Район, де стихія накоїла найбільше лиха, — Підгірки, цьогорічної повені пробачати нікому не збирається. Окрім грошових компенсацій, люди активно борються за приведення екології масиву до належного стану. Люди згідні не тільки позносити усі об’єкти, які побудували у захисній зоні берегів, але і самотужки допомагати в очищенні річки, або й, більше того, — організувати у селі громадську організацію і просити допомоги в Івано-Франківську, або навіть у Києві. Громадська організація із політичним присмаком Незадоволення діями влади наростало минулого тижня, коли вода в оселях підгірчан знову почала підніматися, ще нормально не зійшовши. І, хоча цього разу на місце підтоплення влада приїхала майже одразу після прибуття води, у Підгірках знову почали поширюватися радикальні настої. Минулої неділі люди зібралися на збори громади. До того по селі ходили плітки: міські чиновники не роблять для Підгірок нічого, тому краще обрати кількох активних селян і громадою захищати свої інтереси. На початку зборів зал Народного дому ім. А. Могильницького, що у Підгірках, був заповнений ущерть. Дехто прийшов порадитися із односельчанами, як бути далі. Дехто — щоб дізнатися, коли будуть компенсації за завдану шкоду. До зборів підгірчан підштовхнуло те, що після першого паводку 26-28 червня вони звернулися до міського голови Ігоря Насалика із колективною заявою вжити заходи із ліквідації наслідків підтоплення. Мер у відповідь пообіцяв, що вже найближчим часом почнуть приводити до ладу річку Млинівку. Проте, роботи не розпочалися. Міський голова тоді перебував у відпустці, а люди погрожували знову перекрити дорогу на Івано-Франківськ (уперше підгірчани перекрили вул. Івано-Франківську 26 червня із вимогою, щоб до їхніх підтоплених обійсть прибули чиновники. — Авт.). Збори громади Підгірок розпочалися за відсутності представників виконавчої влади. Натомість з’явилися депутати міської ради Володимир Полицький (”Наша Україна”) та Михайло Довбенчук (БЮТ). Обоє мали своє бачення виходу із кризи. Проте, якщо першого — жителя Підгірок Володимира Полицького, люди вислухали, то на пропозиції Михайла Довбенчука терпіння присутніх не вистачило. Володимир Полицький запропонував односельчанам самотужки вирішити проблему: — Я маю інформацію, що компенсації за підтоплені хати становитимуть розміром по 1000 гривень і отримають її ті, на чиїх обійстях вода сягала до фундаменту хати. У Підгірках таких господарств — не менше 200. Тож, пропоную отримати гроші, а потім скластися громадою і віддати на очищення Млинівки. Коштів повинно вистачити, адже, за різними кошторисами, вартість таких робіт складає 200-300 тис. гривень. Потім ми створюємо громадську організацію і укладаємо угоди з тими організаціями, які можуть виконати роботи із очистки. Люди, природно, пропозицію віддати свої матеріальні допомоги зустріли вороже. Проте, до самої ідеї створення громадської організації підгірчани поставилися позитивно. Згодом до суті зустрічі перейшла жителька Підгірок Галина Когут. — До 1973 року Підгірки входили до Студінківської сільської ради. Далі нас приєднали до Калуша. І відтоді до масиву нікому немає діла. Хоча ми — громада, і ми маємо найбільшу владу. Як ми захочемо, так і має бути. Головне — зорганізуватися. Отже, нам потрібно створити у Підгірках неприбуткову громадську організацію, членами якої були б усі жителі масиву, і створити актив організації, до якої входили б люди, які не належать до жодної партії. Якщо нам вдасться створити таку організацію, то ми зможемо звертатися за допомогою в обласні організації та органи влади, а також створити свою комісію, яка буде допомагати міській раді у ліквідації наслідків підтоплення, — запропонувала Галина Когут. — Насамперед, нам потрібно організувати у бібліотеці стіл пропозицій, де громада зможе висловлюватися на рахунок проблемних питань у районі. На цьому, врешті, конструктивна дискусія і закінчилася. Людей, схоже, не влаштовувала саме міська влада, адже із залу лунали заклики висловити недовіру міській раді. Урешті, присутні на зборах розсварилися на тому, хто має представляти кожну вулицю у ще не створеній громадській організації. На тім і розійшлися, хоча домовилися зустрітися пізніше і продовжити створювати організацію. Екологічний прогрес у Підгірках Старожили пригадують, що ще у 40-50-х роках минулого століття річка мала два шлюзи, які щороку перекривали і ріку чистили. Тому у Млинівці колись купалися і ловили рибу. Тепер річка страждає від викидів у неї сміття, зливу побутових стоків та будівництва в охоронних зонах берегів об’єктів господарювання. Депутат Калуської міської ради Михайло Довбенчук, наполягає, що вирішення проблем Млинівки — комплексне. Саме на часі — будівництво обвідного каналу Млинівки, а також — водорегулюючих споруд. Свої пропозиції депутат виклав ще після повені 2008 року, зазначивши у депутатському запиті, що екологічні наслідки тодішньої повені могли б бути значно меншими, якби виконавча влада міста виконувала протипаводкові заходи та рекомендації проектних інститутів. Ці рекомендації Михайло Довбенчук пропонував включити у протипаводкову програму 2008 року. Згодом отримав відповідь, що пропозиції були включені у план першочергових заходів із ліквідації наслідків стихії. План виконаний тільки частково. А для Млинівки грошей не вистачило. — Не достатньо тільки прорити відвідний канал від Млинівки до Лімниці. Водночас, необхідно побудувати гідроспоруди, які регулювали би рівень води у річці. Інакше Млинівка ризикує перетворитися на місце зливання стоків місцевих обійсть, — твердить відомий еколог. — Місто щороку приймає програми з недопущення підтоплень територій міста, які, проте, не виконує за браком коштів. Депутатський корпус не має впливу на міського голову як на розпорядника коштів, тому і програми залишаються невиконаними. Тому плюс ініціативи підгірчан створити громадську організацію — у тому, що вони — громада, і вони можуть впливати на владу. Усі приватні сектори Калуша мають однакові проблеми. І тому їм варто об’єднатися і разом відстоювати свої інтереси. Разом із тим, з минулого понеділка влада активно взялася за виконання обіцянок і співпрацю з громадою. З понеділка по Підгірках ходять групи у складі представників міліції, санепідстанції, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення та управління земельних ресурсів Калуської міської ради і представники громади Підгірок. Комісії оглядають кожне обійстя, що прилягає до річки, і вирішують, яким чином будуть очищувати русло. — Законність забудов берегів річки комісія доводить, звіряючи державні акти про приватизацію земельних ділянок. У комісіях працюють і представники санепідстанції, які визначають, чи скидають у річку стоки і хто це робить, — повідомив заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів. Як розповів “Вікнам” один із жителів Підгірок, який був у складі комісії, практично кожен, хто живе безпосередньо біля берегів річки, якимось чином посягає на її русло. Проте, наразі комісія і селяни намагаються всіляко знайти компроміс. Люди переважно не проти ліквідації городів. Траплялося, коли вони намагалися довести, що мали право будуватися на берегах річки. Це легко спростовують працівники управління земельних ресурсів Калуської міської ради. Проте, чимало людей налякані рішучими зявами влади про знесення всіх об’єктів, що перешкоджають доступу до річки. У деяких випадках вдавалося знаходити компроміс за умови, коли річку чиститимуть ті, хто облаштував на берегах заїзди чи інші об’єкти. Як повідомив “Вікнам” начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Іван Дембич, річку і надалі розчищатимуть спільними силами місцевих мешканців та комунальних служб міста. Також для Млинівки замовили шлюз. Фахівці вважають, що за таких умов річка більше не розливатиметься.
Ватикан: коли час зупинився