Ігор Яковина впевнений: на комунальну галузь міста чекає справжня революція — Ігоре Дмитровичу, минулого тижня перший заступник міського голови Ігор Матвійчук повідомив “Вікнам”, що Калуш може отримати більше, ніж 100 млн. гривень на вирішення комунальних проблем. Що це за гроші? На яких умовах місто ними користуватиметься та — куди вони будуть спрямовані?
— У червні була підписана Постанова Кабміну №404. Ця програма передбачена на 2014-2015 роки і стосується вирішення проблем комунальної сфери за рахунок кредитних коштів, які надаються під гарантії уряду. Свої пропозиції подавали багато українських міст. Ми подали 4 передпроектні пропозиції: на 116 млн. гривень — пропозиції, які стосуються водовідведення, на 35 млн. гривень — теплопостачання; 16,6 млн. гривень — на відновлення Добровлянського водозабору, і 7,5 млн. гривень — на заміну аварійних мереж. Плюс УЖКГ Калуської міської ради просило кошти на придбання техніки. Загалом пропозиції від Калуша “натягнули” на 190 млн. гривень. Робоча група у Мінрегіонбуді розглянула документи і передала їх віце-прем’єр-міністру Олександру Вілкулу для візування. Після цього етапу питання виноситиметься на розгляд сесії Калуської міської ради. Кошти — кредитні: на 10 років під 10% річних. Кредит погашатиме держава. Це — дуже вигідна для міста перспектива.
— На якій стадії реалізації інший кредитний проект — Світового банку? Що мають очікувати від втілення цього проекту мешканці міста?
— Насамперед, що вдалося досягти за рахунок проекту Світового банку? Це консервація водозабору “Хотінь”, який під час повеней давав найгіршу за якістю воду. Уже місяць, як місто забезпечується водою із 2-го підйому за рахунок насосної станції №27 на вул. Євшана. Крім того, ми вже практично “закрили” питання щодо станцій підкачування та — другого підйому. Зараз відбувається заміна мережі, яка йде до лікарні у Підгірках: уже замінили 1,5 км мережі з 2-х необхідних. Ця аварійна ділянка давала дуже великі втрати води: приміром, якщо до заміни мережі звідти викачували від 66 до 75 тисяч кубів води на місяць, то зараз — 24 куби.
Проект Світового банку дав можливість зменшити споживання електроенергії. Якщо раніше станції підкачки III підйому споживали 70-75 тис. кВт на місяць, то зараз — 22-26 тис. кВт. При тому, що Світовий банк ставив завдання зменшити споживання електроенергії на 15%, у Калуші на деяких підкачувальних станціях III підйому економія — до 70%, а на підкачках II підйому — до 30%.
Зараз тривають роботи з реконструкції насосної станції “Добровляни”. Там будуть встановлені на першому блоці насоси німецької фірми “WILO”, виготовлені за спецзамовленням. Такої техніки немає ніде в Україні. Також плануємо зовсім інший підхід до знезараження води. Приміром, Хотінський водозабір не мав системи фільтрації, а зараз ми закачуємо воду у резервуари, а лише потім — на місто. Після закінчення реконструкції Добровлянського водозабору воду знезаражуватимемо гіпохлоридом натрію, а не хлором, як це відбувається зараз. У процесі втілення проекту Світового банку вдалося досягти суттєвої економії електроенергії, зменшення поривів та стабільної роботи обладнання, що, врешті, позначається і на якості води.
Завдання №1 після закінчення впровадження проекту Світового банку — перехід на цілодобовий графік подачі води до 9-х поверхів. Завдання №2 — контроль на всіх етапах водопостачання міста, що дасть можливість знати про реальні втрати у мережах та контролювати баланс води. З нового року запускаємо прилади обліку на другому підйомі та — на підкачках. По завершенні реконструкції Добровлянського водозабору — буде облік і там. Крім того, місія Світового банку, яка побувала у Калуші, дала дозвіл на придбання обладнання для лабораторії КП “Водотеплосервіс”, завдяки якому аналізи питної води суттєво поліпшиться. Процедура шопінгу вже закінчилася і до кінця лютого наступного року обладнання має прибути до Калуша. Другий шопінг, який нам дозволили, — на придбання обладнання для пошуку втрат на мережах водо- та теплопостачання — наразі не відбувся, оскільки до нього зголосилося надто мало учасників. Будемо оголошувати процедуру повторно.
