Програма перебування містила щоденні тренінгові заняття, години духовності з настоятелем монастиря, різноманітні походи та екскурсії, рольові ігри та творчі студії.
Кожен свій день ми розпочинали з молитви та ранкової зарядки, спільними зусиллями готували на вогнищі сніданок, обід і вечерю. Дівчата неабияк дивували хлопців своїми кулінарними здібностями. Хлопці, натомість, відповідали за більш складну працю — заготовляли дрова. Разом ходили до лісу за грибами, збирали ожину, ловили рибу. На тренінгових заняттях отримували нові знання, що будуть нам необхідні у волонтерській діяльності. Багато легенд про Карпатські гори і тамтешніх лісових мешканців, приміром, ведмедя чи дикого кабана, почули від місцевого лісника.
Щовечора ми влаштовували посиденьки біля вогнища, різноманітні інтерактивні розваги, ігротеки і просто спілкувалися спостерігаючи за зоряним небом, яке у горах здається ближчим.
Надзвичайно цікавими і пізнавальними були різноманітні екскурсії по Манявському скиту та походи до “Блаженного каменю”. Пам’ятним став похід до Манявського водоспаду — одного із найвищих у Карпатах (висота падіння води — 18 м.). Проте тільки біля його підніжжя розумієш, що він — ще й один із найкрасивіших. Від побаченого переповнюють емоції! Тут слід побувати кожному.
Два тижні волонтери відпочивали в екологічно чистій природній зоні, тому здоров’я, сили і снаги вистачить на ввесь наступний рік. Бо такий відпочинок не лише відновлює фізично, але і живить почуття патріотизму, збагачує духовно, пробуджує благородство душі.
Микола ПЕЛЕШ, волонтер Калуського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Ватикан: коли час зупинився