Училища закриють?

Останнім часом мода на виші стрімко зросла. Тож більшість випускників шкіл за всяку ціну намагаються здобути вищу освіту. Як наслідок — у складній ситуації опинилися професійно-технічні училища. По-перше, через демографічну кризу до них вступають все менше дев’ятикласників і випускників шкіл. По-друге, підприємства не поспішають брати на роботу випускників училищ. Тож Міністерство освіти вирішило: ПТУ в Україні не потрібні.
Переглядів: 431

Цього року держзамовлення для ПТУ складає 180,3 тис. осіб. Це приблизно на 20 тис. осіб менше, ніж було торік. “Освітній портал” днями повідомив: через кризу підприємства не потребують нових кадрів. Тому деякі з них узагалі не подали до Міністерства освіти заявок на підготовку спеціалістів. Міністерство промислової політики надало лише 30 запитів від підприємств на навчання фахівців. Виходячи з такого низького замовлення, Міносвіти “урізало” держзамовлення на навчання у ПТУ. Так, кадрів для гірничодобувної, хімічної, металургійної промисловості, будівельної і транспортної галузей буде підготовлено на 5-7% менше, ніж торік. На стільки ж скорочено замовлення у сфері громадського харчування і торгівлі.
Скорочення держзамовлення чиновники від освіти пов’язують, у першу чергу, демографічним спадом у країні: цього року випуск дев’ятикласників, які складають основну частину учнів ПТУ, скоротився удвічі порівняно з минулими роками. Крім того, нинішні дев’ятикласники ще не є випускниками шкіл. Право покинути шкільну лаву та піти вчитися вони отримають аж наступного року, коли закінчать 10-ий клас та отримають неповну середню освіту. Адже вони — перший випуск дванадцятирічної школи.
Враховуючи ситуацію, що склалася, держава вирішила скоротити список училищ. У Міносвіти вважають найбільш рентабельними ПТУ, у яких навчаються не менше 300 учнів. Таких училищ налічується небагато — трохи більше 100 із 900 функціонуючих у країні нині. Число навчальних закладів буде скорочено за рахунок приєднання недоукомплектованих училищ до тих, яким вдалося набрати необхідну кількість учнів.
Наразі у нашому районі функціонує два училища. Одне з них — у Калуші, інше — у Войнилові. Закриття поки що їм не загрожує. Проте від таких дій Міністерства освіти керівництво закладів, звісно ж, не у захваті.
Директор Войнилівського ПТУ-34 Микола Стадник повідомив “Вікнам”, що з 1 січня наступного року більшість училищ переведуть на фінансування місцевих бюджетів (досі всі вони були на державному забезпеченні. — Авт.). Відповідно — ті заклади, які мають менше 400 учнів, будуть приєднувати до більших училищ.
— Поки що про закриття Войнилівського училища — не йдеться, — твердить Микола Стадник. — Щороку ми маємо приблизно по 450 учнів. Щоправда, цього року набрати достатню кількість студентів буде надзвичайно складно, адже дев’ятикласники не вступатимуть. Така проблема буде цьогоріч в усіх училищах. Отож, фактично єдина надія більшості ПТУ залишитися на плаву — набрати якомога більше учнів із повною середньою освітою, які і компенсують брак дев’ятикласників. Ліцензія дозволяє нам це робити. Тож, сподіваємося, що недобору не буде. До того ж, попри невтішні прогнози, держзамовлення на цей навчальний рік скоротилося несуттєво — всього на 10 місць: минулого року ми могли набрати 180 державників, а цього — 170.
Не зменшувалося держзамовлення й у ВПУ №7 м. Калуша. У середньому тут навчається 950 учнів. Цьогоріч керівництво закладу також планує повністю набрати групи, незважаючи на те, що це буде нелегко.
За словами директора ВПУ №7 Володимира Мельника, вступна кампанія триватиме до кінця серпня. Співбесіди ж почнуть проводити уже найближчими днями.
— Зважаючи на те, що дев’ятикласників — значно менше,  ніж у минулому році, ми вперше проводимо прийом випускників 11-х класів за спеціальностями: оператори комп’ютерного набору, кравці, токарі з терміном навчання 1 рік, — каже Володимир Мельник. — Також ми набираємо групу монтажників санітарно-технічних систем і обладнання. Думаю, такий фах захоче здобути немало молодих людей. Адже ця професія уже не асоціюється виключно із каналізацією, а пов’язана, у першу чергу, з новітніми системами опалення. Такі спеціалісти потрібні й у місті, й у селі. Правила вступу залишаються без змін. Скоріше за все, кількість вступників на одне місце також істотно не зміниться. Із практики попередніх років можна стверджувати: найбільшим попитом серед абітурієнтів зазвичай користуються спеціальності монтажника гіпсокартонних конструкцій, електрика, автослюсаря, кухаря та офіціанта. Натомість учитися на токарів майже не хочуть, хоча саме на цю спеціальність ми щороку маємо замовлення від підприємств Калуша. Загалом ми активно відстежуємо, куди ідуть працювати наші випускники. На останню переддипломну практику учнів ми розподіляємо таким чином, щоб роботодавець мав змогу придивитися до майбутнього випускника, і відповідно — по закінченні навчання запропонував йому роботу. Як наслідок — 76% наших минулорічних випускників отримали роботу одразу ж після закінчення училища.
ВПУ №7 є найбільшим за кількістю учнів та найкращим серед училищ будівельного профілю за матеріально-технічною базою в нашій області. Учні мають змогу навчатися за новітніми технологіями компаній “Хенкель Баутехнік” та фірми “Кнауф” у Регіональних навчально-будівельних центрах, що працюють на базі училища і є його структурними підрозділами. Це дає змогу щороку зараховувати на навчання 1-2 групи монтажників гіпсокартонних конструкцій та приблизно стільки ж будівельників.
— Потужна навчально-методична та виробнича база (фірма “Кнауф” виділила на придбання обладнання 60 тис. гривень. — Авт.) дає можливість майбутнім спеціалістам набратися практики ще під час навчання, — переконує Володимир Мельник. — Так, хлопці майструють різні каркаси, встановлюють підвісні стелі, вчаться виготовляти з гіпсокартону різні колони, монтують фрагменти мансард та освоюють інші аспекти своєї професії. А загалом відкриття в училищі цих двох центрів себе виправдало, адже воно дає змогу готувати спеціалістів на рівні світових вимог. Кошти, отримані від реалізації виготовлених у навчальних майстернях дверей, віконних рам, решіток, воріт та інших виробів, ми спрямовуємо на постійне поповнення матеріально-технічної бази училища. На ці ж цілі йдуть і гроші, які отримуємо, коли учні ідуть на виробничу практику. Зазвичай вона проходить на підприємствах міста та області, із якими училище укладає угоди: 50% від заробленого учнями іде на їхню зарплату, ще стільки ж — на училище.
Очевидно, зважаючи на все це, Міністерство освіти вирішило ВПУ №7 м. Калуша залишити на державному фінансуванні. Поки що достеменно не відомо, чи приєднуватимуть до училища інші заклади, менші за своєю потужністю та кількістю учнів. Нагадаємо, що свого часу у Калуші були успішно об’єднані два училища — ПТУ №6 та ВПУ №7. Тож, доукомплектовувати заклад наразі немає потреби.