Жінки б’ють…хитрістю

У березні в Івано-Франківську почали навчати слабку стать давати відкоша нападникам, і як при цьому — не постраждати. “Вікна”зробили невелике дослідження, чи потрібні курси самозахисту у Калуші і чи є спеціалісти, готові навчити представниць слабкої статі оборонятися.
Переглядів: 476

 

Успортзалі спецроти “Грифон” в обласному центрі двічі на тиждень командир спецпідрозділу — майстер спорту, проводить заняття для всіх бажаючих, які прагнуть захистити себе у небезпечних ситуаціях і в жодному разі не впадати у паніку. За словами старшого інспектора спецроти Ганни Палагнюк, добровольців виявилось багато, проте, дівчат — дуже мало, “нас двоє на весь спецрозділ”, — повідомляє ТСН.

Щоб упевнених у собі дівчат побільшало, вирішили запросити фахівців, які навчать слабку стать давати відкоша. Охочих відгукнулося чимало. Як з’ясувалося, щоб сильно жбурнути нападника — потрібен не один день тренувань. А ще професіонали вчать, як його обхитрувати. Потрібний тонкий психологічний прийом. Приміром, нападники не готові, що ви будете посміхатися і казати: “О, Боже, у вас посмішка мого чоловіка” або “У вас голлівудська посмішка, вам у кіно потрібно зніматись”, або “У вас така родинка, напевне, ви хворієте на рак шкіри”. Цим нападника можна розбалансувати.

А Михайло — майстер із джиу-джитсу, переконує: багато сили — і не треба. Досить запам’ятати основні точки, куди можна нанести удар: “Наприклад, пах — це чимала зона, не б’ємо по геніталіях, б’ємо нижче пряжки на штанах. Ніс — теж чимала зона”.

Краще у небезпечні ситуації не потрапляти, щоб нові вміння на практиці не знадобилися, — запевняють організатори проекту. Проте, ніхто не може бути впевненим, що не потрапить у небезпечну ситуацію.

Чи потрібні курси самозахисту у нашому місті? Як свідчить міліцейська хроніка, Калуш не є “райським куточком”. У період із січня по лютий цього року до калуських правоохоронців звернулися 829 жителів міста і району, міліцією зареєстровано 163 злочини. З них 8 — особливо тяжких злочинів, 46 — тяжких, 37 — злочинів середньої тяжкості та 24, що класифікуються, як легкі. На даний час розкрито 87 злочинів, до кримінальної відповідальності притягнено 48 осіб, 5 осіб піддано арешту. Таку статистику озвучив начальник Калуського відділу МВ УМВС в Івано-Франківській області Василь Кіцелюк на прес-конференції для місцевих ЗМІ, яка відбулася у березні.

Як свідчить статистика, більш ніж у 70% випадків постраждалі, у разі нападу на них зловмисників, не звертаються за допомогою до правоохоронців. Більшість не вірить, що їхні вкрадені речі можна повернути, а ще частина вважає, що це — марнування часу, сил і нервів. Дехто з постраждалих (особливо — жінки. — Авт.) просто боїться, що нападник дізнається і помститься. Як результат — у постраждалих виникає страх прогулятися ввечері по місту чи зайти у під’їзд будинку, розвивається ксенофобія. І цей список можна продовжити.

У Калуші спеціальних курсів із самооборони немає. Проте, наприклад, у ДЮСШ “Сокіл” діють відділення дзюдо, боксу та вільної боротьби. За словами директор директора ДЮСШ Богдана Когута, майстри спорту, тренери з різних видів спорту працюють із вихованцями на спортивний розряд і результат. А для курсів самооборони потрібні кваліфіковані спеціалісти, які вже б мали певний досвід у цій галузі.

Проте, вихованці цієї спортивної школи мають можливість ознайомитися із самбо — самозахистом без зброї. Хоча у “Соколі” і взагалі у Калуші ця боротьба не культивується. Але ті, хто займається на відділенні дзюдо, мають змогу ознайомитися також і з самбо. За словами тренера-викладача із дзюдо ДЮСШ “Сокіл”, володаря чорного паска, 2 Дан Василя Клима, самбо допомагає кращому оволодінню прийомами боротьби дзюдо, яку нещодавно введено до програми Олімпійських ігор.

— Я вважаю, що курси самозахисту — дуже потрібні. А для бажаючих опанувати самбо варто було б відкрити спеціалізоване відділення, — вважає Василь Клим.

На переконання президента осередку Міжнародної федерації бойового гопака в Івано-Франківській області, калушанина Віктора Павліва, попри рапорти правоохоронців, реальна злочинність зростає. Тільки і чути, що там побили, тут —  пограбували.

— Тому самозахист — це той напрямок, на який мають звернути увагу як тренери діючих спортивних шкіл, так і влада, — переконаний Віктор Павлів. — Дівчат і жінок нікому захистити: чоловіки не відвідують спортивні заклади, ігнорують службу в українській армії. У Калуші є достатньо тренерів, які на практиці можуть навчити самообороні. Такі курси можна відкрити у межах діючих спортивних шкіл. Крім того, вважаю, що має бути державна програма для самозахисту і оздоровлення, які можна поєднати. А Калуш має подати приклад із реалізації такої програми.

У рамках Федерації бойового гопака вивчають жіноче бойове мистецтво “Асгарда”, яке спрямоване на самозахист. На жаль, у Калуші його не культивують. 

 

 

Чи потрібні курси самозахисту у Калуші?

 

Юлія, 22 роки, юрист: — Найкраща зброя при самозахисті, якщо ви не помічали, — завжди при собі. Це — ти сама! Руки та ноги. Якщо вмієш володіти ними — вони тобі завжди допоможуть! Якщо ні, то просто потрібно займатись спортом та іншими бойовими мистецтвами і використовувати їх у корисних цілях. Та краще було б, якби у Калуші відкрилися спеціалізовані курси, де б навчали, як поводити себе у таких ситуаціях, як правильно користуватися підручними засобами, можливо, навіть використовувати певні психологічні прийоми.

 

 

 

Уляна, 24 роки, продавець: — Я вважаю, що такі курси — потрібні, оскільки сама вже двічі потрапляла у небезпечні ситуації. Першого разу зловмисники відібрали у мене сумку, у якій були цінні речі. Я з усіх сил намагалася відбитися від нападників, та було марно. Пізніше звернулася до правоохоронців, винуватців знайшли і відправили за грати. Коли вдруге на мене напали, то я відбулася лише кількома синцями та подряпинами. Тому я — обома руками за курси з самозахисту.

 

 

 

Уляна, 27 років, продавець: — Звичайно, курси потрібні. Якось, повертаючись додому, близько 8-ї години вечора, на мене біля міського парку напали зловмисники, зірвали з вух золоті сережки, дуже пошкодили одне вухо. Усе настільки швидко відбувалося, що я навіть не змогла усвідомити, що зі мною таке трапилося. З того часу мені страшно ввечері повертатися з роботи додому, гуляти містом на самоті. Я зверталась за допомогою до правоохоронців, проте — безрезультатно: зловмисників так і не знайшли. 

 

 

 

Мирослава, 50 років, медик: — На мою думку, такі курси треба запровадити у шкільну та студентську навчальні програми. Бо, як не дивно, нападники у більшості випадків обирають собі у жертви саме представниць таких вікових категорій. Жіноче населення особливо потерпає від нападників. Ми — сильні жінки, тому повинні самі себе оберігати, а не чекати допомоги сторонніх. Я за те, щоб у Калуші були такі курси, оскільки я — мама та бабуся, і здоров’я моїх рідних для мене — понад усе.