Оксанка, на жаль, не перемогла, але мрія її (мати окрему кімнату і фортепіано. —Авт.) усе ж таки стала реальністю. Тепер дитячі мрії почали збуватися й у нашому місті. Танцювати заради чиїхось мрій висловили бажання студенти Калуського коледжу культури і мистецтв. Здійснювалися особисті побажання шести учениць спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей зі зниженим слухом. Більше того, дівчата повинні були танцювати для своєї мрії самі. І з цим впоралися легко і граційно.
Юні танцюристки розповідали про те, що б хотіли отримати найбільше, з великого екрану. Їхні заповітні бажання — ніби, і не мрії, а намагання утвердитися у дорослому світі, який для них доступний тільки наполовину. За кожною конкурсанткою — трагічна історія життя, адже не кожна з дівчаток досі чула своє ім’я. Проте, юні учасниці не збираються коритися обставинам долі. Сьогодні заради мрій вони танцюють. Завтра — будуть діяти ще більш рішуче.
— Ідею конкурсу у нашій школі виношували давно. Дивлячись проект каналу “1+1” — “Танцюю для тебе”, виникла ідея провести аналогічний конкурс серед наших учнів. Організацією конкурсу активно займалися вчителі Наталія Поліщук та Оксана Федорко. Саме вони обирали й готували дівчаток до участі у проекті, — розповіла “Вікнам” директор спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей зі зниженим слухом Роксолана Караїм. — Природно, виникла ідея залучити до конкурсу студентів коледжу культури та мистецтв. Наші учні беруть участь у гуртках, зокрема, танцювальному, літературно-драматичному та гуртку інформаційних технологій. Тому і конкурсантки обиралися з-посеред активних обдарованих учнів.
Оцінювало танці дівчат журі у складі чотирьох чоловік. Троє з них — фахівці у галузі культури: керівник танцювального гуртка “Веселі гуцулята” Людмила Коваль, керівник танцювального гуртка “Мереживо” Ольга Квецько, завідувач ПК “Мінерал” Алла Терещенко. Голова журі — методист управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації Віра Парипа. Цього дня судді не ставили оцінок, нижчих за “четвірки”. І справді, за довгі місяці репетицій дівчат було важко відрізнити від справжніх танцівниць. Тим паче, важко було уявити, що вони танцюють, практично не чуючи музики.
— До конкурсу готувалися з вересня. Тричі на тиждень конкурсантки відвідували репетиції у хореографічній залі коледжу культури та мистецтв. Кожна танцювальна пара мала свого хореографа. Так спробували себе на тренерській роботі студенти 2-4-х курсів коледжу культури і мистецтв. Дівчатка були готові танцювати ще у грудні. Але тоді на заваді нам став карантин. Тож, вирішили провести захід до дня Святого Валентина, — додала Роксолана Караїм.
Спочатку присутніх порадували вальсом. Тільки це здійснило мрію кожної дівчини — білу сукню, сцену і танець. Далі розповідали про більш серйозні мрії. Усі учасниці конкурсу — обдаровані активні особистості. Вони малюють, пишуть, беруть активну участь у шкільному самоврядуванні.
Пара №1 танцювала контемп. 14-річна учениця школи-інетрнату Діана Скрипник мріє відпочити у таборі “Артек”. Здійснювати мрію їй допомагав партнер Олесь Кулак і хореограф Ілона Садовська. Діана у підсумку стала переможницею у номінації “Елегантність”, і за свій елегантний танець отримала грошову винагороду від фірми “Сако”.
Пара №2 презентувала хіп-хоп. І отримала найвищі оцінки від усіх членів журі. 12-річна Наталя Лукинів, зокрема, розповіла про свої плани на майбутнє. Учасниця проекту мріє стати актрисою і працювати у київському театрі “Райдуга”. У два роки дівчинка втратила слух, тому слуховий апарат-“невидимка” допоміг би їй у повноцінному житті. За нього танцювала дівчина пластичний хіп-хоп, який навчила її виконувати хореограф Тетяна Гресько. Присутнім сподобалося, тому Наталя здобула приз глядацьких симпатій. Проте, це не було для неї найбільшою несподіванкою того дня.
