Такий вигляд має колишній офіс районної організації ПР. Майно — громадське. Фото Оксани Пілянської 19 лютого, коли у Києві розстрілювали Майдан, Калуш піднявся на найбільш радикальне за історію революції протистояння. Калушани захопили приміщення міської організації Партії регіонів, що на вул. Грушевського. Молодь зірвала камери спостереження, розбила вхідні двері, витягнула на вулицю комп’ютери, партійну символіку, офісні меблі і підпалила на вулиці. Приміщення не підпалювали. Слідом за цим запалав автомобіль, що належав, як тоді думали, відділенню СБУ у Калуші (згодом з’ясувалося, що це — приватне авто. — Авт.). Наступним на маршруті став офіс районної організації Партії регіонів. Його — “розбомбили”, але — не палили: багаття із майна, яке знаходилося всередині, організували надворі.
Минуло три місяці, і нині кожен, хто йде попри приміщення у самому центрі міста, згадує події часів Майдану: тільки частково закрите фанерою вікно, яке не перешкоджає проникненню всередину, чиїсь черевики на самому підвіконні, безлад і купи сміття всередині кімнати, що видно з вулиці. У приміщення можна потрапити як через вікно, так і через двері. Виламані чи — зняті, але — вхідних дверей просто немає. У приміщенні — три кімнати. Дві — порожні, але без пошкоджень. Третя — власне, та, яка піддалася “атаці”. Вхід до неї закритий фанерою, але — не повністю: внизу залишили широку щілину, у яку без проблем можна протиснутися, щоб потрапити всередину. Тут панує безлад: пакети із документацією та партійною агітацією вперемішку із різним сміттям, порожні пляшки, чиєсь взуття і навіть — образок. П’єц — пошкоджений: видно, його лупили чимось важким. І на цьому фоні — ідилія: партійний календар. “Пам’ятник революції”, насправді, є майном громади, про яке ніхто не турбується.
Як з’ясували ”Вікна”, насправді, районна організація Партії регіонів не має жодного стосунку (принаймні, юридичного. — Авт.) до цього приміщення. За словами заступника Фонду майна комунальної власності Івана Шулера, приміщення у громади орендував відділ освіти Калуської РДА — там знаходився архів відділу. Структура орендувала приміщення впродовж приблизно 4-х років. Однак, рік тому там з’явилася вивіска Партії регіонів.
— Там було кілька столів Партії регіонів, — каже Іван Шулер.
У відділі освіти Калуської РДА “Вікна” запевнили: приміщення у суборенду не здавали. А про те, чому у них з’явилися “сусіди”, порадили звернутися до очільників РДА — колишніх:
— Ні майно, ні архів відділу освіти при “штурмі” не постраждали.
Очевидно, меблі, які згоріли, були партійними.
Нагадаємо, що очільником районної організації Партії регіонів був екс-заступник голови Калуської РДА Федір Вовк. Членом Партії регіонів був і тодішній голова Калуської РДА Василь Петрів.
Нині договір оренди у відділу освіти — закінчився. Місто його не продовжувало, хоча район — і не звертався. Тож, приміщення місту — повернули. І його вже незабаром виставлять на конкурс на комерційну оренду, запевнив Іван Шуляр. Комерційна оренда приноситиме місту значно більші дивіденди. Адже, пільгова орендна плата для “бюджетників” — 100 гривень щомісяця. Якби районні “регіонали” уклали із містом офіційні стосунки, то надходження до бюджету були б удвічі більшими. А от комерційна орендна плата становить у середньому 2100 гривень на місяць (залежно від виду діяльності. — Авт.).
Приміщення, яке постраждало під час революції, колишній орендар не відновлюватиме. Хоча у договорі оренди і прописано, що орендар має повернути майно не у гіршому стані, ніж до початку оренди. Але, каже Іван Шуляр, у договорі йдеться і про форс-мажор. А тут — саме він і є.
Однак, не зважаючи на будь-які договори, перед тим, як повертати приміщення з оренди, можна було б у ньому хоча б елементарно прибрати: винести сміття.
Між тим, міська влада сподівається, що нового орендаря знайде дуже швидко. Навіть не зважаючи на пошкодження. Бо приміщення — компактне (70 квадратних метрів. — Авт.), й — у центрі міста.
