“Якщо говорити про приводи, які б могли стимулювати людей на участь у мітингах та демонстраціях, то найвищі позиції у цьому рейтингу, за даними соцдосліджень, посідають значне підвищення цін на найнеобхідніше та невиплата зарплат, протест проти скорочення зарплат, підвищення тарифів на комунальні послуги... Якщо людей позбавляють найнеобхіднішого їм залишається тільки вийти на вулицю”, — підкреслив Юрій Якименко.
Ці акції, на думку експерта, можуть очолити представники провідних політичних сил.
“Це було б логічною поведінкою для лідерів політичних сил. Однак, ми бачимо, який рівень підтримки у влади й опозиції. Рівень підтримки опозиції, якщо і зростає, то не суттєво, попри значне падіння довіри до влади. Тому є питання стосовно користі для акцій від участі політиків у них. Однак самі політики можуть брати участь у таких акціях у різних ролях, тобто, вони можуть своїми повноваженнями забезпечувати реалізацію мети акцій”, — додав експерт. — Звичайно не можна говорити, що це — невідворотнє явище, хоча б тому, що будь-яка політика може бути скорегована. У першу чергу, мова йде про соціально-економічну політику для створення певних компенсаторів, які могли б зменшити рівень соціального невдоволення. Є варіанти відвернення суспільної уваги. Наприклад, спровокувати акцію аналогічну тій, яка була 9 травня у Львові, щоб відвернути увагу від соціально-економічної проблематики”.
“Навпаки, на початку осені і взимку є певне зростання. Не дарма у нас колись були весняні та осінні наступи трудящих. Хоча враховуючи, що влітку планується чергове підвищення тарифів та цін, то це стимулюватиме ще більше невдоволення”, — підкреслив Юрій Якименко.
“Якщо ми побачимо збіг обставин: зростання цін, тарифів, виникнення дефіциту продуктів життєво важливих, десь починає не виплачуватися зарплата, а ще на цей фон накладатиметься якась резонансна суспільно-політична подія, яка стає каталізатором, то тоді можливі активні масові акції протесту”, — резюмував експерт.