Ідею реанімувала івано-франківська інтелігенція, спираючись на те, що на мюнхенському кладовищі Вальдфрідгоф завершився термін оренди гробівця Степана Бандери. Так, комісія із перепоховання праху Степана Бандери, що днями була створена в обласному центрі, і, зокрема, ініціатор ідеї та голова комісії історик Роман Петрів уже відкрили рахунок в одному із українських банків. Підрахували, що перепоховання обійдеться приблизно у 10 тис. євро. Пообіцяли також не залучати до перепоховання будь-які політичні сили.
Але днями стало відомо про те, що родина Степана Бандери сплатила за оренду гробівця ще на 10 років уперед, а також про те, що родичі героя, можливо, і не проти перепоховання його праху, але впевнені: воно — не на часі.
— Позиція родини така: перепоховання повинне сприяти консолідації українського суспільства, а не його розколу. Для цього потрібно проводити відповідні освітянські заходи, але ми бачимо, хто сьогодні відповідає за освіту у начебто незалежній Україні, яка нібито навіть неспроможна написати свою власну історію без допомоги “старшого брата по великій вітчизні”. Від себе ж раджу українцям нині думати більше про Межигір’я, а не про Бандеру, аби їхнє життя “покращилося вже сьогодні”, — висловився із цього приводу онук Провідника ОУН Степан Бандера.
Урешті, створена комісія вже визначила і місце поховання Степана Бандери — Івано-Франківськ. Уже за рік-два там планують спорудити пантеон, де будуть перепоховані борці за волю України, які були вихідцями із Прикарпаття. Однак, окрім далекоглядних планів, невідома ні реакція івано-франківської влади, ні громадськості.
Натомість, калуський міський голова Ігор Насалик, якому, власне, і належить ідея з перепоховання Степана Бандери, і яку він активно “просував” ще 2006 року, переконаний: своєї актуальності вона не втратила. І його підтримки, схоже, — також.
— Серед міст-претендентів на перепоховання — Львів, Івано-Франківськ, Калуш та село Старий Угринів. Я і надалі наполягатиму на перепохованні Степана Бандери саме у Калуші. Разом з тим, актуально було б звести і Пантеон Героїв, де поряд зі Степаном Бандерою мають бути поховані й інші політичні та культурні діячі України. Так, зокрема, 2006 року ми планували перепоховати у Пантеоні Пилипа Орлика, а для перевезення праху Євгена Коновальця із Софії ми навіть мали всі документи. Однак, у столиці сказали: усе — тільки у Києві. Я переконаний, що Пантеон Героїв може і повинен бути створений у Калуші і надалі підтримуватиму цю ідею, — повідомив “Вікнам” міський голова Калуша Ігор Насалик. — Також залишається у силі моя пропозиція виділити для її реалізації 100 тис. доларів. Ще 20 тис. доларів для цього уже надав колишній міністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.
За словами Ігоря Насалика, початок реалізації ідеї затримує тільки відсутність дозволів. А, за прогнозами івано-франківської комісії з перепоховання Степана Бандери, це зроблять не раніше, як за рік.
Керівництво Історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові ставиться до ідеї більш стримано. Найбільш доречними для поховання місця, стверджує директор музею Степан Лесів є Старий Угринів та Київ. І Калуш, і Львів, й Івано-Франківськ для цього — недоречні.
— Цю ідею вже не вперше піднімають, зокрема, на Прикарпатті. Але наразі для цього немає ані належних передумов, ані засобів. Для перепоховання праху Степана Бандери потрібен, насамперед, державний підхід. Цьому має передувати комплекс культурних, освітніх, пропагандистських заходів, які мають підтримуватися на державному рівні. Тобто, саме суспільство потрібно підготувати до цього. По-друге, потрібно провести ряд консультацій і переговорів не тільки із родиною Степана Бандери, а також і з тими організаціями, які, зокрема, доглядають могилу Провідника ОУН у Мюнхені. Однак, наразі є багато людей і організацій, які хочуть пов’язати себе із іменем Степана Бандери, і на ньому зробити своє власне, — переконаний директор Історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів. — Для Старого Угринова перенесення праху Степана Бандери було б великою честю. Але рішення про це повинне бути прийняте на загальнодержавному рівні. Постать такої величини доречно поховати разом із іншими людьми, які стали символами боротьби за вільну Україну. Вони боролися за Україну із центром у Києві. Тому логічно було б також спорудити Пантеон Героїв у Києві.
У рідному селі Степана Бандери поховані і його родичі: баба і дід по материній лінії, мати, сестра, яка померла ще малою, та сестри Марта і Оксана, одна з яких загинула у засланні, а інша — померла у Стрию, але похована у рідному селі. У Історико-меморіальному музеї Степана Бандери є тільки грудочка землі із могили Провідника ОУН у Мюнхені.
Ватикан: коли час зупинився