Керівники області, Калуського району та ТзОВ "Даноша" під час відкриття нового свинокомплексу у селі Ланах Галицького ра У 2005 році сільська рада Сівки Войнилівської дала дозвіл на будівництво спеціалізованої свиноферми за півкілометра від села. Проектна потужність свиноферми — 14 тисяч свиней. За словами голови Сівко-Войнилівської сільської ради Оксани Галки, склалася така ситуація, що, за її попередників, спочатку землю виділили під будівництво, а згодом — розпаювали.
— 2 роки тому у селі був проведений референдум, і мешканці села, практично, одноголосно висловилися проти будівництва свиноферми, — стверджує Оксана Галка, — Тоді ж на сесії сільської ради депутати прийняли звернення до голови ОДА та “Даноші” із проханням розірвати договір оренди земельної ділянки. У червні цього року сільські депутати прийняли рішення розірвати договір оренди. Проте, досі сільська рада отримує орендну плату за землю.
Розірвати договір оренди сільська рада може в односторонньому порядку, проте, тоді доведеться звертатися до суду. Найімовірніше, у суді село програє, і тоді доведеться відшкодовувати кошти, які компанія витратила на оформлення дозвільної документації, плату за землю. Сільська рада має надію, що “Даноша”, все ж, добровільно погодиться припинити дію договору. Тоді сільський бюджет зможе уникнути фінансових санкцій.
Міжнародні екологи вникають у проблему
Юрисконсульт МБО “Екологія—Право—Людина” Наталія Городецька переконана, що є чимало порушень нормативно-правових актів, зокрема, і закону про оренду землі, які у суді могли б переважити спір на користь селян.
— Не бійтеся — відстоюйте свої земельні ділянки, — зазначає Наталія Городецька. — Сільська рада від свого імені не могла ними розпоряджатися і взагалі не має права укладати договір оренди, якщо землі розташовані за межами населеного пункту. Предметом договору про оренду земельної ділянки може бути земельна ділянка, яка перебуває у власності — комунальній, державній чи приватній. А частки земельних паїв на час укладення договорів ще не перебували у власності, але були надані в оренду також із порушенням законодавства. Бо однією з обов’язкових умов договору є наявність державного акта на право власності на земельну ділянку. Державних актів на ті землі, які були виділені “Даноші”, мабуть, не було. Були лише сертифікати. Також кажуть, що землі запасу сільської ради поповнилися на майже три гектари, бо місцеві жителі відмовилися від своїх земельних ділянок. Але чи законною є процедура, з якою підійшли до цього органи місцевого самоврядування? Ні. Тому, що на час посвідчення сертифікатами про відмову земельні ділянки не було виділено в натурі на місцевості і, відповідно, не встановлено межі. А це також порушення закону про порядок виділення паїв у натурі. Є багато підстав, щоб вважати укладення договорів неправильними. Тож, якщо відсутній об’єкт договорів оренди, то рада має право його розірвати. Адже на час їх укладання земельні ділянки належали не раді, а власникам паїв.
Експерти міжнародної екологічної організації з’явилися у селі завдяки ініціативній групі, яка твердо стоїть на позиції: ніякої свиноферми у селі бути не може. У жовтні у Народному домі села Сівки Войнилівської відбулася конференція, у якій взяли участь власники садиб, земельних паїв із сіл Сівки Войнилівської, Мошківців, Довжки, Луки, Цвітови, Старого Мартинова, Нового Мартинова, Колодієва, Дорогова. У зустрічі взяла участь, зокрема, і директор англійської екологічної організації “Майбутнє сільськогосподарського виробництва” Трейсі Вустер.
— Ваше життя знищують фермерською індустріальною системою, — звернулася вона до селян. — По-перше, через забруднення повітря, води і, по-друге, через знищення місцевого фермерства. Необхідно зупинити процес скидання великими фермами гноївки на ваші поля. Така ситуація була і в Угорщині, де, власне, активісти добилися, що компанія не змогла наростити кількість поголів’я свиней через спротив громад. На мою думку, один зі шляхів вирішення цієї проблеми — закупівля продукції у місцевих фермерів і на місцевих ринках. Бо інакше ці великі корпорації та їхні власники промислових свиноферм забиратимуть і ваші гроші, і гроші місцевих фермерів до своїх кишень.