Крім того, плануємо придбати техніку: два сучасних екскаватори, бульдозер, самоскид, аварійні автомобілі для ліквідації поривів. За попередніми підрахунками, після освоєння кредиту Світового банку залишок коштів становитиме 700 тис. доларів. Місія Світового банку не заперечувала проти такого використання цих коштів, адже вони бачили, чим ми працюємо. Але кошти дозволять використовувати лише тоді, як реконструкція Добровлянського водозабору буде виконана, принаймні, наполовину. Зараз реконструкцію водозабору ми лише розпочали. Але Світовий банк продовжив нам проект до травня.
Інфографіка Василя Завалка
— Торік мешканці 7-ми вулиць на Височанці просили міську владу під’єднати їх до міського водогону. Люди вже третій рік мають великі труднощі з водою, яка просто зникла з їхніх криниць. Ви розглядали кілька варіантів вирішення проблеми, але і досі жоден не втілений у життя.
— Не було фінансування. Ми не можемо під’єднати ці вулиці до трубопроводу, що веде до будинку панахиди на Височанці, адже його доводиться дуже часто ремонтувати через пориви. Для надійного водозабезпечення мешканців Височанки необхідно провести заміну 2 км магістрального трубопроводу. На наступний рік знову пропонуватимемо включити ці роботи для фінансування з міського бюджету. Хоча, можливо, питання вирішиться й швидше, адже ці пропозиції ми подали до постанови уряду №404 — на 7,5 млн. гривень. Сюди входить заміна мережі, підключення вулиць на Височанці до міського водогону плюс у нас ще є розроблений проект на водопостачання мікрорайону, що на вул. Медичній. Крім цього, маємо пропозиції щодо заміни магістральної мережі на проспекті Лесі Українки, на вул. Хіміків.
У Калуші трубопроводи — в аварійному стані. Коли ми готували пропозиції до проекту Світового банку, то включили туди заміну 62 км мереж. Те, що ми зараз міняємо, — це, може, 5% від запланованого. І наступного року ми знову шукатимемо грантові чи кредитні кошти. Адже, як станції підкачки, так і другий підйом свідчать, що нове обладнання “хоче” працювати постійно. Це стимулює нас міняти мережі, щоб зменшити аварійність, інакше обладнання працювати не буде. Це — одна із причин, чому ми терміново міняємо “лікарняну” лінію: бо викачувати 66 тис. кубів води, а реалізовувати 8-9 — то є шалені втрати.
— За кошти Світового банку “Водотеплосервіс” реконструює Добрівлянський водозабір. Водночас, екологи та науковці твердять, що найбільш нагальна нині для міста проблема — це перенесення водозабору. Адже розсоли Домбровського кар’єру з небезпечними отруйними речовинами рухаються у напрямку міського водозабору і Калуш може втратити єдине джерело питної води.
— Коли до Калуша приїжджала міжурядова екологічна комісія, то ішлося і про калуський водозабір. Зокрема, і те, що до водозабору йде фон солей із Домбровського кар’єру. Як варіант — пропонували ставити попереджувальну стінку, щоб не допустити потрапляння солей. Але це — окреме питання, яке ніяк не пов’язане із реконструкцією. Насосне обладнання можна у будь-який момент перенести на новий водозабір. Але із джерелом водопостачання міста маємо й інші проблеми. Так, водозабір зруйнували повені 2008-го та 2009-го років. Ми зверталися за виділенням коштів до області й уряду, але нічого не отримали. За власні кошти відновили 450 метрів трубопроводу, який змило під час повені.
Але ситуація — складна. Скажімо, зараз місто забезпечується водою практично лише з Чечвинського водосховища, адже перехід із річки Лімниці зруйнували повені. Раніше воду на місто закачували з річок Лімниці та Чечви. Зараз, коли закривають шлюзи на Чечвинському водосховищі, ситуація із водопостачанням стає критичною. Місто це чітко відчуло взимку минулого року, коли нам навіть довелося винаймати пожежний автомобіль, щоб перекачувати воду з Лімниці до озер підживлення міського водозабору. Тоді Чечва через посушливі осінь та зиму сильно обміліла, а шлюзи на Чечвинському водосховищі були, практично, закриті. Потім ми порахували, що винаймати спецавтомобіль економічно невигідно, тому КП “Водотеплосервіс” придбав 2 насоси, якими перекачуємо воду з Лімниці. У передпроектних пропозиціях до постанови уряду №404 ми включили і відновлення міського водозабору — на 16,6 млн. гривень. Але ці кошти мають піти вже не на обладнання, а — на відновлення інфраструктури: свердловин, озер-відстійників, переходу, здійснення берегоукріплення, розчищення русел.
