Телесеріал “Без зарплати”

Калуським міським телебаченням “колотить” уже втретє за останніх 5-6 років. Щоразу причина — у керівнику. Журналісти телебачення пройшли випробування акціями протесту, коли міський голова призначив директором телебачення Тетяну Попадюк. Ані підозрілий конкурс, ні беззаперечна підтримка міського голови не допомогли Тетяні Попадюк втриматися на посаді. На її місце прийшов Віталій Крохта — людина, яку на посаді підтримала міська рада, але вперто не хотів помічати міський голова.

Віталій Крохта з’явився у Калуші на виборах міського голови у 2006 році. Тоді він працював у виборчому штабі кандидата на крісло мера Ігоря Очкура.

Перед тим, як посісти посаду директора ДС “Калуське міське телебачення”, Віталій Крохта очолював новостворене підприємство “Міський інформаційний центр”, яке підприємство створювалося і працювало під безпосереднім керівництвом тоді заступника міського голови з економіки Ігоря Очкура. Міський голова без залучення жодних контролюючих органів інспектував МІЦ і вилучав усі укладені договори. Як відомо, міський голова мав затяжний конфлікт зі своїм заступником — із публічними образами та судовими рішеннями. Звідси — негатив і щодо людини Очкура — Віталія Крохти.

Зрештою, Віталій Крохта також був яскравим опозиціонером, й одним із небагатьох, хто наважився публічно висловити претензії до Ігоря Насалика, назвавши його узурпатором влади та звинувативши у ручному управлінні бюджетом. Відтак, міська телевізія не бачила дотації із міського бюджету впродовж 2008-2009 років. Витримавши 2 роки без зарплати, журналісти все ж відстояли Віталія Крохту на посаді директора КП “ДС “Калуське міське телебачення”. Хоча Віталій Крохта міг просто вирішити конфлікт, відмовившись від займаної посади. Зрештою, саме особистий конфлікт двох очільників — міста та телебачення — став причиною фінансових негараздів міської телевізії, а Ігор Насалик запропонував колективу ТБ обрати з-поміж себе нового керівника.

Журналісти КМТ пікетували сесію Калуської міської ради з сатиричними гаслами, виступаючи проти призначення директором Тетяни Попадюк. Фото 2007 року

— Були неодноразові спроби створити конфлікт усередині колективу, проте, я цілком впевнений у працівниках телебачення. З моїм приходом вдалося погасити внутрішні конфлікти. Я не звільнив жодної людини, навіть тих, про яких говорили, що вони — люди Попадюк, — говорив Віталій Крохта зразка 2008 року.

У 2010 році Віталій Крохта й Ігор Очкур пішли на місцеві вибори під знаменами УП, очолюваної Ігорем Насаликом. Нині Віталій Крохта — депутат міської ради від більшості.

— Навіть за правилами внутрішнього розпорядку працівники зобов’язані чітко виконувати накази керівника. За невиконання нормативів буду карати доганою, — каже Віталій Крохта зразка 2013 року. 

Журналісти пишуть прокурору
Минулого місяця працівники КП “ДС “Калуське міське телебачення” звернулися до прокурора Калуша та начальника Територіальної Державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області.

Телевізійники просять провести перевірку порушення прав трудового колективу. Зокрема, вказують, що впродовж тривалого часу колектив не отримує заробітної плати.

Крім того, при нарахуванні зарплати за січень 2013 року директор КП “ДС “Калуське міське телебачення” Віталій Крохта позбавив багатьох із них надбавки за інтенсивність праці, ввівши систему балів.

“Таким чином, відбулося зменшення зарплати, що є порушенням наших трудових прав”, — йдеться у зверненні. Його підписали 7 працівників міського телебачення, тобто — половина від загальної кількості.

Працівники КМТ не отримали заробітну плату за вересень, жовтень і грудень минулого року, а також за січень — нинішнього. Затримки із виплатою заробітної плати є регулярними. За поясненням директора ТБ Віталія Крохти, міська рада зменшила телевізійникам дотацію, з якої, власне, і виплачується заробітна плата.