Марія Антонів, яка входить до ініціативної групи села, у коментарі “Вікнам” повідомила: через діяльність “Даноші” селяни вже зіткнулися з багатьма незручностями, які можуть бути небезпечними навіть для здоров’я мешканців Сівки Войнилівської та інших сіл.
— За 2 км від села, на межі сіл Луки та Сівки Войнилівської, вже діє свиноферма. “Даноша” вивозить на поля по 30 тонн гноївки з розрахунку на 1 га землі. Це — надто велика кількість, а, крім того, на цих землях проведена меліорація, гноївка часто потрапляє у меліоративні канали, а звідти — у підземні джерела, у результаті чого у деяких людей вода у криницях має неприємні смак та запах. Діяльність свиноферми взагалі створила у частини села проблему із водопостачанням. Адже для того, щоб забезпечувати ферму водою, були пробурені свердловини. Але, якщо свині мають воду, то у багатьох людей вона просто зникла із колодязів. Крім того, взагалі незрозуміло, чим керувалися фахівці, коли давали дозвіл на будівництво вже діючої ферми. Як у Сівці Войнилівській, так і у Луці, не повинно бути таких виробництв — і це підтверджують Державні будівельні норми. Адже наші села розташовані у низовині рік Дністра та Сівки, обведені пагорбами та вкриті лісами. Тому випари гноївки від діючого свинокомплексу акумулюються у цій низовині. Зі свиноферми ТзОВ “Даноша” у повітря щороку викидається приблизно 245 тонн смердючих газів, у складі яких, зокрема, аміак та метан. Це негативно впливає на здоров’я людей, — стверджує Марія Антонів.
Селяни направили листи прем’єр-міністру Данії, міністру аграрної політики України, генеральному директору ТзОВ “Даноша”, головам ОДА, РДА та — правоохоронцям. Окрім екологічних аспектів, вони вказують і на інші порушення у земельній сфері. Головна вимога — привести діяльність компанії із датськими інвестиціями у правове русло. А у “Даноші” мешканці села вимагають відмовитися від договору оренди землі. Інакше, погрожують не продовжувати терміну оренди інших земельних ділянок, якими також користується компанія.
Конфлікт — штучний
Одним із зауважень мешканців села до ТзОВ “Даноша” є несплата інвестиційного відсотку на розвиток інфраструктури у селах, де ведеться будівництво виробництв.
— “Даноша” організувала у Калуському районі соціальний фонд розміром півмільйона гривень, — каже Марія Антонів. — Водночас, у нашому районі функціонують 3 великі свинокомплекси, вартість одного тільки у Луці становить приблизно 80 млн. гривень. Село могло б отримати інвестиційні відрахування від будівництва у розмірі мінімум 4 млн. гривень, а не сподіватися на “копійки”.
Голова Калуської РДА Василь Петрів у коментарі “Вікнам” повідомив, що соціальний фонд, організований ТзОВ “Даноша”, — це внесок товариства у розвиток Калущини на добровільній основі. Адже бізнес, який працює у сільському господарстві, не тільки не зобов’язаний платити на розвиток інфраструктури, але і заохочується у розвитку різноманітними державними програмами та дотаціями.
— У Сівці Войнилівській є кілька людей, які підбурюють та маніпулюють усією громадою. Що цікаво: вони — навіть не корінні мешканці села. За цими людьми стоять інтереси інших приватних компаній, які претендують на родючі землі у низовині Дністра. Це — одні із кращих земель у районі, — стверджує Василь Петрів.
ТзОВ “Даноша”, наполягає посадовець, дає приблизно 40% від загальної суми власних надходжень до районного бюджету. Так, якщо бюджет Калуського району становить приблизно 300 млн. гривень, з яких 27 млн. гривень власні надходження, то приблизно 10 млн. гривень — доходи від ТзОВ “Даноша”.