Третя пара — Іванна Глинка та Олег Юрків — танцювали під гарячі латиноамериканські мотиви. Яскраву чуттєву композицію з танцюристами-“тінями” і блискітками поставила для Іванни й Олега студентка коледжу культури і мистецтв Катя Зелінська. Іванна мріяла про цифровий фотоапарат. Його вона отримала від КП “Водотеплосервіс” разом зі званням найбільш граційної танцівниці.
Рок-н-рол заради відеокамери станцювала 16-річна конкурсантка Інна Пасічник. Дівчину зачаровує людська усмішка. Тож, у майбутньому вона стане зубним техніком. А наразі хоче фільмувати усмішки на відеокамеру. Рок-н-рол у постановці Ірини Король журі оцінило найвищими оцінками, і конкурсантці, безперечно, подарували чимало посмішок. Інна дістала нагороду за артистичність, а також стала обраницею Калуського міського телебачення, яке було інформаційним спонсором проекту. КМТ подарувало Інні DVD-програвач, а кожен з учасників отримав диски-презентації проекту та запис фіналу.
Про море, окрім Діани Скрипник, мріяла і наступна конкурсантка — Оксана Абрам. Класичну композицію їй допомогла поставити хореограф Вікторія Сирватка, а виконала її дівчина з танцюристом Максимом Савенчуком. Оксана отримала мобільний телефон від ТзОВ “Три бетони” і стала міс Чарівністю.
Остання, шоста, пара, танцювала класичний танець у біло-голубих тонах за задумом Зоряни Бабій. Мрія 16-річної Наталі Цюро — ноутбук. Дівчинка каже, що використовувала б його у подальшому навчанні. Адже вона хоче стати медиком-лаборантом. Наталя стала міс Витонченістю і отримала приз від підприємця Галини Максим’як.
Дівчата відтанцювали і прийшов час професіоналів. Поки на сцені танцював ансамбль “Мереживо” і свою майстерність демонстрували студенти коледжу культури і мистецтв, журі сховалося у дорадчу кімнату, а глядачі обирали переможців у номінації “Глядацькі симпатії”.
— Хочемо побажати вам хорошого паркету та шалених оплесків. Адже, ми тут усі погоджуємося, що цей конкурс — тільки перша сходинка для здійснення мрій. Але де б не опинилися ви, теперішні конкурсанти, у намаганнях здійснити мрії, у вас у душі залишиться те прекрасне, до чого ви торкнулися сьогодні: мистецтво, — побажала учасникам конкурсу голова журі Віра Парипа. Далі журі продемонструвало повну солідарність із думками аудиторії і віддало перше місце і здійснення мрії Наталі Лукинів.
Наталя та її партнер Назар Данів отримали і приз глядацьких симпатій. За них віддали голоси 23 присутніх.
Учителі пророкують Наталі велике мистецьке майбутнє. Уродженка Городенківського району, вона з першого класу навчається у Калуській спецшколі. Дівчинка не тільки добре засвоює інформацію на уроках, але є обдарованою творчою особистістю. У неї добре виражена декламація, тому Наталя захоплюється пантомімою і піснями у жестовому виконанні. Саме це захоплення продемонструвала присутнім на конкурсі, виконавши пісню “Мій край”.
До організації конкурсу долучилися більш як 20 підприємців, організацій, установ Калущини. І не тільки.
Слуховий апарат-“невидимку” Наталя Лукинів отримала від київського центру комфортного слуху “Сімерекс”.
— Такий слуховий апарат коштує кілька тисяч гривень. Це – нова розробка. Тому за нею нам довелося звертатися аж до столиці. Апарат відрізняється компактністю і зручністю. Усі слухові апарати кріпляться за вухом. Через них дівчатка часто комплексують, адже апарат помітно навіть, коли волосся зібране у пучок. Цей апарат кріпиться усередині вушної раковини. Він зручний, непомітний і надійно закріплений, — зазначила Роксолана Караїм.
Учасники конкурсу також отримали м’які іграшки від міського голови Ігоря Насалика, подарунки від крамниці “Діадема”, підприємця Ольги Сікори, солодощі від ПП “Дейсон” і багато інших дарунків. За допомогу коледжу культури та мистецтв і спонсорам щиро вдячні й учасники, й організатори конкурсу.
Здійснення першої мрії дало добрий старт для наступних мрій. Для них, може, і не потрібно буде танцювати. Але точно треба буде проявити таку ж витримку, гнучкість, тактовність і прагматичність, яких вимагає танець і які учасниці проекту “Танцюю заради мрії” уже мають.
Юля БОДНАРЧУК, журналіст