Наступного року вилікують усіх: у Калуші готують реформу

За оцінкою ВООЗ, на місяць із 1 тис. осіб 750 відчувають нездужання, 250-м із них потрібна консультація сімейного лікаря, п’ятьом — консультація вузького спеціаліста, дев’ятьом — госпіталізація, — повідомляє сайт “Корреспондент”. І тільки одному дійсно необхідна спеціалізована допомога. Щоб звільнити лікарів високої кваліфікації від рутинної роботи з прийому “зайвих” пацієнтів, медичні послуги, за реформою, мають перетворитися на трирівневу модель. Її конструкція виглядає так: на першому рівні — сімейні лікарі. Працювати вони будуть в амбулаторіях сімейної медицини, які відкриються у поліклініках або нових приміщеннях. Буде їх значно більше, ніж поліклінік. Лікарі візьмуть на себе прийом пацієнтів різного віку і з будь-якими симптомами. За задумом МОЗ, сімейні лікарі мають прийняти і надати допомогу 70% усіх тих, хто до них звернувся
Таким чином, зніметься навантаження з кардіологів, хірургів, невропатологів — лікарів вузького профілю. Це вже фахівці другого, більш високого рівня, до яких у разі необхідності направляє сімейний лікар. Автори реформи відмовляються від багатопрофільних лікарень на користь клінік різного рівня лікування: інтенсивного, планового та відновлювального.
У рідкісних випадках пацієнт потрапляє на горішній, третій рівень лікувальної піраміди, — в добре оснащені клініки, куди зберуть кращі мізки і руки вітчизняної медицини. Лікарень буде менше, але обладнати їх стане легше.
Пілотний проект реформи охорони здоров’я стартував у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях та Києві цього року і триватиме до 2014 року. Загалом, у законопроекті про бюджет наступного року заплановано 327 млн.  гривень на експеримент медичних реформ у пілотних регіонах.

Калуш теж готується до реформи
За словами головного лікаря Калуської ЦРЛ Івана Красійчука, існуюча схема медичного обслуговування не задовільняє ні лікарів, ні пацієнтів. І хоча Калуш до “пілотного” списку не ввійшов, медик запевняє: медичній реформі на Калущині — все одно бути.
— Ми — одне з небагатьох міст України, де медичне обслуговування, діагностика, всі обстеження — безкоштовні і на відповідному рівні. У медичних закладах інших міст чи районних лікарнях — усе набагато гірше: застаріле обладнання, мізерні суми на харчування та медикаменти. Тому уряд прийняв рішення про проведення реформи галузі охорони здоров’я, — резюмує Іван Красійчук.
Найперше, що потрібно зробити у рамках реформи, — розмежувати рівні медичної допомоги: як організаційно, так і фінансово. Так, первинна ланка медичної допомоги на Калущині — це ФАПи та амбулаторії. Для того, щоб ці сільські заклади медичного обслуговування стали більш-менш самодостатніми структурами, їх потрібно відповідно фінансувати. За підрахунками Івана Красійчука, на їхнє функціонування потрібно виділяти не менше, ніж 25% від загального бюджету медицини. Сьогодні із “натяжкою” можна говорити про 10%. Амбулаторії та ФАПи повинні бути забезпечені апаратурою та транспортом. А головне — відповідними фахівцями. На думку авторів реформи, для нової загальнонаціональної медичної моделі Україні потрібно до 30 тис. сімейних лікарів. Близько 10 тис. українських лікарів уже пройшли перепідготовку.
Пройшли її і сімейні лікарі Калущини. Отож, офіційно кожен лікар сільської амбулаторії — тепер доктор широкого профілю, який повинен займатися лікуванням дорослих та дітей. Однак, за мовчазною згодою, лікарі і далі працюють за своєю спеціальністю, бо терапевти бояться дітей, а педіатри часто не ризикують прописувати лікування без консультацій “вузьких” спеціалістів.
— За нормами, сімейний лікар повинен обслуговувати не більше, як 1,2 тис. населення, — стверджує Іван Красійчук. — У нас зараз лікарі мають дільниці із кількістю населення 2,5-3 тис. населення. І, звісно, що це позначається на рівні медичних послуг. Для того, щоб довести медицину Калущини до таких показників, потрібно ще як мінімум 10 сімейних лікарів (зараз працюють 27. — Авт.). А сімейним лікарем зараз ніхто не хоче бути.
Згідно із реформою, місцева влада сама повинна придумати, чим зацікавить і простимулює молодих фахівців для того, щоб вони працювали у сфері сімейної медицини. Але переважно небагаті місцеві бюджети навряд чи зможуть запропонувати медикам житло чи інший матеріальний стимул. Молодь уважає перспективнішим ставати лікарями вузького профілю, бо це — додаткові можливості заробітку у вигляді подяк від пацієнтів. За словами екс-міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука, у медицині у вигляді хабарів, оплати медикаментів та операцій крутиться ще один тіньовий бюджет охорони здоров’я. А, загалом, за 5 років бюджет медицини зріс удвічі — з майже 5 млрд. гривень у 2007 році до майже 10 млрд. гривень, закладених у бюджеті 2012 року.
Перший крок, який робить місцева влада у напрямку реформи, — це створює Центр первинної медико-санітарної допомоги на базі районної лікарні. Нині готується проект відповідного наказу головного лікаря Калуської ЦРЛ. Поки що Центр не буде окремою юридичною особою і входитиме у структуру Калуської ЦРЛ. Під його егідою об’єднаються всі 39 ФАПів та 11 амбулаторій Калуського району.

