Міський голова Ігор Насалик пообіцяв завітати до Войнилова у другій половині березня. Фото Оксани Пілянської Наприкінці січня до Калуської РДА звернувся голова благодійної організації “Фонд імені святителя Спиридона Триміфунтського” Роман Олевський із пропозицією створити реабілітаційний центр для дітей із вадами опорно-рухового апарату. Дитячий хірург-травматолог за спеціальністю, Роман Олевський стверджує: ідея виникла спільно із владою.
— Планувалося, що наразі у центрі проходитимуть реабілітацію діти з району. Ми могли забезпечити для них стаціонарне 2-тижневе лікування-реабілітацію, яке включає масаж, лікувальну фізкультуру, роботу із психологами. Це — для початку. А згодом можна було б створити повноцінний оздоровчий комплекс із невеликим модульним басейном, тренажерним залом, ігровою кімнатою та майстернями. Власне, територія дозволяє добудувати реабілітаційні майстерні, у яких діти могли б навчатися певним професіям, і, таким чином, знайти своє місце у суспільстві та заробляти копійку на життя, — повідомив у коментарі “Вікнам” Роман Олевський.
Ще у 2010 році МОЗ прийняло державну цільову програму “Медична реабілітація”, яка передбачала державне фінансування у розмірі майже 1 млрд. гривень для створення реабілітаційних центрів у великих містах України. А також — анонсувала підтримку діяльності таких центрів та перепрофілювання медичних закладів. Це, за словами Романа Олевського, і дало старт ідеї про створення такого центру на Калущині. Передбачалося, що проект фінансуватиметься виключно приватними коштами. Внесок району — пільгова оренда приміщення. Ремонт приміщення обійдеться благодійній організації приблизно у 700 тис. гривень. Витрати на 1 дитину — 50-60 тис. гривень на рік. Реабілітаційний центр, із якого благодійна організація моделювала установу Калущини, розташований у Черче. Розрахована на 35 дітей, установа утримується за бюджетні кошти, а у лікуванні дітей використовують лікувальні грязі із курортів Черче. Схожий метод можна застосовувати і на Калущині: для цього возити дітей на реабілітацію до Черче. Проте, нині питання існування реабілітаційного центру взагалі поставлене під загрозу. Проблема, як не парадоксально, — у духовності.
Громада — проти
Делегація із Войнилова мала стати останнім аргументом для депутатів районної ради у разі, якщо б вони поставили під сумнів волю громади. Питання із порядку денного зняли. І чи буде у Войнилові реабілітаційний центр мешканці селища мають вирішити максимум за тиждень.
Проте, нині войнилівчани категорично проти створення реабілітаційного центру. “Громада селища Войнилів просить депутатів районної ради не підтримувати питання про відкриття реабілітаційного центру у приміщенні відділу колишньої терапії і соціальних ліжок у діючій поліклініці, оскільки благі наміри приїжджого інвестора сумнівні і громада селища має надію на місцевих меценатів”, — йдеться у зверненні.
Мешканці Войнилова просять посприяти у відновленні терапевтичного відділу або передати це приміщення на баланс парафії церкви св. Миколая смт. Войнилова, яка, на думку людей, таким чином матиме можливість за допомогою Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ відкрити дім для перестарілих людей.
— За кілька років Войнилівська лікарня із повноцінної 100-ліжкової перетворилася на невелику поліклініку. І надалі планується скорочення: крім терапевтичного відділення, — ще й скорочення деяких відділів поліклініки. Людей позбавляють можливості скористатися необхідною цілодобою медичною допомогою. Щоб пройти необхідні процедури, хворі змушені наймати таксі. Але багатьом з них не по кишені у такий спосіб щодня відвідувати стаціонар. Та й чи можна, зрештою, назвати це лікуванням? — наполягають мешканці Войнилова.
Передісторія
З 2010 року спільна медицина відійшла у підпорядкування міста. У 2011 році вийшов наказ головного лікаря Калуської ЦРЛ про скорочення та перепрофілювання стаціонарних ліжок Калуської ЦРЛ. У ньому, зокрема, йдеться і про реорганізацію Войнилівської районної лікарні через ліквідацію та розгортання Войнилівської поліклініки як структурного підрозділу Калуської ЦРЛ. Відтак, із минулого року при Войнилівській районній лікарні функціонує поліклінічне відділення із денним стаціонаром на 40 ліжок. Мета реорганізації — досить прозаїчна: економія коштів. Плюс, як стверджують реформатори, — поліпшення умов для пацієнтів. Потенційні пацієнти такої турботи про своє здоров’я не сприйняли. Люди не задоволені тим, що лікарня із цілодобовим режимом перебування перетворилася на денний стаціонар, де потрібно поступатися місцем наступному хворому одразу ж після завершення процедур. Якщо врахувати, що кількість хворих зросла за рахунок безкоштовних медикаментів, то причина невдоволення селян стане зрозумілою. Між тим, Войнилівська лікарня обслуговує населення з Войнилова, Сівки Войнилівської, Томашівців, Дубовиці, Діброви — загалом 12 тис. населення.
Тоді зійшлися на тому, що проблему може вирішити через відкриття 20-ти соціальних ліжок. За підрахунками, на це потрібно приблизно півмільйона гривень на капремонт приміщення та ще 350-400 тис. гривень щороку для того, щоб утримувати 20 соціальних ліжок. Це вже на початку обійшлося б приблизно вчетверо дорожче, ніж сама реорганізація.
Вердикт
За словами заступника голови районної ради Сергія Твардовського, районна влада не йтиме проти волі громади. Мешканці селища мають ще кілька днів для того, щоб остаточно визначитися: потрібен їм реабілітаційний центр, чи — ні.
Проте, вже сьогодні не викликає сумніву той факт, що ідея із відновленням лікарні у Войнилові є космічною.
— При сьогоднішній реформі у медичній галузі відновлення стаціонару є нереальним, — прокоментував “Вікнам” голова Калуської РДА Василь Петрів. — Нині скорочують навіть існуючі ліжка, тому чекати на відновлення лікарні — безрезультатно.
Наразі не варто сподіватися і на обіцяне обласною владою відкриття соціальних ліжок. Між тим, спірне приміщення зараз не просто пустує, а — занепадає.
Імовірно, на заваді створенню реабілітаційного центру стали дві причини: людей відлякав статус — духовно-реабілітаційний — та назва благодійної фундації. За одним й іншим мешканці селища бачать Московський патріархат. Не виключено, що питання містить значно більшу кількість зацікавлених, ніж здається на перший погляд.
P.S. Сьогодні районна влада разом із благодійною фундацією шукають приміщення для створення реабілітаційного центру. Як варіант розглядається приміщення на території одного із медичних закладів міста. Щоправда, воно — непристосоване і потребує значно більше капіталовкладень. Чи піде на це благодійник — невідомо. Проте, вже нині до Калуської РДА звернулися 32 сім’ї, які виховують дітей, хворих на ДЦП, із проханням допомогти зі спеціалізованим лікуванням. Загалом, у Калуському районі проживають майже 250 дітей-інвалідів, четверта частина з них — хворі на ДЦП.