— Ігоре Дмитровичу, як місто повертатиме кредит Світового банку: з міського бюджету чи — коштом калушан, піднімаючи тарифи на послуги з водопостачання?
— Кредит Світового банку “розбитий” на 19 років — по 5 млн. гривень щорічно. На сьогодні ми вже повернули 2,5 млн. гривень. Згідно із графіком погашення кредиту, наступний транш ми маємо заплатити до 1 квітня 2014 року. Кредит нині повертаємо з наших платежів, але звертатимемося до міської ради, щоб кошти на погашення кредиту передбачили у міському бюджеті. Хочу зразу заспокоїти, що цього року жодних змін тарифів не передбачається. Зрештою, нині ще у жодному із 15-ти міст, які брали участь у проекті Світового банку, тарифи на послуги з водопостачання не переглядалися. Хоча, коли проект тільки починався, всі техніко-економічні обгрунтування розроблялися з тим, що інвестиційна складова буде передбачена у тарифі. Зараз кожне місто викручується, як може: хтось бере кредит, десь — фінансує бюджет.
— Ви говорите про те, що цьогоріч тарифи не змінюватимуться. А наступного року? Зрештою, у міському бюджеті може і не знайтися коштів на повернення кредиту Світового банку.
— Що буде наступного року — поки що не знаю: КП “Водотеплосервіс” зараз працює із Нацкомісією з регулювання ринку комунальних послуг. Підприємство затвердило виробничі програми з водопостачання на наступний рік, зараз разом із Нацкомісією опрацьовуємо штати — з 1 січня наступного року мають відбутися зміни. Будуть скорочення. Зміни у штатному розпису відбудуться, зокрема, і через те, що плануємо створити спецбригаду, яка займатиметься пошуком втрат у мережах. А, крім того, пропонуватимемо міській владі придбати для КП “Водотеплосервіс” за кошти міського бюджету установку для повірки лічильників. Така установка коштує близько 300 тис. гривень. Нині немає впевненості у тому, що всі лічильники справді проходять повірку держстандарту. Однак, для здійснення таких повірок потрібно також створювати окремий відділ на підприємстві, який би надавав увесь спектр послуг. Ці витрати також будуть закладені у тарифі. Тарифи Нацкомісія формуватиме за новою системою.
— Як це позначиться на мешканцях міста?
— Буде зведений тариф. Проте, він розщеплюватиметься для підприємств, які надають послуги. КП “Водотеплосервіс” має 3 ліцензії: на виробництво, постачання та транспортування. Національна комісія має, відповідно, дати свій висновок щодо цих трьох тарифів. Якими вони будуть — ми ще не знаємо. КП “Водотеплосервіс” зараз пропонує проект рішення на засідання виконавчого комітету Калуської міської ради про те, що підприємство є виробником і виконавцем послуг.
Для чого це робиться? Наприклад, Калуська ТЕЦ має намір розглянути пропозиції про передачу їй міських мереж. Тоді КП “Водоетпелосервіс” перестане бути посередником. Однак, хоча теплоелектроцентраль і буде виробником послуг, мережі залишаються міськими. Тому, укладаючи договори із населенням, Калуська ТЕЦ оплачуватиме КП “Водотеплосервіс” за транспортування. Для цього і розщеплюється загальний тариф, причому не лише — для теплопостачання, але і для інших видів комунальних послуг. Однак, маємо завдання, над вирішенням якого зараз думаємо. Річ у тім, що Національна комісія, формуючи тариф, рахує витрати з надання послуг до багатоповерхового житлового будинку. Тому маємо два варіанти: або, за рішенням сесії Калуської міської ради, КП “Водотеплосервіс” буде виробником і виконавцем послуг, матиме угоди зі споживачами (зрештою, ці угоди на сьогодні дійсні) та отримуватиме за послуги гроші — орієнтовно та ж схема, яка діє зараз. Або ж будемо ставити на всіх будинках прилади обліку як по воді, так і по теплу, а ЖЕО укладатимуть угоди з населенням та відкриватимуть розподільчі рахунки. У такому випадку ми отримуватимемо плату за надані послуги до будинку, а ЖЕО обслуговуватимуть внутрішньобудинкову частину. Тобто, КП “Водотеплосервіс” матиме угоду лише із юридичними особами — ЖЕО та — приватним сектором. Тоді всі питання, наприклад, з водопостачання чи — теплопостачання будуть до ЖЕО. І це стимулюватиме їх оперативніше реагувати на аварійні ситуації, адже невчасні ліквідації поривів лягатимуть на їхні збитки. КП “Водотеплосервіс” отримуватиме плату за надані до будинку послуги. І це все обліковуватимуть лічильники. Наразі ще жодних змін не відбулося.