— Там вставити вікно і завезти офісні меблі. Усередині нічого не понищено: стіни і підлога — цілі. Є лише сліди горіння на рівні вікна, — каже Іван Шуляр.
Але до того часу, поки трапиться новий орендар, приміщення залишається незахищеним. Воно може поповнити перелік калуських “пам’яток”, у яких молодь збирається, щоб випити, куди ходять справити нужду, чи, ще гірше, де збирається асоціальний елемент. Для порівняння: приміщення міської організації Партії регіонів після “штурму” має геть інший вигляд: вибиті двері і вікна акуратно заставлені дерев’яними “щитами”. Хоча, калуські “художники” і написали на стінах будівлі свою думку про власників, однак, приміщення не створює враження хаосу і запущеності. Певно, тому, що — приватне. Як повідомив “Вікнам” Іван Шуляр, приміщення викупив раніше очільник міської організації ПР, підприємець Михайло Форович.
Так виглядає нині колишній офіс міської організації Партії регіонів. Майно — приватне. Фото Наталії Кожури
ТРАДИЦІЯ
Те, що міська влада неналежно опікується майном громади — сумна традиція. Наприклад, концертна зала училища культури на багато років став, фактично, притоном: не маючи грошей його відновити, влада не потурбувалася і про те, щоб елементарно його захистити. Лише після того, як за його ремонт взялося ТОВ “Карпатнафтохім”, вставивши вікна та двері, приміщення, врешті, закрили.
Аналогічна ситуація — і з калуською друкарнею. Унікальна споруда у центрі міста — у занедбаному стані, у відкритому доступі.
— Приміщення збудоване підприємцем Коломійцем на початку минулого століття. Там були розташовані ресторан і казино. А прибудова (крило, у якому нині розташований відділ ведення державного реєстру виборців. — Авт.) була зроблена пізніше. Без сумніву, ця будівля — цікава краєзнавцям. І ми плануємо, після отримання всіх дозволів, її детально вивчити. Адже, приміщення цікаве, зокрема, своєю історією. Наприклад, можна припустити, що, коли тут діяли ресторан і казино, тут зупинялися, загалом, небідні люди, сходилися заможні калушани. Є відомості, що у підвалі приміщення був навіть басейн для живої риби. Можливо, щоб свіжою подавати до столів у ресторані. А вже всередині минулого століття будівлею відало НКВС. Тож, можливо, ці стіни і підземелля ховають і багато страшних знахідок. Тому першим кроком ми почали розчищувати майданчик позаду будівлі. З тим, щоб люди могли б просто підійти і подивитися на будівлю. А потім будемо шукати дозволів і вивчати саму будівлю, — розповідав раніше у коментарі “Вікнам” голова Калуського місцевого осередку історико-просвітницького товариства “Меморіал” ім. Василя Стуса Богдан Яневич. — Хоча, насправді, набагато більш цікавим буде дивитися не на занедбану будівлю, а — на діючий об’єкт. Що тут може бути — можна вирішити на конкурсі. Звичайно, історики і краєзнавці вболівають за те, щоб сюди переселили музей. Адже планування цього приміщення дуже для цього пасує. Хоча, для того, щоб будівля не стояла пусткою, вона може бути використана за будь-яким призначенням. Але найбільш доцільно його визначити все ж на конкурсі проектів.
Наразі влада не поспішає визначатися із долею друкарні. Благо, приміщення облюбувало калуське мистецьке середовище та творча молодь.
А от калуська Ратуша свого часу так і не дочекалася — згоріла торік у липні. Історична споруда, нехай навіть у напівзруйнованому стані, була частиною того, що називалося калуською архітектурною автентикою. Калуська Ратуша, як висловився у дослідженні “Мандрівка Калушем” краєзнавець Андрій Костишин, надавала містові солідності, своєрідного шарму й елегантності. Реконструкція Ратуші затяглася надовго. Адже до пріоритетів чинної влади — не належала. Тривалий час вона нагадувала руїну. Ратушу жодним чином не охороняли. А від минулого року охороняти уже просто нема що.
Таке відношення до майна громади, як мінімум, дивне. Можна зрозуміти, що у міському бюджеті немає грошей, аби ці споруди відремонтувати і повернути їм історичну цінність. Але абсолютно не піддається розумінню те, що не проглядається бажання ці споруди зберегти — до кращих часів і для майбутніх поколінь.
