Кропивник бореться за життя і вимагає переселення

Нагадаємо, що наприкінці минулого року мешканці села Кропивника двічі самовільно перекривали розсолопровід, яким розсоли з хвостосховища №2 надходять у шахтні пустоти рудника “Ново-Голинь”. У конфлікт втрутилася міліція. Такій акції протесту передували безрезультатні звернення селян до сільської та районної влади. Прикметно, що сільські збори відбулися не з ініціативи сільського очільника, а — самих мешканців села.
За словами екс-сільського голови Кропивника Любомира Бреславського, працівники ДП “Калійний завод” працюють на території Кропивницької сільської ради, проте виконання робіт із сільським керівництвом не погодили. Крім того, на думку заступника директора ДНДІ галургії, завідувача геологічної лабораторії Юрія Садового, заливка розсолами рудника не вплине позитивно на стан земної поверхні.
— Зволоження породи зменшує її міцність до 10 разів, — стверджує науковець. — Однозначно буде відбуватися інтенсивне просідання, а розсоли потраплятимуть у водоносні горизонти. Тому впевнено стверджую: площа, на якій розташоване село, буде просідати, триватиме підтоплення грунтовими водами і заболочення, забруднюватимуться річки і криниці.
Тож, на зборах села кропив’яни вирішили:
— терміново зупинити заливку розсолів із хвостосховища №2 у шахтні виробітки рудників “Ново-Голинь” та “Голинь” через вентиляційний отвір №3, який розташований на території Кропивницької сільської ради у межах населеного пункту;
— запропонувати керівництву ДП “Калійний завод” та ВАТ “Оріана” у місячний термін провести демонтаж незаконно встановленого трубопроводу, оскільки проект монтажу не погоджений із Кропивницькою сільською громадою;
— відповідно до ст. 50 Конституції України, яка гарантує безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, направити звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів із проханням виділити кошти для термінового відселення мешканців Кропивника із зони просідань. А також — просити виділити кошти для ДНДІ галургії для проведення щорічного моніторингу просідання поверхні землі над шахтними виробітками у межах населеного пункту;
— звернутися до ДНДІ галургії для надання правдивих інструментальних вимірів просідання землі над шахтними виробітками рудника “Ново-Голинь” та “Голинь”.
На збори села були запрошені і представники районної влади, проте вони не прибули. Голова Калуської РДА Василь Петрів у коментарі “Вікнам” повідомив, що 1 січня перебував у с. Старому Угринові на відзначенні річниці з дня народження Степана Бандери. Проте запевнив, що влада про проблему знає, і — реагує.
— Ми направили лист  до обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з тим, щоб провести засідання комісії, де розглянути проблему Кропивника. У листі ми просили також залучити до участі у вивченні та вирішенні питання всі наукові інститути, які займаються екологічними проблемами Калущини. Засідання комісії має відбутися орієнтовно на початку лютого, — повідомив Василь Петрів. 
Нагадаємо, що у 2010 році, коли Калуш, села Кропивник та Сівка Калуська були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації, одним із пріоритетних напрямків анонсувалося відселення людей із зони просідань. За словами начальника управління надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Ігоря Головатчука, відселення планувалося у чотири етапи.
— За даними ДНДІ галургії, загальна кількість людей, які підлягають відселенню, становить 4238 осіб. Вони проживають у 1009 індивідуальних житлових будинках, — стверджує Ігор Головатчук. — Вивчивши звіти про моніторингові дослідження, було вирішено за доцільне відселяти людей у чотири етапи. Насамперед, планувалося відселення 1462 осіб із села Сівки Калуської. У другу чергу — мешканців 111 житлових будинків у мікрорайоні Хотіні та 241 житлового будинку — у с. Кропивнику. Загалом — 1478 осіб. Згодом на черзі були мешканці 309 індивідуальних житлових будинків з частини Калуша, яка розташована над центральним полем виробіток рудника “Калуш”. У цих будинках проживає 1298 осіб. І, насамкінець, мали б відселити ще 467 осіб із Хотіня.
Розглядалися різноманітні варіанти щодо відселення людей. Базовим вважався той, за яким у Підгірках мав вирости новий мікрорайон. За експертним висновком Мінрегіонбуду, який був розроблений ще 2 роки тому, для спорудження житла для відселення 4238 мешканців Калущини, необхідно було загалом 280,8 млн. гривень. Дитячий садок на 150 місць обійшовся б у 6,6 млн. гривень, школа на 620 учнів — у 21,6 млн. гривень.
Згодом міський голова Ігор Насалик повідомив, що новобудови — занадто дорогий варіант. Дешевше купувати житло на вторинному ринку. А якщо Калуш не зможе вдовольнити попиту, то житло, за словами міського голови, мали купувати навіть в Івано-Франківську. 
На початку грудня у Калуші працювала міжвідомча робоча група з вивчення ситуації на полігоні токсичних відходів та на Домбровському кар’єрі. Науковці пропонують провести цілий комплекс заходів, щоб запобігти виникненню екологічної катастрофи у Калуші. Як повідомив “Вікнам” координатор програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD) Михайло Малков, за результати роботи, міжвідомча група розробила і подала цілий перелік своїх пропозицій, фінансування яких мав затвердити Кабмін. Серед пропозицій були і ті, які стосувалися відселення людей із зони просідань. На сьогодні немає жодної інформації про те, що уряд передбачив кошти на відселення мешканців Калущини.