Ігор Яковина (посередині) із колегами по фракції: Олександром Челядином та Ігорем Хемичем під час виїзної сесії Калуської міської ради на захист рідної мови. Київ, 5 червня, 2012 рік
— Цього року Калуська ТЕЦ знизила ціну на тепло на 25%. Однак, це не вплинуло на тариф, за яким КП “Водотеплосервіс” постачає тепло для населення. Чому? Чи можуть калушани сподіватися на зниження тарифу на тепло?
— КП “Водотеплосервіс” не може зменшити тариф — це може зробити лише Нацкомісія. Ми подали до Києва всі свої розрахунки, витрати, а Нацкомісія скрупульозно перевіряє всі наші дані і виносить пропозиції. ТЕЦ має свій тариф і підпадає під регулювання ринку національної енергетики. КП “Водотепосервіс” контролює Нацкомісія з регулювання ринку комунальних послуг. Те, що ТЕЦ зменшила тариф, означає, що будуть зменшені збитки КП “Водотеплосервіс”.
— У Постанові уряду №404 передбачені кошти на будівництво котелень. Це означає, що місто планує кардинально іншу теплову стратегію?
— Цьогоріч, як і минулого року, Калуш уклав угоду із Калуською ТЕЦ на постачання теплової енергії. Як і торік, відкрито розподільчий рахунок, і теплоелектроцентраль забирає 86% усіх надходжень за тепло, тобто, на 1% більше, ніж минулого року. Станом на сьогодні КП “Водотеплосервіс” боргує Калуській ТЕЦ 112 млн. гривень. Реально погасити борг на 100% неможливо. Насамперед — через втрати у мережах.
Приміром, минулого року Калуська ТЕЦ виставила КП “Водотеплосервіс” рахунок на 32 млн. гривень. А КП, у свою чергу, заявив споживачам за тепло 18 млн. гривень. Різниця у 14 млн. гривень — це прямі збитки підприємства. Чим це обумовлено? Коли у Калуші побудували котельні, залишилися мережі великих діаметрів — фізично і морально зношені, через які відбуваються великі втрати. Крім того, нині місто прогресує у встановленні локального опалення. Нині уже 26% споживачів від ТЕЦ і 17% споживачів від котелень мають індивідуальне опалення. У місті є близько 500 стояків, на яких залишилося по одній квартирі. Забезпечувати теплом одну квартиру у цілому будинку — економічно невигідно. Тому наступного року КП “Водотеплосервіс” спільно із УЖКГ ініціюватимуть вирішення цієї проблеми. Люди можуть встановити собі локальне опалення, а якщо у квартирі проживають соціально незахищені верстви населення, то можна залучити кошти бюджету.
Заборгованість перед Калуською ТЕЦ можна закривати різницею у тарифах. На сьогодні місто має 23 млн. гривень різниці у тарифах по теплу, 24,4 млн. гривень — по водопостачанню і майже 30 млн. гривень — по водовідведенню. Однак, держава не проводить взаємозаліку. КП “Водотеплосервіс” надав підписаний договір по вексельному обігу на 2,9 млн. гривень різниці у тарифах. Зараз ці договори перебувають у НАК “Нафтогаз”. До речі, була пропозиція погашати кредит Світового банку за рахунок різниці у тарифах. Цією можливістю можуть скористатися всі міста, які отримали кредит Світового банку. Нині у Києві розглядають можливість внести зміни у Держбюджет, які дозволили б робити такі операції.
