Калушанам пропонують гриби вагою понад кілограм кожен. Фото Марти Галкіної — Я люблю готувати грибні відбивні, — каже пані Марія. — Шкірку потрібно обідрати. Можна сиру шапочку сироїжки обваляти у муці, у яєчному клярі. Потім посмажити. А моя донька ще по-іншому готує грибні котлети. Вона бере свіжі сироїжки, покришить їх на кусні, й обварює їх до того часу, поки не утвориться густа маса. Окремо у чистій посудині приготує суміш із яйця та муки. Потрібно влити у посудину готові гриби. Далі у хід іде велика ложка. Нею формуються достатнього розміру котлети. Потрібно близько кілограма сироїжок.
Марія із Грабівки править 30 гривень за кілограм білих грибів. Люди відмовляються купувати, бо дари лісу не упаковані, а ваги під рукою немає. Через півгодини жінка опускає ціну до 20 гривень за кілограм.
— Я збираю гриби із самого раннього дитинства. Маленькою дитиною навчилася у бабусі. Я вмію збирати. Я така, що є всюди. Коли бачу, що люди несуть гриби, то і я одразу у ліс. Завтра до лісу не піду, бо то Матки Божої свято. Хто не вірить, той іде у ліс, а хто вірить — не піде.
До продавця підходять чоловік із дружиною. Жінка вже тримає у руках пакунок білих грибів. Дивляться на врожай Марії із Грабівки.
У Грабівці хмарна погода 20 вересня тримається до самого вечора. Уночі на п’ятницю розпочався дрібний дощ, але він припинився ще до ранку. Цього дня опади більше не турбують, тому грибникам — зелене світло. Марія продала грибів на 50 гривень. Ховає гроші у зелений гаманець. Обіцяє клієнтам у понеділок принести опеньків.
— Я кілограм продала молодих, а ці чотири лишилися, — розповідає Марія. — Потрібно тоненько покришити корінь і нанизати на нитку. Тоді, коли висохнуть, покласти окремо. Вони можуть довго зберігатися. Я — дитина війни. Мені буде 80 років. Я виростила п’ятеро дітей.
— То ти маєш стілько дітей? — дивується сусідка по торговельному ряду.
— Маю.
— То ти маєш медаль?
— Не маю ні медалі, ні пенсії. Куди то дзвонити добитися, аби дали? — дивиться на свої руки Марія. — Подала у собес документи. Ніхто до мене не приїздив, не відвідував мене. Я майже неграмотна. Закінчила чотири класи.
Марія живе за 17 кілометрів до Калуша. Квиток на автобус коштує 6,5 гривні, але їде дуже довго — півтори години, каже жінка. Однак у грибний сезон вона кілька разів на тиждень їздить до Калуша, щоб заробити на продажу грибів на базарі.
— Коли я не ходжу в ліс, мене ніби щось душить. А коли зайду до лісу, стає легко і приємно. Я завжди не пропускаю і дня погожого, щоб позбирати грибів, — каже Марія.
Досвідчені грибники кажуть, що для «тихого полювання» потрібно озброїтися не тільки знаннями про гриби, а і досвідом орієнтування у лісі.
— Минулого року був курйоз. Жінку і чоловіка шукали двома районами, — розповідає Галина із села Грабівка, яка торгує поряд у Марією. — Жінка подзвонила на міліцію, до сина аж у Рогатин. Приїхали, шукають. А чоловік знайшовся – не знає, де жінка. Мій онук саме того дня випадково пішов на став. Він знайшов ту жінку і привів до села. Була би купила на базарі, то і не мала би клопоту. У ліс потрібно йти із провідником.
— Конкретно для мене “тихе полювання” — це не просто знайти гриби, а потім їх з’їсти, це щось більше, набагато цікавіше і приємніше, — розповідає Ярослав із Калуша. Зараз осінь, грибний сезон у розпалі.
На свято Семена, 13 вересня, гриби не збирають, бо за повір’ям, у цей день не можна непокоїти ліс, де відправляються на зимову сплячку гади. Після цього свята — у ліс пішли всі. Декому — пощастило. Наприклад, сім’ї із Грабівки осінній ліс подарував білого гриба вагою більше кілограма.
РОСЛИННЕ М’ЯСО
Медики переконують, що саме сушені гриби є найбільш корисними. Іноді, через високий вміст білків, їх називають “рослинним м’ясом”. Навіть у яловичині білків менше, ніж у деяких грибах.
Загалом, користь грибів — незаперечна. Адже у них міститься багато клітковини, вуглеводів, амінокислот, жирних кислот і ефірних масел, що сприяють роботі шлунково-кишкового тракту. Водночас, лецитин, що міститься у грибах, перешкоджає відкладенню холестерину. Найкориснішими вважаються білі гриби, лисички, грузді і підберезники. Лише трохи поступаються їм опеньки, моховики і сироїжки.