“Даноша” планує розвиток
— Ми не маємо наміру діяти супроти волі людей, але це питання має бути вирішено шляхом подальших переговорів та пропозиції альтернативної ділянки для будівництва свинокомплексу такого ж типу, який було заплановано будувати на території Сівко-Войнилівської сільської ради, — повідомила у коментарі “Вікнам” прес-секретар ТзОВ “Даноша” Надія Сухарник. — Розірвання цього договору не є можливим, оскільки, починаючи з 2005 року, ця ділянка була занесена у наші плани розвитку як майбутній комплекс. Багато коштів було вкладено у проект, і тому ми розраховуємо на компенсацію цих витрат у разі розірвання договору. Як варіант, ми розглядаємо можливість розширення свинокомплексу в с.Лука, що дасть можливість звести заплановані потужності після переоформлення проекту під існуючий комплекс. У нас є усі необхідні дозволи та проектно-технічна документація, яку було виготовлено, погоджено, затверджено та проведено комплексну експертизу, для чого компанія витратила близько 100 тис. грн.
Надія Сухарник акцентує і на платежах, які отримало село за майже 7 років. Так, від орендної плати до бюджету Сівки Войнилівської поступило орієнтовно 62 тис. грн. та були виплачені кошти у розмірі близько 152,8 тис. грн. у вигляді соціальної допомоги. Загалом цього року на соціально-економічний розвиток місцевих громад компанія виділила близько 620 тис. грн., а за попередні 5 років — приблизно 2,3 млн. грн. Цього року “Даноша” заплатила приблизно 14 млн. грн. відрахувань до бюджетів різних рівнів, а за останні 5 років — близько 52 млн. грн.
— Ми завжди дотримуємося екологічних норм при зберіганні та вивезенні гноївки, — наполягає Надія Сухарник. — Жодна нова ферма не будується, доки немає гарантії, що там є необхідна кількість землі для будівництва “лагун”, які також занесені у відповідну проектну документацію. Ми зберігаємо органічне добриво у найбільш ефективний спосіб, що унеможливлює забруднення оточуючого середовища, особливо — якщо порівняти із зберіганням гноївки у відкритий спосіб, як це здійснювалося раніше в Україні. Ми використовуємо технологію, яка є найбезпечнішою в екологічному плані, й останнім часом було проінвестовано значну кількість коштів для придбання техніки саме такого типу для ще більш безпечного удобрювання полів. Об’єм природного добрива, внесеного в грунт за рік, згідно висновку Івано-Франківского обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції, становить 40-70 т на 1 га, але ми вносимо в середньому на третину менше органічного добрива згідно з нашими статистичними даними. Перед сезоном внесення органічного добрива його зразки відправляються до Івано-Франківського центру захисту родючості грунтів та якості продукції, ветеринарної лабораторії для перевірки на наявність різних речовин та відсутність патогенів.
Нині ТзОВ “Даноша” має намір і надалі розвивати виробництво на Прикарпатті. Зараз на Калущині функціонують 3 тваринницькі комплекси (с.Копанки, хутір Вилки, с.Лука), наступного року планується запустити завод по виробництву біогазу потужністю 1МВт, який буде виробляти енергію із гноївки та зеленої маси та будівництво якого зараз ведеться на території комплексу в с.Копанки. Такий же завод заплановано будувати на території комплексу в с.Лука, проте, для цього необхідно збільшити потужності для отримання достатньої кількості сировини.
— Загалом, у нас склалися гарні партнерські стосунки із місцевою громадою, і ми намагаємося дійти до спільного знаменника при вирішенні будь-яких питань. Проте, не можемо вплинути на такий фактор, як суб’єктивна думка окремих верств населення, хоча робимо все можливе для налагодження конструктивного діалогу та досягнення взаєморозуміння з громадами, — наполягає Надія Сухарник.