Щоб вмерти по-людськи...

Для цього тепер потрібно щомісяця проходити огляд дільничного терапевта. А помирати потрібно обов’язково у себе вдома, і — без тілесних ушкоджень. Це — одні із небагатьох умов, за яких після смерті не робитимуть розтин. За новими правилами, які діють в Україні із жовтня, у переважній більшості випадків померлих мають детально оглянути працівники міліції та медики, а при найменшій підозрі на насильницьку смерть, при раптовій смерті, при наявності тілесних ушкоджень — тіло людини піддають судово-медичній експертизі.
Переглядів: 441

Насправді тут — зовсім не до жартів. Бо спільна постанова Міністерства охорони здоров’я та МВС суттєво ускладнює процедуру споряджання померлого в останню дорогу. На сьогодні постанова викликає ще чимало запитань, на які законодавець не передбачив відповідей. Для з’ясування окремих нюансів, минулого тижня у Калуській ЦРЛ відбулася спільна нарада за участю міської влади, медиків, представників міліції, судмедекспертів та сільських голів.
Як повідомила заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш, новий наказ з’явився 25 жовтня. Його необхідність викликана тим, що на теренах східної і південної України було виявлено більше сотні випадків насильницької смерті. При чому — факт, що людині допомогли померти, з’ясовувався вже після похоронів.
— Про кожен випадок смерті людини повинні бути повідомлені правоохоронні органи та медики, — резюмує Наталія Кінаш. — Навіть, якщо медичні працівники першими отримали повідомлення про смерть, вони зобов’язані одразу ж зателефонувати до міліції. До приїзду правоохоронців забороняється переміщати тіло людини. За винятком випадків, якщо людина ще жива, і медики чи сторонні люди намагаються реанімувати її.
За словами начальника слідчого відділу Калуського МВ УМВС Василя Дзундзи, одразу після смерті і впродовж кількох годин тіло людини належить оглянути медикам та працівникам міліції. Смерть фіксують четверо осіб: слідчий, медичний працівник та двоє понятих. Загалом процедура виглядає так: за викликом виїжджає слідча група, у картці виклику фіксується годину виклику, прізвище того, хто прийняв виклик та того, хто — повідомив. За результатами роботи, складається протокол огляду місця події, у якому повинні поставити свої підписи всі учасники процесу. Якщо, до прикладу, медик чи поняті не згідні із протоколом, вони повинні аргументувати свою відмову у письмовому вигляді. До справи додається також фототаблиця, та — показання родичів і сусідів. Опитування покладається на дільничних інспекторів міліції, які також виїжджають у складі групи.
— Лікар і слідчий повинні разом оглянути померлого, місце події та прийняти рішення про необхідність розтину, — стверджує Василь Дзундза. — Якщо виникає підозра про насильницьку смерть, тілесні ушкодження, то на місці події працює слідчо-оперативна група МВС за участю судово-медичного експерта та інших спеціалістів. Вони документують, фотографують, опитують родичів чи сусідів. Тобто — фіксують обставини. Про факти наглої смерті чи підозру на таку повідомляють у прокуратуру, слідчий якої теж залучається до розслідування.
Судово-медичній експертизі померлого піддають не тільки тоді, якщо є сліди насильницької смерті. За твердженням судмедексперта Любові Сікори, присутність експерта (а, відповідно — і розтин тіла. — Авт.), є безумовним за обставин, якщо: на тілі наявні травми; відбулося удушення; були дії крайніх температур; коли смерть настала зненацька на фоні видимого здоров’я, поза домом (при чому навіть, якщо людина померла у себе на подвір’ї, це вже — поза домом. — Авт.), або якщо особа померлого не встановлена. Дільничний терапевт (фельдшер) виїжджає “на смерть” тільки у випадку, якщо людина померла вдома, і — без очевидних ознак насилля. Тому, якщо родичі повідомляють про смерть, то повинні чітко вказати обставини смерті. Це дозволить оперативніше реагувати і відразу залучати необхідних спеціалістів.
У наказі також передбачені ті некількісні випадки, коли розтин тіла не проводиться. Якщо хворий перебуває на диспансерному обліку і (або) не пізніше, ніж за місяць до смерті звертався за медичної допомогою, що зафіксовано в амбулаторній картці, судово-медична експертиза не потрібна. Але — якщо на тілі немає слідів насильницької смерті. Якщо людина, ще будучи при свідомості, у присутності двох свідків, письмово відмовилася від проведення розтину, але на тілі є тілесні ушкодження, судово-медичну експертизу все ж проведуть. Відмова родичів від проведення розтину обернеться відсутністю свідоцтва про смерть.
Якщо ж людина померла своєю смертю? Слідчий оглядає тіло, вивчає місце, складає протокол і фототаблицю. Також — опитує родичів та інших свідків. У протоколі обов’язково зазначає, чи перебував померлий на диспансерному обліку, коли востаннє звертався до лікаря, був оглянутий. З урахуванням результатів проведеної на місці події перевірки слідчий особисто приймає рішення про необхідність судмедекспертизи.

