У цьому вагончику комунальники думають облаштувати стерилізаційну для безхатченків. Фото Оксани Пілянської Нині притулок для бродячих собак у Калуші — переповнений: собак утримують у вольєрах по троє-четверо, велика кількість їх бігає поза огородженою територією. На появу “чужих” реагують голосним гавканням, яке наростає зі швидкістю лавини. Собаки — голодні, в очікуванні обіду, який готують працівники та волонтери притулку. Тут, як і рік тому, — ні води, ні світла, ні каналізації, тому їжу готують на “відкритому” вогні. Із харчуванням собак — трохи “попустило”, — розповідають ”Вікнам”. Якщо раніше були моменти, коли у харчування тварин працівники притулку вкладали немало власних коштів, то зараз харчів — вистачає.
— Їжі стали більше привозити, — каже працівник притулку Христина Пітулей. — Підприємці привозять, крамниці різні — рибні відходи, булочки, хліб. Одна із крамниць забезпечила притулок великою кількістю їжі, у якої збіг термін придатності.
Собак стараються годувати двічі на день: зранку — швидкий “перекус”, потім — каша, приправлена фаршем для тварин.
Працівники кажуть: у притулку скоротили робочий день — зняли не тільки нічні зміни, але й — обмежили графік роботи до 18.00.
— Ми згідні з тим, що пильнувати собак вночі — не потрібно. Але скорочувати робочий день — неправильно. Ми вже навіть до міського голови ходили, — каже Христина Пітулей. — Тут часто бувають різні молодіжні компанії, стріляють по пляшках, застрелили кількох псів.
Хоча, каже жінка, вони у притулку все одно перебувають значно довше, ніж їм за це платять.
ДРУЗІ ДЛЯ ТВАРИН
Досі притулок уже встиг “обрости” друзями — постійними і “ситуаційними”.
— До нас приїжджав чоловік — шукав свого собаку. Подивився, як живемо, повернувся і привіз цілий мішок хліба. Є молода жінка, яка двічі на тиждень купує по 8 кг “собачого” фаршу. Сусідка-пенсіонерка щомісяця з пенсії допомагає грошима, — розповідають у притулку.
Тут більшає не тільки благодійників, але і — тварин. Більшість, кажуть працівники, — домашні улюбленці.
— Цуценят звозять мішками, — ділиться Христина Пітулей. — Але вони у нас не виживають навіть попри постійні вакцинації. У притулку постійно “бродять” різні собачі хвороби, а цуценята після вакцинації мають ослаблений імунітет. У ідеалі, вони мали б утримуватися у карантинних відділах. Насправді, карантинні вольєри знаходяться поряд зі звичайними і собаки між собою контактують.
Привозять не лише цуценят, але і — дорослих собак, які господарям стають просто непотрібними.
— Нещодавно приїхав чоловік, який мешкає навіть не на Калущині — привіз собаку. Ми — відмовилися брати, адже притулок утримується за кошти міського бюджету і не може допомогти навіть всім собакам Калуша. Але чоловік просто залишив собаку і поїхав.
У притулку констатують: калушани приходять більше для того, щоб тварину — віддати, а не — забрати.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ — ЦЕ РЕАЛЬНІСТЬ?
Працівники притулку слідкують за збільшенням популяції собак не тільки у притулку, але і — на вулицях. Проводять терапевтичну стерилізацію, адже, хоча притулок має у штаті ветеринарного лікаря, робити хірургічну стерилізацію немає ні коштів, ні — умов.
Нині на територію притулку завезли старий обдертий вагончик, який має слугувати стерилізаційною. Але — після грунтовного ремонту.
— Щоб замовити такий вагончик у Львові, потрібно було заплатити 110 тис. гривень. Плюс — витрати на дорогу, — повідомив “Вікнам” директор КП “Екосервіс” Дмитро Кобилецький. — Цей вагончик у вигляді спонсорської допомоги нам надала калуська геологорозвідувальна експедиція.
Вагончик встановили на фундамент. Конструкція — без вікон та дверей, у жахливому стані. Зі слів Дмитра Кобилецького, після ремонту там планують облаштувати операційну та “медпункт” для собак. Комунальники порахували: ремонт обійдеться у близько 100 тис. гривень і його планують завершити до липня. Щоб у притулку могли оперувати, там, як мінімум, потрібно провести воду, електроенергію та каналізацію.
— Потрібно провести бетонування огорожі. Також треба придбати морозильну камеру для зберігання тварин, що загинули, інструменти для стерилізації, чіпи для тих тварин, яких уже буде прооперовано, — каже провідний інженер КП “Екосервіс” Тетяна Драга — Ремонту потребує і під’їзна дорога.
Фактично, стерилізація — це реальна, хоча поки що далека перспектива. У КП “Екосервіс” наразі ще не рахували витрат, пов’язаних із проведенням стерилізації. Ветеринарний лікар КП “Екосервіс” Леся Лучко у коментарі “Вікнам” повідомила: на придбання інструментів потрібно приблизно 10 тис. гривень, адже тільки операційний стіл коштує у межах 3 тис. гривень. За підрахунками, операція однієї собаки коштуватиме бюджету близько 250 гривень.
