструкції та розвитку. Зміни застали зненацька. Але, за моєю інформацією, ці зміни — не на користь громади. Фірма мала намір будувати цей завод в Івано-Франківську, але там від такої пропозиції відмовилися, — твердить Михайло Довбенчук.
Ще один нюанс: після видачі всіх дозволів, передбачених процедурою, місто практично не матиме впливу на функціонування сміттєпереробного заводу, адже йдеться про приватну структуру.

17.04.2009