Івано-Франківщина від минулорічної повені постраждала найбільше із шести підтоплених областей. Щодо Калуша, то найбільшого лиха у нас зазнали мікрорайони міста — Хотінь, Підгірки, Загір’я. На ліквідацію наслідків стихії з Державного бюджету для Калуша було виділено 22 млн. гривень. За словами заступника міського голови з питань будівництва Василя Петріва, на сьогодні усі кошти уже освоєні. А також ліквідований борг у розмірі 265 тис. гривень, який утворився за виконані роботи.
— Повінь, яка відбулася торік 23-27 липня, була масштабнішою за повінь 1969 року, — твердить Василь Петрів. — Узагалі в історичних довідниках немає згадки про стихійне лихо такого рівня.
До Генерального плану на відновлення після паводку були включені:
— по освіті — гімназія, дитячий садок “Червона шапочка”, ЗОШ №№3, 5, 6, СДЮСШОР;
— по культурі — виставковий зал, дитячі музичні школи №№1 і 2, історико-краєзнавчий музей, дві міські масові бібліотеки, центральна дитяча бібліотека, ПК “Юність”;
— по житлово-комунальному господарству — водозабірні свердловини, руслові водоприймачі водозаборів, озера підживлення свердловин на водозаборах “Добрівляни” і “Хотінь”, каналізаційна насосна станція та каналізаційний колектор.
Також повінь пошкодила приміщення Калуської міської ради, мости через річку Млинівку на вул. Підгорецькій та через річку Сівку на вул. Чорновола. Руйнувань зазнали також автомобільні дороги комунальної власності — вулиці Глібова, Гуцульська, Київська, Євшана, Чорновола, Кармелюка, Миру, Мостиська, Окружна, Осьмомисла, Підгорецька, Львівська, Рубчака, Підлісна, Каракая, Гайдамацька, Гірника, Ковжуна, Роксолани, Петлюри, Богуна, Писарська, Шевченка, Вітовського, Руставелі, Врубеля, Банянська, Коротка, Франка, Бандери, Сковороди та пр. Лесі Українки.
За словами Василя Петріва, для того, щоб повністю завершити всі роботи з ліквідації наслідків стихії, необхідно ще близько 3,3 млн. гривень. Левова частка цієї суми — майже 2 млн. гривень — має бути використана на завершення ремонту моста на вул. Чорновола. Решта — більш дрібні роботи. Наприклад, на дитячій музичній школі №1 уже повністю відремонтовано дах, проте потрібно ще встановити ринви, підшивку — загалом виконати робіт на суму близько 200 тис. гривень. Не завершено ремонт виставкового залу (необхідно ще 44,6 тис. гривень), музичної школи №2 (15,6 тис. гривень), гімназії (17,3 тис. гривень), СДЮСШОР (6,4 тис. гривень), міської масової бібліотеки (5,5 тис. гривень), міської ради (15,5 тис. гривень). Майже 790 тис. гривень потрібно ще для того, щоб відремонтувати дороги на вул. Підгорецькій, Львівській, Рубчака, Підлісній, Каракая, Гайдамацькій, Гірника, Ковжуна, Роксолани, Петлюри, Богуна, Писарській, Шевченка, Вітовського, Руставелі, Врубеля, Банянській, Короткій, Франка, Бандери. Ці кошти очікують з Державного бюджету, але інформації про те, коли Калуш їх отримає і чи отримає взагалі, немає.
Також міська влада має намір довести до пуття проспект Лесі Українки. Так, за словами Василя Петріва, торік ця дорога була вистелена крупнозернистим асфальтом. За технологією, конче необхідним є другий шар асфальту. 17 серпня міська рада проводитиме тендер на виконавця цих робіт. Адже планується освоїти немалу суму коштів: 350 тис. гривень місто очікує ще з Державного бюджету плюс 1 млн. гривень має надійти з обласного бюджету. Місто також не стоятиме осторонь і фінансово долучиться до завершення однієї із головних доріг міста.
Щодо громадян, то у Калуші 1742 особи були визнані потерпілими від стихії. Їм була присвоєна третя категорія і виплачено компенсацію у розмірі по 5 тис. гривень. Тільки один потерпілий не погодився із визначенням категорії і звернувся до суду. За рішенням суду, була проведена повторна перевірка зі складанням акту і виконавчий комітет Калуської міської ради підтвердив правильність рішення комісії.
Калуш не готовий до повторення стихії
— Відразу після повені, спираючись, зокрема, і на свідчення калушан та проведені обстеження, комісія із техногенно-екологічної безпеки спільно із управлінням надзвичайних ситуацій Калуської міської ради та управлінням житлово-комунального господарства розробили план першочергових заходів із подолання наслідків стихії. Вартість цих робіт складає близько півмільйона гривень. Частину із запланованого ми вже виконали. Проте чимало важливих робіт потребують також відповідного фінансування, а грошей на це у бюджеті немає, — твердить Василь Петрів.
Серед першочергових заходів — обладнання двох шлюзів на річках Млинівці (у місці, де вона зливається із Чечвою) та Сівці (у районі Домбровського кар’єру). При повені ці шлюзи дадуть змогу регулювати рівень води, яка надходить у місто. Для обладнання шлюзів потрібно 250-300 тис. гривень. Калуш уже звернувся за допомогою до Державного бюджету, проте відповіді наразі не отримав.
Крім того, потрібно виконати роботи на дамбі у районі обвідного каналу. Її прорвало під час повені, від чого затоплень зазнали об’єкти, що розташовані у районі вул. Глібова. Потрібно 20 тис. гривень.
— Навіть без повені, трохи більший дощ може спричинити затоплення городніх ділянок у Підгірках, — переконує Василь Петрів. — Щоб уникнути цього, треба поглибити русла річок. Адже згідно із картами прогнозів, площа затоплення міста під час паводків не мала б бути великою, бо річка Лімниця розташована на відстані від міста і не спричиняє великого лиха. Проте саме менші ріки — Сівка, Млинівка, котрі на сьогодні дуже замулені та захаращені побутовими відходами, стали причиною біди.
Заступник міського голови відзначає: суттєва робота для попередження повторення лиха була проведена саме у мікрорайонах міста. Стосується це прокладання нових труб через вулиці та копання траншей. Ці роботи профінансовані із міського бюджету, проте ще не завершені. Мешканці цих районів долучилися до копання траншей, адже страх перед повторною повінню додає калушанам стимулу.
Між тим, науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, проаналізувавши дані про кліматичні зміни за більш як 150 років, стверджують: якщо раніше циклічність екстремальних ситуацій була 9-16 років, то з 2000-го — через 2-4 роки. Через глобальні зміни на Землі більше буде повеней, зсувів, землетрусів, буревіїв, посух та інших природних катаклізмів, каже професор кафедри екології університету, академік Академії екологічних наук України, доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко:
— Ми повинні просто навчитися захищатись.
Калуш, за словами Василя Петріва, за сьогоднішніх реалій не готовий протистояти стихії, аналогічній до минулорічної.
Сакральний момент випікання пасок
