Калуським пивом можна буде посмакувати тепер тільки у кафе та рестораціях Цього року пивних наметів у місті — не буде, — повідомила ”Вікнам” заступник міського голови Руслана Вайда. Такому рішенню передували тижні “безалкогольного” нічного існування міста. Зі скрипом, але життя без алкоголю вночі уже входить у звичку.
Нагадаємо, 4 березня виконавчий комітет Калуської міської ради обмежив продаж алкоголю у нічний час — з 22.00 до 8.00 ранку. Потім заборону продовжили — до 23 квітня. За словами Руслани Вайди, у Калуші 13 крамниць мають погоджений графік роботи після 22.00. З них дві — працюють цілодобово.
Прийнявши рішення, міська влада перевіряла, як підприємці його виконують.
— Ми із працівниками управління економічного розвитку міської ради їздили на перевірки і можемо констатувати: підприємці, в основному, чемно виконують рішення виконавчого комітету, — переконує Руслана Вайда.
Спочатку були проблеми, адже дослухатися до прохання міської влади захотіли не всі: 5 крамниць на вулицях Б. Хмельницького, В. Стуса та Січових Стрільців продовжували торгувати спиртним. Тоді підключили “Міську варту”, працівники якої у нічний час перебували біля крамниць-порушників і перешкоджали торгівлі алкоголем. У найскладніших випадках кликали на допомогу “Самооборону” та “Автомайдан”.
Нині, каже Руслана Вайда, порядок — навели. Хоча “Міська варта” і продовжує чергування на випадок, якщо підприємці-порушники надумають взятися за “старе”. Заборона на продаж алкоголю у нічний час є більше політичним, ніж правовим рішенням, але у місті сподіваються, що підприємці, зважаючи на ситуацію у державі, до прохання міської влади — дослухаються.
У боротьбі за здоровий спосіб життя міська влада пішла ще далі і вирішила цього року не проводити конкурс на встановлення пивних наметів у місті. Минулого року було дев’ять пивних наметів. Цей вид бізнесу приносить найбільший прибуток, якщо порівняти його із торгівлею квасом, морозивом та “дитячими розвагами” — приблизно половину від отриманої загалом до бюджету суми: торік — 78,9 тис. гривень.
Проте, у місті, ймовірно, вирішили, що соціальна складова цього питання важливіша, ніж матеріальна вигода. Крім того, щороку із початком “пивної” кампанії активізуються і її противники. У Калуші яскравий опонент пивних наметів — депутат міської ради, головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин. Він щороку виступає проти торгівлі пивом із наметів, толеруючи здоровий спосіб життя та психічне здоров’я підлітків. Найбільш радикальний метод, який застосував депутат у висловленні власної позиції, — встановив біг-борд із антиалкогольними месиджами. Цього року, вочевидь, бажання депутата, врешті, здійсниться.
За словами Руслани Вайди, особливих претензій до влади з боку підприємців через відміну “пивного” конкурсу немає. Однак, двоє зголосилися змінити пиво на квас. Крім квасу, у наметах може бути фасована продукція (чіпси, фісташки, цукерки. — Авт.), асортимент якої має погодити санепідстанція. У Калуші мають з’явитися 10 “точок”, де торгуватимуть квасом. Це — на один більше, ніж минулого року. Ще у шести місцях продаватимуть морозиво — кількість “точок” цьогоріч не збільшуватимуть. Зате суттєво зросте кількість місць для дитячих розваг: якщо торік у місті було встановлено 3 батути і 1 стоянка для веломобілів, то цього року планується 12 місць, де “продаватимуть” дитячу радість. Планується, що у місті буде встановлено 6 батутів, 4 стоянки електромобілів та електросамокатів, 1 басейн із надувними кульками, 1 тир.
Цього року у Калуші дещо змінять правила розташування тимчасових споруд і дозволять підприємцям провадити свій бізнес цілорічно — щоб не втрачав бюджет. Наприклад, нині веломобілі на площі Героїв працюють незаконно. Адже, згідно із умовами конкурсу, термін дії договору між міською радою та підприємцем закінчився ще 31 жовтня минулого року. Тоді ж “пересохли” і надходження до бюджету від орендної плати. Але підприємці не перестали отримувати прибуток. За словами Руслани Вайди, підприємці самі звернулися до міської влади з тим, що готові укласти договір і сплачувати податки впродовж року.
Загалом, якщо прослідкувати динаміку зростання надходжень до бюджету від розміщення пересувних тимчасових споруд, то пік припав на 2012 рік. Зважаючи на те, що у структурі надходжень продаж пива займає (принаймні, за результатами 2013 року. — Авт.) 53,5%, успіх 2012 року можна пояснити проведенням чемпіонату світу із футболу. Однак, з року у рік міська влада вдосконалювала правила “гри”, турбуючись і про міський бюджет. Так, з 2009 року, відколи на розташування тимчасових споруд почали проводити конкурс шляхом аукціону, надходження до бюджету виросли майже у 5 разів. Однак, якщо у 2009 році базова ставка (за право розташувати, наприклад, пивний намет, підприємці — платять. Конкурс проводиться, відштовхуючись від базової ставки. Перемагає той, хто запропонує найбільшу суму. — Авт.) становила 800 гривень, то вже у 2011 році у місті встановили ставку на рівні 5 000 гривень. Руслана Вайда пояснює: підприємці — хитрували, і щоб припинити ці спекуляції на конкурсах, підняли базові ставки.
Дитячі “майданчики”, на які цього року ставить наголос місто, торік займали лише третє місце у структурі надходжень від розміщення тимчасових пересувних споруд — 14,6%. На другому, як не дивно, — друкована продукція, яка принесла до бюджету майже 26% від усіх зароблених коштів.
Досі підприємці не раз говорили про те, що торгувати пивом у наметах — не надто вигідно, зважаючи на платежі, які вони мають сплатити до бюджету. Крім того, у місті немає дефіциту цього напою — його можна придбати у будь-якій крамниці. Але у світлі заборони продажу спиртних напоїв та погрози радикальних формувань міста жорстко карати нетверезих на вулицях міста, відсутність пивних наметів гармонійно доповнить курс міста на безалкогольну кампанію.