Владі рекомендують шукати гроші
Між тим, наказ залишає без відповідей чимало нюансів. Зокрема, сільських голів цікавило питання: хто повинен займатися доставкою тіла на проведення розтину? За словами Наталії Кінаш, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги не надає населенню таких послуг. Відтак, держава рекомендує органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати це питання. Як варіант — створювати комунальні ритуальні підприємства. У Калуші КП “Ритуальні послуги” функціонує, у районі — ні. За словами міського голови Ігоря Насалика, міська влада шукає варіанти вирішення проблеми. Наразі ідей — дві: купити КП спеціальну машину для перевезення померлих, або ж — виділити одну машину зі станції швидкої і невідкладної медичної допомоги. Звісно, акцентує влада, це вже вирішуватиметься наступного року. Але навіть, якщо спеціальна машина й існуватиме, платити за транспортування тіла все ж доведеться родичам. За винятком випадків, коли йдеться про одиноких чи вкрай незабезпечених людей.
Згідно із наказом, тіло людини забороняється переміщати до приїзду слідчої групи. Навіть, якщо смерть настала посеред вулиці під час проливного дощу. Проте до приїзду медиків та міліції може пройти навіть кілька годин. Наталія Кінаш  просить у родичів розуміння: якщо йтиметься про порятунок людського життя чи допомоги міліції потребуватимуть живі, то, звісно, медичну і міліцейську допомогу надаватимуть, насамперед, цій категорії. Родичам померлих у цей час доведеться терпляче чекати. Чи вистачить терпіння людям у такий момент — невідомо.
Тим часом, міліція вже констатує: з жовтня, відколи вступив у дію новий наказ, щодня по Калушу та району фіксують по 5-6 викликів про смерть. Це — практично подвійне навантаження на працівників міліції, медиків, “швидку”, експертів. Попри те, ані доплат, ані збільшення штату чи додаткового фінансування на пальне наказ не передбачає. Більше того: на Калущині працює всього 1 судмедексперт, який при цьому обслуговує ще один район. За два місяці працівники міліції виявили 3 випадки, коли на тілі померлих були тілесні ушкодження. Сюди, зокрема, зараховані і смерті через дорожньо-транспортні пригоди.
— Перший крок місцевої влади полягатиме у тому, що ми звертатимемося до відповідних державних органів влади з тим, щоб судовий експерт був закріплений за нашим районом, — повідомив в. о. заступника міського голови Василь Турчин. — Також влада вирішуватиме проблему перевезення тіл померлих.
Між тим, сільські голови ініціювали звернення до законодавців із тим, щоб вказати недоліки у нових правилах поховання, та у терміновому порядку — виправити їх. Влада рекомендує збирати письмові зауваження й обіцяє направити їх уряду. Проте, вже зараз, за інформацією сільських голів, є випадки, коли людей ховають без розтину, а відтак — і без свідоцтва про смерть. Відтак, у господарських книгах з’являються “мертві” душі.
Позитив від нововведення бачать медики: лікарі сподіваються, що нові правила поховання стимулюватимуть людей частіше звертатися за медичною допомогою, і навіть — за профілактичною.