Ужовтні 2007 року Президент Віктор Ющенко видав Указ “Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних із воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу”. З цієї нагоди глава держави доручив Кабміну організувати та провести низку тематичних заходів: від уроків у школах — до створення документальних та художніх фільмів про гетьмана Івана Мазепу, випуску в обіг поштової марки і конверта, присвячених 300-річчю Полтавської битви.
Одним із підпунктів Указу було також спорудження пам’ятника гетьману у Полтаві та встановлення пам’ятних знаків та меморіальних дощок у місцях, пов’язаних із життям та діяльністю Івана Мазепи та його соратників.
На позачерговій сесії Полтавської міської ради 22 серпня 2008 року було прийнято рішення про встановлення пам’ятника Івану Мазепі. Замовником проекту визначили обласну державну адміністрацію. Проте, вже 25 листопада того ж року Полтавська облрада відмовилася виділяти фінанси на зведення монумента українському гетьману і шведському королю Карлу XII. Необхідно було виділити приблизно 1,5 млн. гривень.
На встановлення пам’ятника почали збирати доброчинні пожертви. І левову частку необхідної суми таки знайшли. Тож, скульптуру гетьмана із бронзи, зрештою, відлили на київському мистецько-виробничому комбінаті “Художник”, на задвірках якого монумент чекає свого часу досі. Водночас, готовий уже і постамент у вигляді дзвону, який наразі зберігається на Дніпропетровщині.
Залишилося небагато — виділити землю для пам’ятника. У Полтаві з цим не поспішають. Міський голова Олександр Мамай, зокрема, запевняє, що його, насамперед, цікавлять проблеми Полтави, а не політика. Водночас, посадовець переконує: якщо стосовно пам’ятника Іванові Мазепі прийме рішення Президент чи Верховна Рада, то він, як міський голова, буде його виконувати.
— Коли ми проводили перед виборами міського голови соціологічні опитування, то запитували не лише, за кого з кандидатів будуть голосувати люди. Ми цікавилися і нагальними проблемами полтавців, у тому числі — і їхньою думкою щодо пам’ятника Мазепі. У результаті — лише 6% із опитаних підтримали ідею встановлення у місті монумента цьому гетьману, — зазначив журналістам “5 каналу” Олександр Мамай.
Через зволікання із виділенням місця під пам’ятник, встановлення монументу в історичному епіцентрі Полтавської битви — під питанням. Між тим, деякі полтавці готові запропонувати притулок Іванові Мазепі. Зокрема, пенсіонер Василь Ковальчук заявив про намір віддати монументу шмат свого подвір’я. Тимчасово. “На півроку, на рік, не більше. Звичайно, до того, коли зросте свідомість українського люду міста Полтави”, — каже полтавчанин. Щоправда, пенсіонер “прилаштувати” збирається не всього гетьмана, а лише верхню частину пам’ятника: сидячого гетьмана з булавою у руках.
Автор пам’ятника, скульптор Микола Білик, природно, таку ідею не схвалює. За його словами, постамент і фігура — це єдине ціле: щось забереш — і пам’ятника немає. “Це все одно, що людина йде у костюмі, а штани забула. І тому, що хтось там хоче поставити одну голову — ну, то люди фантазують собі — хай фантазують”, — наголошує митець.
Між тим, свій варіант вирішення проблеми несподівано озвучив міський голова Калуша Ігор Насалик, який минулого тижня заявив: пам’ятник буде встановлено у нашому місті. І не виключено, що він стане першим у Пантеоні Героїв, який має намір звести мер. На сесії міської ради, яка відбулася 27 січня, він не лише озвучив дані соціологічного опитування, яке проводили у Полтаві з приводу доцільності встановлення монументу, але і попросив депутатів провести попереднє голосування, щоб знати, чи лобіювати питання далі.
— Не знаю, як налаштована Калуська міська рада, але я все ж таки вже провів переговорний процес із цього приводу, — зазначив міський голова. — За даними соціологічного опитування, лише 6% полтавчан налаштовані встановити пам’ятник Іванові Мазепі. Водночас, 40% — байдужі, 20% опитаних відповіли, що їм усе одно і приблизно 20% — проти… Водночас, на сьогодні заборгованість по роботах над пам’ятником складає 400 тис. гривень. Я готовий ці кошти “закрити” відомими мені фондами. Тому можливість встановлення цього пам’ятника у Калуші — є.
Депутати міської ради ідею Ігоря Насалика підтримали одноголосно та без обговорення, дружньо піднявши руки “за”. Тож, задоволений міський голова запевнив, що вже за день-два у Києві відбудеться нарада з цього приводу і пам’ятник таки “прикочує” до Калуша. А от над тим, де саме його встановити, влада ще подумає. Як варіант: площа Героїв, майдан Шептицького (навпроти “Фуршету”, де у радянські часи стояв танк, а у 2007 році було заплановано встановлення 10-метрового пам’ятника у вигляді ангела-охоронця — Архистратига Михаїла. — Авт.) або ж — бульвар Незалежності.
На сьогодні Калуш не може похвалитися великою кількістю пам’ятників чи тим більше — великих монументів. Адже, попри плани міської влади увіковічнити видатних громадських діячів міста, наразі — ані великого Пантеону Героїв, ані значно меншої та у рази дешевшої стели пам’яті. Нездійсненними досі залишаються обіцянки встановити у місті пам’ятник Романові Шухевичу. Хоча відповідне рішення депутати міської ради прийняли ще минулого року. Не вистачає коштів у міському бюджеті і на пам’ятник Учителю. Зрештою, доглядом уже встановлених раніше меморіальних дощок та пам’ятників ніхто особливо не переймається. Тож деякі з них — у плачевному стані.
Між тим, якщо встановлення пам’ятника Іванові Мазепі у Полтаві є цілком виправданим та зрозумілим, то шукати логіку його відкриття у Калуші — доволі складно. Полтаву обрали з кількох причин. По-перше, у цьому місті стоїть Хрестовоздвиженський монастир, який свого часу, після татарського підпалу, відбудував Іван Мазепа. По-друге, Мазепу обрали гетьманом у Коломаку — місті, що розташоване за 60 кілометрів від Полтави. І по-третє, у 1709 році саме Полтавське поле стало епіцентром битви, яка мала далекосяжні наслідки для всієї Європи.
Що ж до Калуша, то шукати його зв’язок із Іваном Мазепою, який гетьманував на Лівобережній Україні, — марно. У коментарі “Вікнам” місцеві історики та краєзнавці скупо, але однозначно резюмували: найближче, де, принаймні, був Іван Мазепа, — це Бережани Тернопільської області та місто Львів. Це були 1708-1709 роки.