— Великою проблемою будуть наркотичні засоби, — каже Леся Лучко. — Для зберігання кетаміну потрібна ліцензія, яка коштує близько 30 тис. гривень. Можна використовувати інші препарати, які не потребують наявності ліцензії, але вони — дуже небезпечні для життя тварин, тому необхідно купувати додаткове медичне обладнання.
Фактично, щоб поставити стерилізацію собак “на потік”, з міського бюджету потрібно вкласти, за мінімальними підрахунками, у межах 150 тис. гривень. Плюс поточні витрати, які виникатимуть постійно, якщо програма стерилізації — працюватиме. Однак, ці вкладення себе виправдовують, адже нині фахівці визнають: стерилізація — це, фактично, єдиний спосіб регулювати кількість безпритульних тварин, зменшуючи при цьому їхню агресію та створюючи безпечне середовище для містян. Після стерилізації собаку повертають у її звичне середовище. У собаки, яку позбавили дітородної функції, зникає агресія — мами, яка захищає цуценят; учасника собачих зграй. Тобто, така собака є умовно безпритульною, хоча, насправді, виконує важливу соціальну функцію: наприклад, вона не пустить на свою територію (у широкому розумінні — у двір. — Авт.) чужу чи хвору собаку.
МАЙСТЕР-КЛАС…
Калуш підписав Меморандум про співпрацю із міжнародною організацією “4 лапи”, — повідомив “Вікнам” заступник начальника УЖКГ Калуської міської ради Микола Найда.
Фахівці міжнародної організації FOUR PAWS (4 лапи) уже кілька років працюють в Україні. Вони стерилізують тварин у мобільних клініках. Усі роботи виконують безкоштовно.
Торік команда міжнародної організації працювала в Івано-Франківську. Для проведення операцій міжнародні фахівці не потребують якихось особливих умов, адже приїжджають на спеціальних автомобілях, які, водночас, є і міні-операційними з усім необхідним обладнанням.
Місто має надати офіційний дозвіл, спеціальний закритий ангар, де будуть утримувати прооперованих собак (бажано — електрифікований та забезпечений водою. — Авт.), забезпечити смітники для біологічних відходів та картон. Для своїх працівників організація просить харчування та — житло із гарячою водою. За словами Миколи Найди, із цим проблем не буде.
Власне, для обговорення деталей співпраці, вивчення умов, у яких працюватимуть та підписання угоди, у квітні до Калуша планує приїхати представник міжнародної організації “4 лапи”, координатор проекту допомоги безпритульним тваринам в Україні.
— Ми не їдемо для того, щоб урятувати всіх собак, — каже Олеся Лисчишина. — Наша мета — показати місту гуманний метод регуляції чисельності безпритульних тварин, передати досвід.
У Калуші працюватиме одна команда. Найпевніше, — влітку. За день планують стерилізувати по 10-12 собак, а загалом пробудуть у Калуші до 10-ти днів.
— Кількість тварин може коливатися, — каже Олеся Лисчишина. — І це залежить не тільки від обставин, але і від тієї допомоги, яку ми отримаємо від міста. Скажімо, з досвіду роботи з іншими містами, знаємо, що все “рухається” швидше й ефективніше, якщо працюють волонтери.
Наприклад, підготовка собаки до операції займає стільки ж часу, як і сама операція.
“Майстер-клас”, який проведуть міжнародні спеціалісти, має стати для міста стартовим майданчиком для вирішення проблеми безпритульних тварин. І до цього також потрібно готуватися. Не тільки владі, яка має фінансово підтримати подію та взяти на себе зобов’язання для впровадження у життя постійно діючої програми, але і — громаді, від якої великою мірою залежить, наскільки якісно відбуватимуться зміни — у питанні безпритульності тварин та — суспільній свідомості. Скажімо, в Івано-Франківську діє потужний волонтерський рух, завдяки якому існує, по суті, громадський притулок, відбувається стерилізація. Громада отримала грант у розмірі 100 тис. гривень на вирішення проблеми, а чимало собак — великих та малих — щомісяця знаходять собі господарів.
У Калуші, на перший погляд, кращі “стартові” умови, адже, притулок утримується за бюджетні кошти. За рахунок бюджету планують і стерилізувати собак. Однак, Калушу дуже не вистачає громадської ініціативи — саме того потужного волонтерського руху, який існує в Івано-Франківську.
Але, скидається на те, що до липня громада таки мусить активізуватися — щоб не упустити шанс. Місту потрібна система, у якій варто об’єднати різні вектори вирішення проблеми. Так, притулок, який на сьогодні є єдиним дієвим пунктом програми, треба підсилити інтернет-проектом та масовою популяризацією серед калушан. А містяни мають долучатися не тільки інформаційно, але і фінансово.
