Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України.
Заяву про надання державної соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання. У заяві дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви потрібно додати:
— документ, що посвідчує особу;
— довідку про склад сім’ї (до складу сім’ї включаються чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення 23-х років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними і перебувають на їхньому утриманні через відсутність власних доходів; особа, яка проживає разом із одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні);
— декларацію про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (у декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону, нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги, сплачені членами сім’ї аліменти);
— довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців, починаючи з місяця звернення.
Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, обчисленим у середньому за місяць із усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, але цей розмір не може бути більшим ніж 75% прожиткового мінімуму для сім’ї.
Стаття 5 вищезазначеного Закону зазначає, що розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 45 Закону про Державний бюджет установлено, що у 2010 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” збільшується до затвердженого на 2009 рік: для працездатних осіб — на 37%, що становить 182,21 грн., непрацездатних осіб — на 42% (266,25 грн.), інвалідів — на 47% (294 грн.).
Для кожної дитини у малозабезпеченій багатодітній сім’ї, у якій виховується троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до 23-х років), рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а саме:
— для дітей віком до 6 років: з січня — 377,5 грн., з квітня — 383,5 грн., з липня — 385,5 грн., з жовтня — 393,5 грн., з грудня — 399,5 грн.;
— для дітей віком від 6 до 18 років: з січня — 450,5 грн., з квітня — 458,5 грн., з липня — 460,5 грн., з жовтня — 470,5 грн., з грудня — 478,5 грн.;
— для дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання): з січня — 434,5 грн., з квітня — 442 грн., з липня — 444 грн., з жовтня — 453,5 грн., з грудня — 461 грн.
Богдана ГАЛІЙ, начальник відділу соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради