Особливість нашого суспільства полягає у тому, що завжди хочеться того, чого немає. Тому, можливо, нестача вакцини спричинить підвищений попит на неї і зменшить кількість відмов населення від щеплень, жартома припускають медики.
Надходить менше половини потрібних вакцин
Тим часом, у Калуші та районі відчувається дефіцит практично всіх вакцин. Зокрема, не вистачає вакцин проти дифтерії, правцю, кашлюку. На забезпечення цими препаратами на рік держава мала б виділяти близько 800 гривень на одну людину. Насправді, вакцини приходить обмаль. Епідеміологи можуть тільки здогадуватися, що на препарати бракує грошей.
Цього року не розпочиналася ревакцинація проти дифтерії 14- та 18-річних дітей, а також дорослих. Тоді як за перше півріччя минулого року прививку проти цієї недуги отримали 65,8% дорослого населення, яке підлягало плановій вакцинації. Не вистачає вакцини також і для щеплення проти дифтерії дітей віком до одного року. Для таких щеплень використовують вакцини “Пентаксим”, який калуські медики отримали у кількості 41% від потреби, а також “Інфанриксан”, ситуація з яким — ще гірша, адже його від початку року отримали тільки 6,8% від потрібної кількості.
У 18-місячному віці прививку проти дифтерії, правцю та кашлюку отримали тільки 3,7% малюків, хоча у першій половині минулого року прищепленими були 22,5% дітей. Зовсім не приступили до вакцинації лікарські амбулаторії села Верхні, Копанок, Новиці, Підмихайля. У всьому винен дефіцит вакцини.
— Препарати просто перестали надходити з початком року. Це стосується і вакцин вітчизняного виробництва, й імпортних. Звичайно, можна придбати їх самотужки при бажанні зробити щеплення. Зробити це можна в Івано-Франківську. Проте, невідомо, чи є у наявності там вакцина, а якщо і є, то чи у достатній кількості. Тому рекомендувати самотужки купувати вакцину ми також не беремося, — розповіла “Вікнам” завідувач епідеміологічного відділу Калуської районної санітарно-епідеміологічної станції Зінаїда Ковбаснюк. — Наразі завдяки отриманій вакцині ми провели імунізацію 21% від запланованої кількості населення при нормальних показниках програми імунізації за півроку — 50%.
Через відсутність препарату проти краснухи не охоплені вакцинуванням 15-річні дівчата. Хлопцям цього віку мають робити вакцину проти епідпаротиту. Цього року таку вакцину отримали тільки 7,1% дітей, тоді як за перше півріччя минулого року — 36,6%.
Відповідно до календаря вакцинацій, до досягнення 18-ліття людина має отримати 26 прививок проти 12 захворювань. Так, перше щеплення — проти гепатиту В — дитина отримує уже у перший день життя. На 3-7-й день новонародженого вакцинують проти туберкульозу.
Незважаючи на те, що вже зараз на місця не надходить вакцина, Міністерство охорони здоров’я України планує збільшити кількість захворювань, від яких у календарі щеплень буде передбачена прививка. Так, за словами головного педіатра МОЗ В’ячеслава Бережного, серед переліку інфекцій, проти яких планують щеплення, — менінгококова і ротавірусна інфекції та вітряна віспа.
Кількість відмов не зменшується
Проте, вона залишається сталою і великою. Так, у січні відмовилися вакцинуватися чи вакцинувати дітей 68,8% жителів міста та району. Від вакцинації поліовакцинами відмовилися 66,1%. У березні від уведення вакцини АКДП відмовилися 35%, а від поліовакцини — 33%. У червні кількість відмов становила відповідно 30,2% та 26,6%.
Лікарі вкотре запевняють: така поведінка — вкрай необдумана.
— Загалом велика кількість відмов також корегує плани імунологів. Досі ми не мали таких проблем із відмовами від щеплень. Масові відмови почалися після антивакцинальної кампанії у засобах масової інформації минулих років. Люди часто не розуміють, що негативний результат відмови від щеплень стане очевидним пізніше, коли кількість вакцинованого населення зменшиться до критичної точки. Адже у кінцевому результаті низька імунізація населення обов’язково призведе до епідемій, — зазначила Зінаїда Ковбаснюк.
Востаннє українців “лякали” у квітні цього року — можливим поверненням поліомієліту. В Україні спалаху небезпечної недуги не було зафіксовано з 2002 року. Медики вважають, що досягли цього у результаті послідовної масової імунізації населення.
У 80-ті роки минулого століття у світі щорічно спостерігалося близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилася у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною, починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких.
Незважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично у світі реєструють спалахи цієї важкої хвороби. Чинним календарем обов’язкових щеплень передбачено проходити вакцинацію від цього захворювання у три, чотири, п’ять, вісімнадцять місяців та 6 і 11 років.
Довідка. Поліомієліт — важке захворювання центральної нервової системи, яке здатне вразити сіру речовину головного мозку за кілька годин після зараження. Найбільш поширені наслідки поліомієліту — повний або частковий параліч. Трапляються випадки захворювання й у вакцинованих людей, але хвороба минає у більш легкій формі і переважно не призводить до інвалідності.
На Калущині ситуація із поліовакцинами — не така критична, як із іншими препаратами. Діти до року вакцинацією охоплені у обсязі 27,8%, тоді, як минулого року такий показник становив 37,7%. Кількість вакцинованих півторарічних дітей становила 23,5% проти 33,4% за аналогічний період минулого року. Але збільшилася кількість вакцинацій шестиліток, і зараз щеплення отримали 33,4% дітей цього віку.
Разом із тим, тема вакцинації стає актуальною з наближенням навчального року. Як повідомила завідувач епідеміологічного відділу Калуської районної СЕС, наявність усіх щеплень, згідно із Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, — обов’язкова при влаштуванні до виховних, навчальних, оздоровчих закладів. Без щеплень до школи чи садочка можна влаштувати дитину, коли у неї є медичні протипокази, або ж під час небезпечної епідеміологічної ситуації. Дозвіл на допущення дитини до навчання видає консиліум лікарів.
З іншого боку, ніхто не може змусити людину зробити прививку. Також неможливо заборонити дитині відвідувати школу без усіх щеплень, тому лікарі і батьки шукають компроміс. Хоча, світова практика відмову батьків від вакцинації дітей розцінює як порушення їхніх прав. Адже наявність щеплень не дає гарантії, що дитина не захворіє, але практично забезпечує легкий перебіг хвороби і відсутність ускладнень.
Головна порада батькам перед тим, як давати дитину на щеплення, — пильно стежити за станом її здоров’я. Помітивши навіть незначні погіршення здоров’я, необхідно повідомити про це лікаря. Не менш пильно треба стежити за дитиною і після прививки, і про всі зміни здоров’я слід також повідомляти медикам.
Фахівці відстежують стан здоров’я дитини впродовж місяця перед прививкою. Щеплення відкладають, коли у дитини хоча б раз була зафіксована підвищена температура тіла чи вона хворіла на будь-яке гостре захворювання. Перед вакцинацією дитині необхідно робити розгорнутий аналіз крові та сечі. Рекомендовано робити вакцинацію у присутності батьків чи найближчих родичів. Проте, не слід плутати прививку і реакцію Манту. Остання є просто тестом на наявність збудника туберкульозу у крові. Її можна робити у школі.