Єдине, що вдалося, — це за рахунок різниці у тарифах “закрити” частину боргу перед ПАТ “Прикарпаттяобленерго” — загалом на 2,2 млн. гривень. Однак, минулого тижня адмінприміщення КП “Водотеплосервіс” мало знову бути знеструмлене — через борги. На жаль, розрахунки населення низькі — зразу далося взнаки те, що бюджетники не отримали зарплати.
Щодо теплової стратегії — так, зараз треба думати над тим, у якому напрямку рухатися. Якщо будувати котельні, то треба припиняти видачу документів на встановлення локального опалення, інакше і котельні працюватимуть із низьким коефіцієнтом корисної дії. Або ж можна розглядати варіант про передачу мереж Калуській ТЕЦ. Зараз місто має проблеми навіть не з теплом: скарг на “холодні батареї” суттєво поменшало. Люди хочуть гарячої води, і, фактично, тільки заради цього встановлюють локальне опалення. Однак, однотрубна система, яка існує у Калуші, не дозволяє якісно подавати гарячу воду. Потрібно відійти від мереж великого діаметру, тим більше стоїть питання про те, щоб зменшити споживання газу. Наприклад, на 1 жовтня Прикарпаття повністю використало ліміти газу. І тепер нам рахують ціну на газ для населення, як для усіх інших споживачів, а це — у 2-3 рази дорожче. Ми не підписуємо акти за такою ціною. Якщо ТЕЦ захоче забрати мережі, то має вкласти немалі кошти у те, щоб забезпечити споживачів гарячою водою.
— КП “Водотеплосервіс” боргує не тільки ТЕЦ: підприємство має значну заборгованість перед ПрАТ “ЛУКОР” за очищення стоків. Уже лунали попередження від підприємства про те, що приймати й очищати стоки від міста — припинять. Чи вирішить проблему будівництво власних очисних споруд?
— Борг “Водотеплосервісу” перед ПрАТ “ЛУКОР” за очистку стоків становить 42 млн. гривень. Нині опрацьовується можливість закрити борг різницею у тарифах, або ж — дотацією з Держбюджету. Зі свого боку, ми плануємо встановити свою замірну дільницю і прилад обліку, який обліковуватиме стоки, які надійшли на очисні від міста. Таку пропозицію КП “Водотеплосервіс” вноситиме при формуванні міського бюджету. Нині у нас із “ЛУКОРом” — розбіжність у питанні тарифу: з нового року підприємство підняло тариф на водовідведення втричі. Ми звернулися до Нацкомісії, яка надала свій висновок: підприємство підпадає під регулювання ринку комунальних послуг. Тому підняття тарифу може відбуватися лише за висновками Нацкомісії. Однак, “ЛУКОР” продовжує нам виставляти рахунки за новими тарифами, аргументуючи тим, що “вони вже подали документи”. Те, що вони подали документи не означає, що тариф — затверджено. І, доки не буде офіційних висновків від Нацкоімісії, жодних актів за новими тарифами ми не підписуватимемо. Щодо будівництва очисних — то місто повинно мати власні очисні споруди. Насамперед, для того, щоб припинився цей тиск про відключення.
— ПрАТ “ЛУКОР” звернувся до міста з пропозицією передати дрену, що у Вістовій. Там — унікальна за якістю вода. Але місто чомусь не поспішає скористатися пропозицією…
— КП “Водотеплосервіс” подав “ЛУКОРу” свої пропозиції: ми готові взяти дрену, якщо це буде на безкоштовних засадах. Так, там — найкраща за якістю вода. Але: дрена розташована у Вістовій. Насосне обладнання — застаріле, а мережі — морально і фізично зношені. Якщо думати про те, щоб використовувати дрену як водозабір, то на це потрібні гроші. І — немалі: починаючи від оформлення дозволу на користування надрами, відведення земельної ділянки — до переоформлення права власності. Оскільки дрена проходить територією Хотінського водозабору, то можна перепідключити водозабір і поставити його у режим підкачувальної станції. Але паралельно треба робити реконструкцію, бо працювати на застарілому обладнанні — нереально. Зараз ми вирішуємо питання про те, що робити ще й із Хотінським водозабором, адже закінчується дозвіл на користування надрами. Це питання плануємо надати на розгляд сесії.
— Дякую, Ігоре Дмитровичу, за грунтовну розмову.
Розмовляла Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст
