Минулого тижня депутати міської ради підтримали проект рішення Про Програму підтримки розвитку місцевого самоврядування у м. Калуші на 2010 рік. Відтак було передбачено 35 400 гривень на проведення місцевого референдуму. Зокрема, 25 тис. гривень — на заробітну плату членам дільничних виборчих комісій у день проведення референдуму, 5 400 гривень — на виготовлення бюлетенів та 5 000 гривень — на придбання канцтоварів та обслуговування оргтехніки.
Отож, разом із вибором Президента, калушани робитимуть ще один вибір — екологічний. Нагадаємо, що результати референдуму повинні затвердити депутати Калуської міської ради, після чого можна буде направити відповідне звернення до вищих органів державного управління. Лише після цього Калуш можуть визнати зоною надзвичайної екологічної ситуації. Цей статус передбачає доплати до зарплат працівникам бюджетних установ міста, більше коштів на харчування у медичних закладах для хворих, постійний моніторинг за станом навколишнього природного середовища, а також кошти Держбюджету на вирішення екологічних проблем міста.
У районі під загрозою — 622 будинки
Схоже, взяти приклад із міста вирішила і районна влада. Так, з ініціативи депутата районної ради Любомира Бреславського на чергову сесію, яка відбулася минулого тижня, було винесено питання щодо визнання території сіл Кропивника, Голиня та Сівки-Калуської зоною екологічного лиха. Зокрема, депутат запропонував 17 січня 2010 року провести консультативний референдум жителів цих сіл.
У своєму зверненні Любомир Бреславський акцентував, що однією з найбільших екологічних проблем у районі є рудник “Ново-Голинь”. Так, унаслідок видобування руди тут під землею утворилося 12,6 млн. кубічних метрів техногенних порожнин — видобувних камер висотою до 40 метрів. Для попередження деформації поверхні над рудником та збереження об’єктів, які розташовані на цій території, свого часу було прийнято рішення про закладання порожнин з поступовою ліквідацією рудника.
Однак спроба сухого закладання вироблених камер, за словами Любомира Бреславського, обернулася великою “халтурою”, бо внаслідок виконання особливо важких ручних робіт вдавалося засипати гальковиком тільки вхід у камеру. Тож, щоб “замаскувати” все це, вхід у камеру “зашивали” листовим металом за допомогою електрозварки, звітуючи при цьому про повне сухе закладання камер.
Згодом закладку почали здійснювати відходами фабрики, які подавали у рудник у вигляді пульпи з відбором і відкачкою на поверхню рідкої фази.
— Тут теж були свої нюанси, про які так звані “спеціалісти-науковці” не хочуть розповідати, — стверджує колишній сільський голова Кропивника Любомир Бреславський. — Як відомо, у руднику “Ново-Голинь” є більше 900 камер. Тож, щоб виконати цей первинний проект, необхідно було зробити колосальну роботу під землею: завести в усі камери трубопроводи діаметром не менше 200 мм із виходом пульпи під стелю камер із розміщенням виходу посередині, бо твердий осадок пульпи розтікається у вигляді піраміди, коли вихід знаходиться при її вершині. Однак такого розведення труб під землею ніхто не робив. Тому, через відсутність будь-якого контролю за виконавцями робіт, нині трапляються провали, страждають ні у чому не винні люди.
Та найбільшу біду ДП “Калійний завод” для жителів сіл Кропивника та Сівки-Калуської зробило у 2008-му, коли скинуло у шахтні виробітки під цими селами слабоконцентровані розсоли з дощовими опадами об’ємом понад 500 тис. кубічних метрів.
Сильноконцентровані розсоли розміщуються внизу, а слабоконцентровані — вгорі, біля стелі камер. Отже, вся слабоконцентрована маса розсолів, яка закачана у 2008 році, розташована зверху, де вона контактує з обезсоленими глинами та гальковиком, пом’якшуючи їх. Крім того, волога сприяє швидкому обвалу — аж до поверхні з виходом розсолів назовні. Таке вже трапилося на руднику “Калуш”. Тож, втрата стійкості міжкамерних проміжків від проникнення вологи слабоконцентрованих розсолів може призвести до обширних провалів поверхні землі, на якій розташовано приблизно 622 житлові будинки сіл Кропивника, Сівки-Калуської та Голиня.
Загалом звернення Любомира Бреславського районні депутати підтримали. Однак, коли буде проведено відповідний референдум, наразі не відомо. Зрозуміло, що до 17 січня його підготувати не вдасться. Однак до місцевих виборів часу ще вдосталь. Тож, імовірно, саме тоді мешканці сіл і зможуть визначитися.
Тетяна КІНДЮХ, журналіст