Активісти товариства “Захист” і надалі готові доглядати за безпритульними тваринами. Однак, — за співпраці з владою і гр Практика притулків для безпритульних собак діє в усій Європі. Останніми роками вона шириться й Україною. Проте, навіть у нашій державі більшість із притулків — приватні, або ж відкриті коштом міжнародних благодійних організацій. Тому проблема скорочення кількості безпритульних тварин і нині не втрачає актуальності. У європейських країнах утримання домашніх тварин — давно врегульоване законодавством. Тому безпритульних тварин там — небагато. Чимало — втікають чи губляться. Притулки для тварин у Європі — такі собі перевалочні пункти, де тварина може почекати, доки не знайдуть господаря, який її загубив, або ж хтось не зголоситься взяти її додому. Практично у всіх притулках проводять стерилізацію. Показовою у цьому плані є Німеччина, де домашніх тварин власникам продають уже стерилізованими. Розводять тварин хіба що у розплідниках. Відтак, небажаного потомства вони не дають.
Ментальність українців — дещо відмінна. Тому потомство безхатьків, певною мірою, — вина самих людей, які безвідповідально ставляться до домашніх улюбленців, просто відпускаючи їх “погуляти” або виганяючи на вулицю, коли тварина набридне чи догляд за нею стане обтяжливим.
Потрібні волонтери і старі холодильники
Притулок у Калуші наразі працює тільки із тваринами, які потребують допомоги. 50 собак утримують п’ятеро активістів товариства “Захист”. Після багаторічних обіцянок серйозно взятися за облаштування притулку, перейшла до конкретних кроків і міська влада. На зміну Програмі скорочення популяції безпритульних тварин у м. Калуші на 2008-2011 роки депутати міськради затвердили Програму скорочення кількості безпритульних тварин у м. Калуші на 2012-2015 роки шляхом етичного ставлення до них та регулювання їхньої чисельності гуманними та цивілізованими способами. Нова Програма передбачає фінансування у розмірі 837 тис. гривень впродовж 4-х років. 99 тис. гривень уже цього року має бути використано на облаштування притулку (влаштування огорожі та вольєрів. — Авт.), 22 тис. гривень — на закупівлю засобів відлову бродячих тварин та 140 тис. гривень — на їхній відлов та утримання у притулку.
Аспекти облаштування притулку обговорювали на нараді у першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука 21 березня.
Наразі у справі облаштування притулку зацікавлено одразу кілька структур, які, проте, ніяк не дійдуть консенсусу щодо того, як надалі їм співпрацювати. Управління ЖКГ розраховує ввести у штат КП “Екосервіс” посади охоронця і ветеринара. Директор комунального підприємства “Екосервіс” Дмитро Кобилецький наголосив, що більш доцільно створити окреме комунальне підприємство, яке могло б займатися притулком.
Активісти товариства “Захист”, спираючись на кількарічний досвід роботи у притулку, наполягали на тому, щоб увести хоча б дві шатні посади для здійснення догляду за тваринами. За словами голови товариства Ольги Тарханової, товариство не погоджується на те, щоб бути повністю усуненим від роботи притулку.
Однак, перевести притулок із бюджетним фінансуванням у повне відання громадської організації неможливо із правового погляду.
Після довгої дискусії зійшлися на тому, що один із представників організації займе посаду охоронця притулку. Решта — працюватимуть на волонтерських засадах. Проте, зі значно зменшеним навантаженням. Шукатимуть волонтерів, які можуть допомагати доглядати за тваринами, у чому доможе спілка малого і середнього бізнесу “Альтернатива”.
Кошти, передбачені Програмою, планують використати із максимальною користю для самого притулку. Більшу частину коштів спрямують на облаштування притулку та закупівлю медикаментів. Влада обіцяє розпочати із установлення вольєрів. Із 30-и замовлених вольєрів наразі готові 9, кожен із яких має площу 5 кв. метрів. Змонтувати їх, а також — обгородити територію планують уже до кінця наступного тижня.
— Вольєр розрахований на утримання трьох собак. Він має три розділені секції. Дві стіни у вольєрі — дерев’яні. Дві — обгороджені сіткою. Вольєри плануємо розташувати з трьох боків по периметру притулку. Тож, він слугуватиме й огорожею. З одного боку території, яка виходить до річки Сівки, буде встановлений паркан, — пояснив заступник начальника управління ЖКГ Калуської міської ради Микола Найда. — У вольєрі передбачено спальне місце, а також — відкритий майданчик. Дах виготовлений із профілю, а підлога — утеплена. Таким чином, у 30-и замовлених вольєрах зможе проживати 120 собак.
Суттєві зауваження активісти товариства “Захист” мали і до організації годування собак. Управління ЖКГ уже досягло згоди щодо того, щоб зі шкільних їдалень та Калуської ЦРЛ до притулку привозили харчові відходи. Згідно із розробленим графіком, щодня з 14-ї до 15-ї години до притулку мають привозити харчі. Згідно із планом роботи товариства “Захист”, одна собака має споживати 250 грамів круп, 300 грамів сухих кормів, 100 грамів фаршу, 300 грамів кісток та 20 грамів рослинного жиру щодня. Тих відходів, які звозитимуть до притулку із комунальних закладів, на думку членів товариства “Захист”, може бути недостатньо. Тим паче, за день вони псуватимуться. Тож, у перспективі притулкові потрібні будуть навіть старі холодильники, з якими можуть допомогти калушани.
За словами першого заступника міського голови Ігоря Матвійчука, наразі готувати їжу безпосередньо у притулку — занадто дорого, адже до приміщення не підведені газ та електрика. Проте, можливості підгодівлі тварин, у тому числі, коштом бюджету, — не виключені.
Стерилізація — не цьогоріч
Основне питання наразі полягає не в облаштуванні притулку, і навіть не у коштах, а — у тому, що робити далі із тваринами. Так, притулок, де проживатимуть 120 тварин, суттєво на ситуацію не вплине. Єдина перспектива — стерилізація тварин. Проте, це питання наразі на порядку денному не стоїть. Хоча, на перспективу — розглядається.
— По-перше, для того, щоб проводити стерилізацію, потрібна ліцензія на зберігання наркотичних речовин, які необхідні для знеболення та наркозу. Це — майже 6 тис. гривень. Необхідне і приміщення з охороною, де ці препарати слід зберігати. Окреме приміщення необхідне, власне, для проведення стерилізації. У Калуші наразі стерилізація не відбувається, оскільки немає ліцензії на зберігання наркотичних речовин. Проте, зазначені в Інтернеті ціни — більше 200 гривень за стерилізацію “дівчинки”. Стерилізація “хлопчика” — дещо простіша операція. Однак, це — ціна тільки оперативного втручання. Зазвичай стерилізація передбачає ще і доопераційне обстеження, а за потреби — лікування, а також — післяопераційний нагляд, — резюмувала начальник управління ветеринарної медицини Калуша Марічка Кучма.
Тому поки що тварин звозитимуть до притулку за крайньої необхідності та за скаргами калушан. Підбиратимуть, переважно, “дівчаток”. Нині, із настанням теплої пори, у собак відбувається процес парування, і вони стають усе більш агресивними. Практика свідчить, що часто агресивних псів можна угамувати, просто забравши зі збіговиська “дівчинку”.
Відтак, наразі спільно із працівниками КП “Екосервіс” тварин відловлюватимуть і активісти товариства “Захист”. Надалі комунальники сподіваються отримати спеціальне обладнання для відлову. За словами Дмитра Кобилецького, воно буде подібне на рушницю, яка стрілятиме спеціальною сіткою. Тварина заплутуватиметься у ній, і так її можна буде легко спіймати. Наразі жодного обладнання для відлову собак комунальне підприємство не має.
Відтак, притулок — справа не тільки виділення коштів, а і консенсусу між різними сторонами. Адже, у справі, що стосується безпеки калушан, мають бути консолідовані сили всіх охочих організацій. Тож, можливо, за кілька років у Калуші налагодиться і стерилізація собак. До речі, їх доцільно позначати спеціальними ошийниками. Природна зміна на місце цих тварин — не прийде.
Ігор Насалик, міський голова:
— Над проблемою чисельності бродячих тварин у місті ми працюємо давно. Кілька років тому обіцянку допомогти врегулювати їхню чисельність взяло на себе ГО “Захист”. З міського бюджету на старт притулку була виділена допомога, підведена вода, волонтери розчистили територію і побудували якусь кількість вольєрів для тварин.
На жаль, досвід показав, що громадська організація не може самотужки впоратись із цією проблемою. “Круглий стіл” у грудні минулого року, обговорення на Вільному форумі Калуша та у ЗМІ, наради із залученням спеціалістів та активістів привели до висновку про необхідність взяти ці питання під контроль міста і спільно вирішити цю проблему. Два місяці тому міська рада прийняла Програму скорочення кількості безпритульних тварин в м. Калуші на 2012-2015 роки. На вирішення цієї проблеми ми запланували у бюджеті 837 тис. гривень. На жаль, забрати усіх собак з вулиць неможливо хоча б із природних причин. Місто завжди залишалось осередком підгодовування безпритульних тварин. Калуш не є закритою парканом зоною — вільні території, за законами тваринного світу, займуть інші собаки (хоча б — із ближніх сіл). Тому чисельність та агресивність зграй вдасться регулювати шляхом стерилізації. Останні тижні до Калуша дійшла негативна хвиля догхантерського руху, яка, безперечно, лягла на благодатний грунт. Почастішали випадки масового отруєння собак. Такі дії є злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність. Я вкотре сподіваюсь на Вашу підтримку, калушани. Калуська громада є унікальною. Вона не раз доводила усій Україні свою самобутність. Якщо ви були свідком таких вбивств, прошу за “гарячими слідами” повідомляти міліцію про такі випадки. Розумію, що багато людей заперечать: мовляв, тут і людям немає чого їсти і розраховувати на захист. Але ми поступово маємо вчитись з однаковою повагою ставитись один до одного, до безпритульних тварин і до Закону.
Леся Мартиненко, член спілки малого і середнього бізнесу “Альтернатива”:
— Першочерговим завданням при вирішенні проблеми безпритульних тварин громадськість убачає у тому, щоб домогтися початку їхньої стерилізації. Це — світовий досвід. На жаль, як би нам не було шкода, але навіть у тих країнах, де вже взято під контроль розмноження тварин, де їх нема на вулицях, де до тварин ставляться з повагою, не відмовляються і від практики евтаназії тварин, яким не мають можливості, з тих чи інших причин, знайти господарів. Тварини не повинні жити ні на вулиці, ні в клітці. І те, й інше — жорстоко. Тому найперше завдання — це взяти під контроль їхню чисельність. Коли вона буде з кожним роком зменшуватися — проблему вдасться вирішити. І це справа не одного дня, а, принаймні, кількох років. Але основне — це системний підхід. І створення притулку має відбутися разом із початком системної стерилізації безпритульних тварин, щоб поступово зменшити їх чисельність природнім гуманним шляхом. Інакше — це просто бездумна і безрезультатна витрата коштів.
Наразі крига скресла, робота почалася і треба її підтримати всіма способами, не дати їй загальмуватися. Але, щоб процес на цьому не зупинився — треба діалогу. Не ультимативного, а конструктивного. Думаю, влада міста, пішовши на цей крок та взявши на себе ці зобов’язання, готова прислухатися до слушної думки. Тільки ж компроміс можливий тоді, коли обидві сторони готові слухати і йти на поступки.