Виявляється, як мінімум, кількадесят гектарів лісу навколо Калуша нині — нічиї. Раніше вони належали промисловим гігантам міста, які згодом вирішили їх позбутися, щоб не платити зайвих податків. Відтак, на певний період ліс став міським. Однак, реального впливу на нього місцева влада мати не може, тому, керуючись законодавством, вирішила передати його державному лісовому господарству. Усі необхідні для передачі документи були підготовлені ще кілька років тому. Але Калуський держлісгосп приймати ліс не поспішає. Тим часом під бензопилу потрапляють усе нові площі дерев.
Відомий захисник довкілля нашого міста, депутат міської ради Михайло Довбенчук (БЮТ) уже неодноразово бив на сполох через масове вирубування лісів навколо Калуша. Однак, із кожним роком проблема лише загострюється: природоохоронні органи дивують упертим мовчанням, люди — збайдужінням, а ліси — зубожінням.
— Сьогодні навколо Калуша вирубують останні цінні дерева. У основному — дуб, — переконує Михайло Довбенчук. — Ці дерева непомітно знищують цілими плантаціями. І це — просто варварство. Адже навколо міста з такою важкою екологічною ситуацією та такою великою кількістю промислових об’єктів вирубку лісів узагалі слід заборонити. Для цього потрібні законодавчі нововведення. Передбачивши відповідним законом, що, скажімо, навколо міста з кількістю населення до 100 тисяч людей вирубка лісів заборонена у зоні 10 км, Верховна Рада бодай частково врегулювала б це питання. Адже міста зможуть створити свої лісництва і доглядати за ними. Будуть відповідальні — буде з кого питати. Сьогодні ж лісгоспи, які мали б опікуватися деревами, з газдів перетворилися на споживачів.
Загалом вирубка лісу є необхідністю у тому випадку, коли деревина відстає у рості, починає усихати, у ній розводяться шкідники тощо. Щоб запобігти цьому і зберегти сильніші насадження, і проводиться рубка. Однак, розмежувати, де це справді необхідно, а де під санітарним вирубуванням приховуються зловживання, — складно.
Пересвідчитися у цьому днями мали змогу і журналісти, які разом із Михайлом Довбенчуком побували на одній із найсвіжіших вирубок лісу поблизу хімзаводу. За попередньою інформацією, лісники вийшли за межі своєї території і ріжуть ліс, який досі не прийняли на свій баланс.
На місці інформація не підтвердилася. З’ясувалося, що дуби дійсно вирізують. Причому, всього за кілька кроків від дороги. Проте, у межах лісництва. До того ж, керуючись відповідними дозволами.
Лісничий Довговойнилівського лісництва Микола Томещук, який також приїхав на проблемну ділянку, одразу ж повідомив: поблизу хімзаводу здійснюється санітарна вирубка лісу.
— Ми перебуваємо у 31-му кварталі Довговойнилівського лісництва, — пояснив Микола Томещук. — Ці масиви, площею 33 гектари, ще у 1996 році були передані Калуському держлісгоспу. На сьомій ділянці цього кварталу сьогодні продовжується розпочата ще торік санітарна вирубка дерев. Вона передбачена планом санітарно-оздоровчих заходів і затверджена обласним управління на цей рік. Ми не рубаємо здорових дерев, а забираємо тільки сухостійні та ті, що вражені певними захворюваннями. Санітарне оздоровлення лісу ми періодично проводимо по всіх лісових масивах. Тут — уперше за останні 10 років.
На підтвердження правомірності дій своїх колег лісничий запропонував оглянути зрізані дерева та пні. Однак, зважаючи на те, що серед присутніх не було жодного фахівця, який міг би поставити “діагноз” вже зрубаним дубам, огляд закінчився фактично нічим.
Загалом на сьогодні найбільша проблема у тому, що, за українським законодавством, контролюють правомірність рубок і видають на них дозволи самі працівники лісового господарства. Відтак, стверджують захисники природи, вирубку лісів в Україні поставили на потік і перетворили у масштабний бізнес, який ведуть за напрацьованою схемою: призначають санітарну рубку для очищення від хворих, згорілих та сухих дерев, а під бензопилу потрапляють насправді здорові дерева. Їх списують як дрова і перепродають. Довести неправомірність таких дій — практично неможливо. Між тим, за підрахунками науковців, за останніх п’ять років обсяги так званих санітарних вирубок зросли у сім разів. А це, звісно ж, призводить до зменшення лісових масивів.
Ватикан: коли час зупинився