За які гроші?
Наступного року міська влада планує отримати 50 млн. гривень з державного бюджету на закупівлю медичного обладнання. Частину цих коштів, обіцяє Іван Красійчук, буде спрямовано на закупівлю медичного обладнання для ФАПів та амбулаторій.
У ідеалі, сільські медики повинні мати не тільки на чому діагностувати, але і транспорт для того, щоб виїжджати на виклики та стежити за самопочуттям пацієнтів. Зараз кожна амбулаторія отримує у своє розпорядження машину на кілька годин кілька разів на тиждень. Якщо, скажімо, педіатр має 5-10 викликів на день, а ще лікар повинен здійснити прийом пацієнтів у стінах амбулаторії, то чи зможе він простежити за лікуванням дитини, у якої, наприклад, запалення легень?
За словами Івана Красійчука, якщо місто втілить реформу у життя, то на первинну ланку медичної допомоги ляже більше відповідальності. Зокрема, стимулюватимуть це почуття і матеріальним чином. Наприклад, якщо сімейний лікар направив на лікування до Калуської ЦРЛ хворого, якого можна було пролікувати на первинному рівні, то після закінчення лікування ЦРЛ направить ФАПу рахунок за лікування. Ці кошти вираховуватимуться із бюджету первинної медичної установи, що змусить лікарів ретельніше відноситися до своїх обов’язків.
Проте, наскільки ефективною буде реформа, можна буде говорити по її завершенні. Зараз держава непогано фінансує пілотний проект. Але як ітиме фінансування після того, як реформа перестане бути експериментом і стане реальністю, — це вже інше питання. Для того, щоб втілити ідею у життя, потрібні шалені гроші. Тож, цілком імовірно, що вже згодом частину матеріальної відповідальності перекладуть на місцеві бюджету, а первинну ланку медичної допомоги зроблять “крайньою”, не забезпечивши її ні відповідною матеріально-технічною базою, ні медикаментозно. На Калущині, нагадаємо, торік за 90 млн. гривень із державного бюджету, у рамках оголошення Калуша, сіл Кропивника та Сівки Калуської зонами екологічного лиха, було закуплено чимало новітнього обладнання. Попри те, що свою частку з того обладнання, логічно, мали б отримати і дві сільські амбулаторії, їм практично нічого не перепало. Між тим, якби ці села отримали обладнання хоча б на 5-10 млн. гривень, то їхні амбулаторії стали б передовими і показовими. То чи зможуть заклади первинної медичної допомоги наступного року розраховувати на частку із очікуваних 50 млн. гривень?