Згідно із договором оренди, Фонд комунального майна територіальної громади міста має право розірвати договір, якщо орендар не вносить плату більше трьох місяців. Фактично “союзянки” у будь-який момент могли залишитися на вулиці. А тому вперше вирішили звернутися за допомогою до міської влади.
Нагадаємо, що у березні філія Союзу українок уже зверталася до міської ради із аналогічним проханням про списання боргу за оренду приміщення. Тоді йшлося про 6 тис. гривень, які організація заборгувала за 2008 рік, так і не отримавши обіцяних на початку року бюджетних 5 тис. гривень.
Тоді жваве обговорення питання переросло у тривалу дискусію, яка, проте, так і не вирішила питання “союзянок”. Хоча депутати, як виняток, вирішили задовольнити прохання громадської організації, категорично проти виступив міський голова Ігор Насалик, який не підписав рішення міської ради, а свою позицію пояснив просто: до фінансування громадських організацій із міського бюджету треба підходити справедливо та за принципом рівності.
Через півроку громадській організації довелося звертатися до міської ради вдруге. Адже і цього року передбачені у бюджеті 5 тис. гривень на фінансування цієї організації, влада не виділяє. Натомість борг за оренду приміщення постійно зростає. До суми у кілька тисяч гривень щомісячно додається ще і пеня. Отож, на сьогодні “союзянки” вже боргують трохи більше 11 тис. гривень.
Однак позиція міського голови залишилася незмінною: “списувати” борги тій чи іншій громадській організації — неправильно.
— Або ми фінансуємо громадські організації з міського бюджету, або займаємося “списанням” їхніх боргів, — укотре наголосив Ігор Насалик. — Завтра з аналогічним проханням до нас прийде інша організація і ми не зможемо їй відмовити. Це — неправильний підхід.
— Ми виділили філії Союзу українок 5 тис. гривень, — апелювали до міського голови депутати Василь Питлик та Володимир Іваницький. — Організація розраховувала на ці кошти, планувала використати їх на сплату за оренду приміщення. Однак реальних грошей ми їм так і не дали. Ми не виконали своїх зобов’язань, тому організація фактично через нас потрапила у боргову яму перед Фондом комунального майна.
Однак Ігоря Насалика такі аргументи не переконали. А невиконання зобов’язань він пояснив браком коштів у бюджеті.
— Якби у минулому році ми виконали бюджет на 100%, а не на 92%, то всі ці твердження були би обгрунтованими, — переконував міський голова. — Але саме недовиконані 8% бюджету — це “море” тих дрібних фінансових зобов’язань, які ми недофінансували. Адже, у першу чергу, я закривав “захищені” статті.
Знайти компромісне рішення спробував секретар міської ради Роман Боднарчук, який запропонував “списати” заборгованість не тільки з філії Союзу українок, а і з інших громадських організацій, які мають такі ж проблеми.
— Таких громадських організацій у місті — небагато, — запевнив Роман Боднарчук. — Загальна сума боргу — близько 15 тис. гривень. Якщо “списати” цю суму, то новий рік можна буде розпочати з нової сторінки. Тоді і доречно буде реалізовувати принципи справедливості та рівності щодо громадських організацій.
Такій пропозиції міський голова значення не надав. Натомість він запропонував іншу схему: цього ж дня іншим рішенням сесії “союзянкам” планували виділити 5 тис. гривень на реалізацію їхнього соціального проекту. Тож Ігор Насалик погодився “списати” всю заборгованість організації за умови, що на соціальний проект кошти не виділятимуть. Зауваження депутата Володимира Климентія (“Наша Україна”), що це — дві абсолютно різні сфери, які не можна ототожнювати, не вплинули на результат розгляду питання. Тож у підсумку громадська організація разом із заборгованістю за оренду приміщення позбулася і коштів на реалізацію свого соціального проекту. А міський голова підсумував: наступного року — ніяких “списань”.
Як запевнила “Вікна” голова філії Союзу українок Любов Липовська, соціальний проект все одно буде реалізований. Адже над ним “союзянки” працюють уже кілька років і 5 тис. гривень тут не вирішальні.
— Загалом на конкурс, який оголосила Калуська міська рада, ми подали два своїх проекти, — каже Любов Липовська. — Один із них був пов’язаний із комунальним господарством, а його мета — показати людям, що не можна так нищити спільне майно. Цей проект не був затверджений. Натомість на інший проект, пов’язаний зі збором матеріалів про реабілітованих жінок, нам пообіцяли виділити гроші. Зважаючи на те, що робота у цьому напрямі ведеться вже не перший рік, маючи великий грантовий досвід, ми вирішили у кошторис проекту закласти гроші на оренду приміщення. Ми дуже вдячні, що нас почули і зрозуміли. Нарешті ми позбулися боргу. Можу запевнити, що у майбутньому ми намагатимемося самостійно вирішувати всі свої проблеми і не провокуватимемо подібних дискусій у міській раді. Наша громадська організація вважає, що ідея міського голови щодо вироблення єдиної стратегії розвитку всіх громадських організацій — на часі. І вже наступного року її варто втілити у життя. Сподіваємося на подальший діалог із міською владою та депутатами щодо проблем громади та їхнім вирішенням. Філія Союзу українок працює з 1989 року. Тож ми маємо напрацьований досвід роботи у різних умовах, команду членів організації та волонтерів, які здатні працювати у багатьох напрямах. Ми вважаємо, що всі громадські організації міста мали би мати спільну стратегію розвитку та бути об’єднаними. Натомість громадськість міста дуже мало контактує. Саме тому наші проблеми досі ніколи не виносили на розгляд сесії.
Ватикан: коли час зупинився