— На початку минулого року міська рада затвердила нам дотацію у розмірі 602 тис. гривень. Через місяць 102 тис. гривень “перекинули” на Програму розвитку телебачення, а наприкінці року, у листопаді, коли склалася важка ситуація із виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери, дотацію “урізали” ще на 170 тис. гривень. Відтак, у підсумку ми отримали 320 тис. гривень з міського бюджету, при цьому тільки на заробітну плату нам потрібно 480 тис. гривень на рік. Наша ситуація виглядала б гіршою, якби не кошти з обласного бюджету. За угодою із обласною радою ми отримали 36 тис. гривень, за рахунок чого виплатили заробітну плату за листопад минулого року. Тобто станом на березень працівники міського телебачення не отримали заробітну плату за вересень, жовтень, грудень минулого року, і за січень — нинішнього. Цього року міська рада затвердила ТБ дотацію у розмірі 400 тис. гривень, не врахувавши моєї пропозиції про ті кошти, які нам “скоротили” торік. Я звернувся з листом на ім’я міського голови. Чекаємо на рішення депутатів міської ради, — повідомив Віталій Крохта.

Але місяці без зарплати — не єдине, що турбує журналістів. Окрім важкої фінансової, на КМТ панує стабільна нездорова моральна ситуація, до створення якої великою мірою приклався сам керівник комунального підприємства. Так, 15 лютого Віталій Крохта видав наказ про введення системи балів: кожен сюжет оцінюється в 1 бал, а авторська передача — у 2 бали. Кожен працівник КМТ має набрати 28 балів за місяць, тобто зробити 20 сюжетів та 4 авторські передачі. Це — для того, щоб отримати посадовий оклад. Якщо журналіст спрацював понаднормово, це дасть йому право отримувати надбавки за інтенсивність та премії. Які — на розсуд самого керівника. Не зважаючи на те, що наказ був виданий у другій половині лютого, більшість працівників отримали за січень “голі” ставки, без надбавки за інтенсивність. При цьому не була врахована ні робота у позаробочий час та вихідні дні, ні — чергування у нічних ефірах. Більше того: за результатами січня, 6 працівників КП “ДС “Калуське міське телебачення” отримали попередження про невиконання нормативів. Усі шестеро “попереджених” є, водночас, тими працівниками ТБ, які підписалися під зверненням до інспекції праці та у прокуратуру.

Нині робочі місця окремих журналістів ДС “Калуське міське телебачення” прикрашає гасло: “Чуєш, сурми заграли?? Вперед, брате-сестро, У бій, за... бали!”

На порушення трудових прав працівників мала б, насамперед, відреагувати профспілка. Однак, профспілковий комітет нині очолює нещодавно призначений головний редактор Катерина Арсені. 3 січня цього року Віталій Крохта видав наказ про зміну головного редактора.

— Мене поставили перед фактом, нічого не пояснивши. Наказ я не підписав. До суду не звертався, оскільки позовні заяви та послуги адвокатів коштують грошей, а ми не отримуємо заробітну плату місяцями. Думаю, таким чином, директор поквитався зі мною за висловлені щодо виплати заробітної плати претензії. З іншого боку, він просто зробив тактичний хід, призначивши на посаду одного зі своїх опонентів, — повідомив у коментарі “Вікнам” екс-головний редактор ДС “Калуське міське телебачення” Олександр Смаль.

Зрештою, головний редактор Катерина Арсені визнає: система балів не є досконалою, адже дає підстави оцінювати, насамперед, за кількістю, а не якістю сюжетів. Однак, кількість не може бути показником рейтингу та статусу телебачення.

— Я розумію, що є важкі сюжети, на які потрібно витратити інколи і кілька днів, але вони, водночас, є суспільно значимими. Звісно, оцінювати такий сюжет однаково із тим, на який стільки зусиль не потрібно, — неправильно. Я говорила про це з директором і він повідомив, що відбуватиметься градація, — каже головний редактор КМТ Катерина Арсені. 

Проте, фокус “градації” полягає у тому, що метод все одно — суб’єктивний, і застосовується на розсуд керівництва комунального підприємства.

Влада чекає… реформу
Куратор міського телебачення, заступник міського голови Оксана Табачук у коментарі “Вікнам” повідомила: про проблему — знає, адже ознайомилася із методикою оцінювання роботи, яку запропонував директор КП “ДС “Калуське міське телебачення” Віталій Крохта.

