Змагання цьогоріч набули обласного масштабу. Подивитися на них приїхали і колеги калуських козаків із Галича, Тисмениці, Богородчан та Івано-Франківська. Хоча, змагалися, в основному, калуські юнаки, учні школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша та вихованці інших спортивних секцій міста, а також юнаки, які просто хотіли спробувати свої сили у козацьких багатоборствах. Адже козацтво як стиль життя стає на теренах Калущини дедалі популярнішим. Тим паче, що детально вивчити його можуть усі охочі. За словами співорганізатора заходу, голови Калуської міської організації Міжнародної федерації бойового гопака, директора школи Віктора Павліва, усе більше позитивних тенденцій помітні серед вихованців школи. Діти повертаються до улюбленого заняття навіть після кількарічної перерви.
— Тішить, що наразі нам вдається залучати до навчання бойовому гопаку юнаків віком 13-15 років. Адже це — найбільш складний, перехідний, вік, коли діти, практично, неконтрольовані. Відтак, трапляються випадки, коли діти приходять до нас навіть після 2-3-річної перерви. Бо, побачивши публікації про нашу школу і ЗМІ та Інтернеті, стає соромно, що покинули навчання, і виникає бажання повернутися, — зазначив Віктор Павлів. — Цьогоріч новація у школі бойового гопака — пробне навчання чотирирічних дітей. Спочатку проводимо пробні тренування, визначаємо, чи дитина готова і схильна займатися цим мистецтвом бою. Відтак, вирішуємо, чи варто займатися далі.
Загалом, фестивалем «Козацькі звитяги» цьогоріч завершено цикл активних змагань і таборів «гопаківців». Розпочинається підготовка до наступного таборування і тренування. Відтак, є надія, що посприяє у проведенні літнього відпочинку і районна влада. Співпраця між Калуським міським осередком бойового гопака і Калуською РДА розпочалася улітку. Вона полягає, зокрема, в облаштуванні наразі недобудованого відпочинкового табору у Грабівці під потреби учнів бойового гопака. Однак, наразі з’ясовуємо питання власності табору.
«Козацькі звитяги» у місті проводять уже вдруге. Хоча, саму ідею запозичили у козаків київських. А вдруге провели фестиваль — за вимогами калушан.
— Ідея виникла після того, як я відвідав «Козацькі звитяги» у музеї національної архітектури і побуту у Пирогово на Київщині. Звичайно, там було більш грандіозне дійство. Адже його підтримували меценати і спонсори зі столиці, допомагала Київська міська рада, музей Пирогово, власне, на базі якого цей фестиваль і відбувся. Відтак, мені спало на думку: чому ж нам не зробити щось подібне, не привезти ідею сюди і не проводити ці змагання, — пригадав Віктор Павлів. — Минулого року були пробні змагання. Ми, дійсно, першими у Калуші організували щось подібне. Команда Центру здоров’я «СОК», моя команда ще не могли зрозуміти, що ми будемо проводити і як воно має виглядати. Тому минулого року у нас була така собі репетиція. Цього року ми проаналізували плюси і мінуси. Дещо підкорегували. Зокрема, ми не включили у змагання дітей віком 6-9 років. Ми зробили для них козацькі забави. Сюди ще включили буксирування автомобіля.
Якщо минулого року під час проведення свята чоловіки вправлялися у силі, а жінки — у куховарстві, то цьогоріч прекрасна половина, переважно, спостерігала за звитягами.
Готували — також чоловіки. При чому, напам’ять знали всі рецепти і тонкощі приготування козацького кулішу. Відтак, у справжньому казані, на вогнищі посеред житлового масиву міста, чоловіки, як у давнину на Січі, влаштували собі школу виживання. Вправно різали цибулю і сало. На вже присмажені шкварки засипали пшеничну крупу. Жінки — тільки допомагали. У козацькому меню були ще борщ, узвар і печиво.
Тим часом, учасники і господарі свята приступили до головного — козацьких звитяг. Звитяжили у кількох вікових категоріях. Зокрема, не брали участь безпосередньо у змаганнях наймолодші — юнаки віком від шести до дев’яти років. Вони натомість —бавилися на сонечку у традиційні козацькі ігри. Тоді, як старші — вправлялися у підніманні гир вагою 8 та 24 кілограми, а також — піднімання штанги, штовханні, дартсі та бігу.
«Родзинкою» свята ставало буксирування автомобіля, який надав чемпіон України із гірських перегонів України Сергій Жолінський. Хоча, не вдалося надати для буксирування гоночне авто, видовище від змагання було не менш вражаючим. Усі охочі повнолітні учасники змагань мали буксирувати автомобіль на 5 метрів у найкоротший термін. Із шести парубків і чоловіків буксирували півторатонне авто за 10-20 секунд. Зрештою, найкращими буксирувальниками автомобілів визнали калушан Михайла Петрівника, який упорався за 10,3 секунди, й Олександра Вериньов, який відстав від суперника всього на третину секунди, показавши результат у 10,66 секунди.
Відтак, присутнім не залишилося нічого, як насолоджуватися козацькими піснями, кулішем, узваром, борщем і салютом. Усі присутні резюмували: свято вдалося на славу. Тож, є надія, що традиція проведення свята не перерветься, а вже наступного року воно, ймовірно, вийде за межі області і прийматиме гостей і з інших регіонів України.
Фоторепортаж — ТУТ:
http://vikna.if.ua/media/photo/2011/10/24/6621/view