Минулий рік приніс для імені Степана Бандери, водночас, здобутки і втрати. Так, 22 січня 2010 року Президент Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. А 2 квітня рішенням Донецького окружного адміністративного суду Степана Бандери узагалі позбавили цього звання. Не допомогли і 23 апеляційні скарги, які подали до Донецького апеляційного суду: 23 червня відхили всі оскарження.
Цього року реанімували й ідею перепоховання праху Степана Бандери в Україні. Івано-франківська інтелігенція висловила такий намір, аргументуючи його тим, що на мюнхенському кладовищі Вальдфрідгоф, де похований Провідник ОУН, завершився термін оренди гробівця. Так, комісія із перепоховання праху Степана Бандери була створена в обласному центрі у листопаді, і навіть уже відкрила рахунок в одному із українських банків. Підрахували, що перепоховання обійдеться приблизно у 10 тис. євро. Пообіцяли також не залучати до перепоховання будь-які політичні сили. Однак, родина Степана Бандери сплатила за оренду гробівця ще на 10 років уперед.
Частина чиновників та громадськості підтримує ідею перепоховання Степана Бандери у Києві, ще частина — у рідному Старому Угринові. А за перепоховання праху Провідника ОУН у Калуші і — не одного, а поряд із прахом інших видатних діячів українського національно-визвольного руху першої половини минулого століття, у Пантеоні Героїв виступає міський голова Ігор Насалик.
Родичі героя заявили, що, вони — не проти перепоховання його праху, але впевнені: воно — не на часі.
У порівнянні із святкуваннями попередніх років, цьогорічний день народження Провідника ОУН відзначили більш скромно. На офіційному рівні пам’ять Степана Бандери вшанували тільки у трьох областях: Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській.
На Калущині цього року дату відзначають традиційно гучно: у рідному селі Степана Бандери — Старому Угринові, відбулися урочистості з нагоди цієї знаменної дати. Рідне село Степана Бандери відвідали керівники району, а також — голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, а також традиційно — голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок. Історико-краєзнавчий музей Степана Бандери перетворився на арену для кожного, хто хотів висловити націоналістичну думку. Олег Тягнибок під час урочистостей висловився про необхідність національної української революції.
— Установлення промосковського окупаційного режиму, політичні репресії, тотальна українофобія, що панують в Україні, лише підтверджують думку, що без здійснення національної революції в Україні не вдасться побудувати суспільний лад на засадах національної та соціальної справедливості, — акцентував у Старому Угринові Олег Тягнибок. — Сьогодні політичні репресії стали розповсюдженим явищем, арештовують не лише за економічні злочини екс-урядовців, але й за чітку національну політичну позицію. Упродовж минулого року сотні “свободівців” пройшли через допити репресивних структур. Третя українська революція, а не протирежимний опір, боротьба за ідею нації, а не за ілюзорні ліберальні кліше — завдання, яке мусить виконати наше покоління.
Присутніх на урочистому віче вітали також і голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, заступник голови Івано-Франківської ОДА Роман Іваницький, голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський та інші.
— Степана Бандеру боялася польська влада, його боялася фашистська Німеччина, його боялася більшовицька влада. Але, все ж таки, боротьба його не пропала, дух український залишився. І я радий тому, що ми пам’ятаємо і часто приїжджаємо сюди, щоб відзначити тих вояків УПА, які боролися за українську державність, — зазначив на урочистостях голова Калуської районної ради Василь Дзундза.
Учасники віча поклали вінки та квіти до пам’ятника Провідникові ОУН і оглянули хату, де він народився майбутній, а також ознайомилися з новими експозиціями історико-меморіального музею Степана Бандери.
У Калуші першого січня відбулася урочиста панахида і покладання квітів до меморіальної дошки Степана Бандери.
Урочиста хода до пам’ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську розпочалася з Вічевого майдану. Вона завершилася покладанням вінків. Опісля присутні представники громадськості взяли участь у поминальній панахиді, яку спільно відслужили представники традиційних конфесій, та поминальному вічі.
Близько півтори тисячі львів’ян взяли участь в урочистостях до дня народження Степана Бандери. А у Києві нечисленний мітинг ушанував Провідника ОУН на Софійській площі біля пам‘ятника Богдану Хмельницькому. Учасники зборів мали намір запалити посеред площі ще і повстанську ватру, однак міська влада не дала дозволу на таку акцію.
Довідка “Вікон”. Степан Бандера народився першого січня 1909 року у Старому Угринові. З 1941-го по 1959-й роки очолював Організацію українських націоналістів. 15 жовтня 1959 року у Мюнхені Степана Бандеру вбив співробітник КДБ Богданом Сташинським, який потім покаявся у вчинку та здався німецькому правосуддю.