— Директор телебачення переслідував мету стимулювати працівників підприємства у їхній роботі. На мою думку, свої висновки щодо правомірності дій мають дати контролюючі органи, до яких звернулися працівники ТБ. Але, якщо наказ керівника не суперечитиме нормам законодавства, то має право на існування, — переконує Оксана Табачук.

Між тим, влада сподівається, що конфлікт у колективі вирішить… реформа, яку вже готують для комунальних ЗМІ у стінах міської ради. За словами заступника, має відбутися зміна формату комунальних медійних засобів. Фактично — об’єднання в одну структуру телебачення та газети міської ради. Розглядається приєднання до цієї структури і КП “Міський інформаційний центр”. Тож, владі — не до проблем телевізійників.

Віталій КРОХТА, директор КП “ДС “Калуське міське телебачення”:
— У серпні минулого року наш куратор — заступник міського голови Галина Романко вказала мені на недостатню роботу міського ТБ: постійні повтори телепередач, низьку кількість власного продукту. Я провів збори колективу та усним розпорядженням встановив норматив для кожного працівника: 20 новинних сюжетів та 4 авторські передачі на місяць. Приміром, норматив на обласному ТБ — 25 сюжетів, а працівник Бурштинського РАІ має дати 24 сюжети на місяць. Встановлену норму журналісти повинні виконати, якщо хочуть отримати заробітну плату. Все, що вище норми, — це надбавка за інтенсивність та — премія. Але про яку інтенсивність можна говорити, якщо людина не напрацювала навіть на зарплату? 

За 2 місяці ситуація не змінилася, що стало темою ще одних зборів. Тоді я прийняв рішення про зміну головного редактора. Адже саме головний редактор відповідає за організацію творчого процесу та за якість продукту, який виробляє міське телебачення. А реакції на зауваження та прохання про активізацію роботи колективу від попереднього редактора я не побачив.

Наказом від, серпня 2011 року на КМТ створено 5 творчих груп, на які покладено виготовлення кінцевого продукту. Як вони розподіляють свої обов’язки — це їхня справа. Мене цікавить кінцевий результат. Головний редактор подала звіт про підсумки роботи за січень, і за ним я виніс попередження про невиконання нормативів шістьом працівникам. Зрозуміло, що оцінювати роботу працівників суто за кількістю сюжетів  — некоректно. Тому я і ввів систему балів — суто для покращення оцінки роботи кожного працівника комунального підприємства. Якщо люди не розуміють цього — це їхня проблема. Проте, навіть за правилами внутрішнього розпорядку, вони зобов’язані чітко виконувати накази керівника. За невиконання нормативів буду карати доганою.

Уляна ВАСИЛИК, медіа-юрист, адвокат:
— Слід розрізняти надбавки за інтенсивність праці та нарахування за роботу у позаурочний, нічний час та у вихідні дні. Надбавки за інтенсивність праці видаються на підставі наказу керівника, а нарахування за роботу у позаурочний, нічний час та у вихідні дні повинні здійснюватись автоматично. Відповідно до ч. 1 ст. 85 Кодексу законів про працю України, норми праці встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці. Відповідно до ст. 86 КЗпП, запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Власник або уповноважений ним орган повинен роз’яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження. Тобто знижувати заробітну плату і надбавки після зміни норм праці можливо тільки після того, як керівник підприємства: 1) погодив зміни з профспілкою; 2) роз’яснив працівникам причини змін; 3) ознайомив працівників про зміни не пізніше як за місяць. Директор видає наказ, і під розписку ознайомлює з ним кожного працівника.

Усний наказ, який стосується заробітної плати, норм виробітку не буде мати юридичної сили. Усним може бути тільки розпорядження, яке стосується виконання поточної роботи. Встановлення “системи балів” є зміною норм праці, що повинна погоджуватись із профспілкою. Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у Колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо Колективний договір на підприємстві не укладено, власник зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим представником, що представляє інтереси більшості працівників. А у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Якщо такі зміни були прийняті відповідно до законодавства, керівник може виносити догани за їх невиконання. У випадку порушення чинного законодавства керівником, інспекція праці та прокуратура зобов’язані відреагувати належним чином. Що стосується невиплати директором заробітної плати, то це діяння може містити ознаки злочину, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України.

Віра ГОЛУБОВСЬКА, оглядач КП “ДС “Калуське міське телебачення”:
— Упродовж 5-ти місяців працівники телебачення не отримували заробітну плату. За січень зняли інтенсивність, мотивуючи невиконанням нормативів, хоча наказ про бальну систему оцінювання було видано у лютому. При такій фінансовій ситуації директор Віталій Крохта запроваджує нормативи, вимагає їхнього виконання та дає попередження! При цьому журналісти та оператори працюють і в позаробочий час та — у вихідні. І все одно — “гола” ставка. Ми постійно працюємо під пресингом і складається таке враження, що із неугодними директор працюватиме методом доган, що, у кінцевому результаті, завершиться звільненням із роботи.

У час, коли працівники ТБ місяцями сидять без зарплати, у приміщенні тривають ремонти. А деякі журналісти навіть не мають нормальних комп’ютерів.

У час, коли основний колектив не отримує заробітну плату місяцями, троє позаштатних ведучих отримують платню регулярно. На запитання, чому цю роботу не можуть виконувати журналісти телебачення, ми отримали відповідь від директора: у вас — не той рівень. Зрештою, як міська рада контролює цільове використання бюджетних коштів, якщо у нас борг у розмірі 6 тис. гривень за водопостачання, і 18 великих акваріумів нашого директора, у яких кілька разів на тиждень змінюється вода? Хіба розведення рибок має стосунок до роботи телебачення?

Ситуація на ТБ дуже напружена, і скільки б хто не говорив про виконання чи невиконання норм, кінцеву оцінку роботі дає керівник. А висновки він робить завжди на користь “своїх” людей. Підхід до оцінки роботи — дратує. Адже директор рахує виконання норми, зважаючи не на якість, а на кількість зробленого. Коли йдеться про журналістську роботу, ці поняття є неспіввідносними.

Ігор ОЧКУР, екс-заступник міського голови:
— Не маю запитань до Крохти як керівника МІЦ. Він відпрацював грамотно і фахово. З посади його тоді звільнили за політичними мотивами, це очевидно. Щодо роботи у КМТ, то там треба працювати з творчими людьми, а не з технікою. Є свої складнощі і нюанси.

На мою думку, Віталій не порушив закон у випадку з депреміюванням деяких працівників ТБ. Зрештою, прокуратура, інспекція з праці або суд розберуться. Щодо моральної площини, то я абсолютно проти такого підходу (сказав йому про це особисто і при свідках). Зараз усім людям важко.

Ми ж бачимо, що робиться у країні, і в такий скрутний час треба думати як вижити гуртом, допомагати один одному. Карати людей копійкою зараз — це остання справа, як на мене. Я би такого не зробив ніколи. Розумію, що там є питання до працівників, розумію, що хтось працює менше, а хтось — більше. Але вирішити це можна було, не караючи людей.

Якщо КМТ є дотаційним і стоїть питання його потрібності місту, то це питання до Калуської міської ради, або і до громади. Особисто вважаю, що ТБ потрібне, і для забезпечення його життєдіяльності є кілька ефективних варіантів. Потрібна політична воля.

Іван ВОВК екс-директор “3-студії”, медіа-експерт:
— Дивно, чому у конфлікт на міському комунальному телебаченні жодним чином не втручається профспілка. Адже саме через неї узаконюються стосунки між колективом та керівництвом. Саме через її діяльність не повинно виникати запитань щодо оплати праці, звільнення працівників іт. д.

Крім того, на комунальному підприємстві має бути Колективний договір, у якому і мають бути прописані всі умови життєдіяльності підприємства, у першу чергу — фінансові.

Відносно надбавок за інтенсивність, то керівник щомісячно пише наказ про надбавку до зарплати за заслуги перед… владою. І це його право, надавати надбавку чи ні (і то у випадку, якщо на це є у затвердженому міськрадою бюджеті кошти).

Оцінювати сюжети, як показує практика, неможливо. Кількість не зажди відповідає якості. Планування повинно бути, і, на мою думку, директор повинен так робити. А завдання керівництва — надати можливість (завантажити роботою) працівникам виконувати свої обов’язки добросовісно. Про забезпечення техзасобами і говорити не варто.

Основні методи стимулювання працівників — це здоровий клімат у колективі.

Час державних та комунальних ЗМІ спливає, тож, пора думати про роздержавлення. Бо від залежних від влади ЗМІ більше шкоди, ніж користі. А влада, якщо не має грошей для телебачення, то нехай це визнає.